Рішення № 22473974, 22.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.12 р. Справа № 39/157

Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.

при секретарі Гречух В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб», м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ

про: стягнення 12717, 66грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю;

від відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, про стягнення 12717, 66грн., з яких 3053,58грн. 3% річних, 9664,08грн. - інфляційні.

В обґрунтування своїх вимог позивачем представлено копії договору поставки № 15/31 від 10.01.2008 р., специфікацій № 1 від 10.01.2008 р., № 7 від 04.07.2008 р., рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2009 р. по справі № 24/30, наказу господарського суду від 02.06.2009 р. по справі № 24/30, розрахунок.

Згідно отриманої господарським судом довідки Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-17/4945 від 09.09.2011 р. за кодом 00210602 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців значиться юридична особа Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь».

Відповідно до ч.1, 3 ст.90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про організаційно-правову форму. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, за визначенням ч. 1 ст. 4 названого Закону, це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Як свідчать наявні в матеріалах справи документи 01.06.2011 р. державним реєстратором виконавчого комітету Краматорської міської ради була проведена державна реєстрація змін до установчих документів відповідача, зокрема, щодо зміни його найменування, про що державним реєстратором 28.04.2011 р. було зроблено відповідний запис за № 112701070020000317.

При цьому, суд приймає до уваги, що зміна найменування сторони не є правонаступництвом, оскільки підстави для зміни сторони її правонаступником, передбачені ст.25 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Якщо після порушення провадження у справі найменування сторони змінилося і цю зміну зареєстровано в установленому порядку, сторона повинна у відповідності до вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України подати суду відповідні докази, які підтверджують зміну найменування юридичної особи. Суд, з урахуванням змісту наданих документів, зазначає про зміну найменування в рішення або в ухвалі.

Виходячи з викладеного, а також приймаючи до уваги зміст наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку про необхідність зміни найменування Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь».

Ухвалою від 17.10.2011 р. провадження у справі № 39/157 на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України зупинено, у звязку з надходженням апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.10.2011 р. про повернення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2012 р. провадження у справі № 39/157, у звязку з повернення матеріалів господарському суду на підставі ч. 3 ст. 79 ГПК України поновлено.

16.02.2012 р. відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, вважав, що у звязку з прийняттям господарським судом рішення від 02.06.2009 р. договірні відносини між сторонами припинилися, та трансформувалися з приватноправових (договірних) у публічно-правові (з примусового виконання рішення суду), отже правові підстави для нарахування санкцій, передбачених ст. 625 ЦК України відсутні. Крім того, посилався на необґрунтованість представленого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних.

20.02.2012 р. представником позивача через канцелярію суду було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив господарський суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3332,64грн., інфляційні в сумі 8223,48грн.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

22.03.2012 р. представником позивача через канцелярію суду були надані письмові пояснення по справі, у відповідності до яких останній зазначив, що судові витрати, стягнуті згідно з рішенням господарського суду від 18.03.2009 р. були погашені за рахунок першого платежу в сумі 801,94грн., який здійснено 18.02.2010 р.

Представник відповідача в судове засідання від 22.03.2012 р. не зявився, 20.03.2012 р. через канцелярію суду надав пояснення, згідно яких зазначив, що не має можливості представити суду платіжні документи стосовно часткової сплати заборгованості, у звязку з тим, що відповідні грошові кошти в примусовому порядку списувалися відділом державної виконавчої служби.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.2009 р. у справі № 24/30 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб» до Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 43674,46грн., позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб» задоволений у повному обсязі: з Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК «Промедектроснаб» стягнуто 43674,46грн. боргу, 436,74грн. державного мита, 118,00грн. плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

02.06.2009 р. господарським судом в порядку ст. 116 ГПК України на виконання означеного рішення було видано наказ.

Згідно приписів ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи є преюдиціальними та не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення господарського суду від 18.03.2009 р. в силу приписів ч. 4 ст. 85 ГПК України набуло законної сили з 02.06.2009 р., є чинним, та виходячи з встановленого ст. 4-5 ГПК України, та гарантованого п. 5 ст. 124 Конституцію України, принципу обов'язковості судових рішень, є обов'язковим до виконання на всій території України.

Як зазначив позивач, грошове зобовязання відповідача виконане частково в сумі 12551,61грн. (18.02.2010 р. на суму 801,94грн., 02.04.2010 р. на суму 832,90грн., 26.10.2010 р. на суму 1037,16грн., 10.01.2011 р. на суму 9100,00грн., 30.03.2011 р. на суму 779,61грн.). При цьому, згідно з наданими представником позивача письмовими поясненнями з платежу, який надійшов 18.02.2010 р. були погашені судові витрати, присуджені до стягнення згідно з рішенням господарського суду від 18.03.2009 р. по справі № 24/30, решта суми в розмірі 31677,59грн. відповідачем не оплачена.

У звязку з наведеним, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення 3% річних в сумі 3332,64грн. за період з 19.03.2009 р. по 20.02.2012 р., інфляційні в сумі 8223,48грн. за період з квітня 2009 р. по січень 2012 р. з урахуванням поступового зменшення боргу.

Оцінивши в сукупності викладені позивачем в позовній заяві обставини та представлені в їх обґрунтування докази, господарський суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб», м. Донецьк, підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

10.01.2008 р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб» (Постачальник) та відповідачем Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Покупець) найменування Товариства змінено на Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», було укладено договір поставки № 15/31, згідно з умовами якого постачальник зобовязався передати у встановлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобовязався у відповідності з умовами цього договору прийняти цю продукцію (товар) та оплатити її.

Приписи статті 629 ЦК України визначають, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.2009 р. по справі № 24/30 встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки № 15/31 від 10.01.2008 р. з оплати вартості поставленої продукції в сумі 43674,46грн.

Факти, встановлені рішенням господарського суду від 18.03.2009 р. по справі № 24/30 в силу ч. 2 ст. 35 ГПК України є преюдиціальними та не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В силу ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Обставини, які б свідчили про припинення грошового зобов'язання відповідача у період до моменту здійснення першого платежу в рахунок виконання рішення господарського суду у справі № 24/30 та факт його повного припинення станом на момент прийняття господарським судом рішення у даній справі згідно положень глави 50 ЦК України, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відповідач у розумінні ст.ст. 610, 612 ЦК України є таким, що прострочив виконання грошового зобовязання, що випливає з договору поставки № 15/31 від 10.01.2008 р. та у відповідності з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок 3% річних в сумі 3332,64грн. та інфляційних втрат в сумі 8223,48грн., господарський суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб», м. Донецьк підлягає задоволенню:

3% річних в сумі 3332,64грн. в повному обсязі.

інфляційні втрати частково в сумі 6829,77грн.

При перевірці вимог позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 3332,64грн., судом враховані заперечення відповідача, що нарахування 3% річних і втрат від інфляції на суми стягнутих рішеннями господарського суду державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з огляду на положення ст. 625 ЦК України є безпідставним. Проте, як встановлено судом, при здійсненні розрахунку позивачем було допущено арифметичну помилку, у звязку з чим, розмір заявлених до стягнення 3% річних не перевищив розміру сум, розрахованих судом. Оскільки підстав для виходу за межі позовних вимог відповідно до ст. 83 ГПК України суд не вбачає, позов в цій частині задоволено в межах заявлених позовних вимог.

Що стосується вимог позивача в частині стягнення інфляційних, то при здійсненні розрахунку господарським судом було враховано Рекомендації Верховного суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі № 62-97р від 04.03.1997 р., за змістом яких індекс інфляції за відповідний період визначається шляхом перемноження помісячних індексів інфляції, які складають відповідний період, між собою.

Викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини щодо припинення договірних зобовязань сторін в силу прийняття господарським судом рішення у справі № 4/16 та їх трансформації у сферу публічно-правових, тобто таких, що випливають з примусового виконання рішення суду, до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.2009 р. у справі № 4/16, встановлено факт неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання за договором поставки № 15/31 від 10.01.2008 р. з оплати вартості поставленої продукції.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, посилання відповідача на відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України є необґрунтованим.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 35, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Змінити найменування відповідача у справі № 39/157 з Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь».

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб», м. Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб», м. Донецьк 3% річних в сумі 3332,64грн., інфляційні і в сумі 6829,77грн., витрати за державним митом в сумі 101,62грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 207,56грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення підписано 27.03.2012 р.

Суддя Морщагіна Н.С.