Рішення № 22473898, 20.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.03.12 р.                     Справа № 5006/37/46/2012                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Тімченко М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

до відповідача: Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34898944

про: стягнення за договором охорони №14 від 01.08.2009р. заборгованості у сумі 1394,60 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - ОСОБА_1 (НОМЕР_2, виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 25.12.2001р.);

від Відповідача – ОСОБА_2 (діє за довіреністю № 7-62-591 від 12.03.2012р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засіданні 13.03.2012р. було оголошено перерву до 20.03.2012р.

У судовому засіданні 20.03.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк (далі – Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення за договором охорони №14 від 01.08.2009р. заборгованості у сумі 1394,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором охорони №14 від 01.08.2009р. за надання охоронних послуг, внаслідок чого за період з 01.02.2011р. по 15.04.2011р. утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав дислокацію від 01.08.2009р., розрахунки-фактури, розрахунок суми заборгованості, свідоцтво про державну реєстрацію, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 526, 612, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

На виконання вимог суду Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.25-31, 37-43).

Відповідач надав відзив №62-7-590 від 06.03.2012р. (а.с.а.с.21, 22) з додатком (а.с. 23), яким проти позову не заперечив.

У судовому засіданні 20.03.2012р. представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її підтвердження, з огляду на що суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір № 14 (а.с.а.с.26-28), відповідно до умов розділу 1 та п.7.1 якого Виконавець приймає від Замовника під спостереження технічні засоби сигналізації, встановлені на об'єкті, при спрацюванні якої представник Виконавця направляє на об’єкт групу реагування, для з’ясування причин спрацювання охоронної сигналізації, спостереження здійснюється у дні і години зазначені у додатку 1 (а.с. 29), стром на 1 рік.

Розділом 4 зазначеного договору встановлено, що оплата за договором здійснюється до 5 числа поточного місяця відповідно до суми зазначеної у додатку №2 (а.с.30), яка становить 557,84 грн. на місяць.

До обов’язків Замовника віднесено своєчасна сплата послуг спостереження за технічними засобами сигналізації (п.3.2.7.)

Відповідно до п. 7.2. договору він вважається продовжений на той самий строк та на тих самих умовах, за відсутністю за 1 місяць до закінчення строку вимоги про його припинення.

01.09.2009р. між сторонами було укладено протокол розбіжностей, яким вони внесли зміни до умов оплати, зазначивши, що оплата здійснюється щомісячно на підставі рахунку та акту наданих послуг до 10 числа місяця, наступного за звітним та до п.6.1.

Позивач на виконання своїх зобов’язань були надані у період з 01.02.2011р. по 15.04.2011р. послуги з охорони об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації на суму 1394,60 грн., що підтверджується підписаними без зауважень актами прийому-здачі виконаних робіт (а.с.а.с.41-43), для сплати яких були виставлені відповідні рахунки-фактури (а.с.а.с.4, 8, 10).

Як вбачається з підписаних обома сторонами актів звіряння-розрахунків (а.с.а.с. 38-40), Відповідачем надані послуги за розглядуваний період оплачені не були, зважаючи на що Позивач наполягає на задоволені заявлених вимог, проти задоволення яких Відповідач не заперечує (а.с.а.с.21, 22).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору охорони №14 від 01.08.2009р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов’язків сторін, визначених договором охорони №14 від 01.08.2009р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов’язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір охорони №14 від 01.08.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов’язковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (охоронних послуг) до 10 числа місяця, наступного за звітним згідно умов п. 4.3. договору охорони №14 від 01.08.2009р. в узгодженій редакції за протоколом розбіжностей.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів прийому-здачі виконаних робіт (а.с.а.с.41-43) Позивачем з 01.02.2011р. по 15.04.2011р. (враховуючи автоматичне продовження договору в порядку п. 7.2. на означений період) були надані охоронні послуги на загальну суму 1394,60 грн., тоді як доказів сплати цієї суми у повному обсягу Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг згідно умов договору охорони №14 від 01.08.2009р. кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач – таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, зважаючи на що заявлені вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсягу – в розмірі 1394,60 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34898944) про стягнення за договором охорони №14 від 01.08.2009р. заборгованості у сумі 1394,60 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34898944) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за договором охорони №14 від 01.08.2009р. заборгованості у сумі 1394,60 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34898944) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрат зі сплати судового збору у розмірі 1609, 50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.03.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2012р.

Суддя Попков Д.О.