Ухвала суду № 22472134, 02.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"02" квітня 2012 р. Справа № 5008/953/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Попікової О.В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Береговеполіметали" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 року

у справі № 5008/953/2011 господарського суду Закарпатської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали"

до відповідача -1 товариства з обмеженою відповідальністю "Береговеполіметали"

відповідача -2 Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області

про визнання незаконними дій Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області по прийняттю рішень від 21.11.2008 року № 198, № 199 та укладенню договорів оренди земельних ділянок площею 7,1375 га та площею 2,4093га;

визнання нечинними рішень Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 21.11.2008 року № 198 та № 199;

визнання недійсними укладених відповідачами 24.11.2008 року договорів оренди земельних ділянок площею 7,1375 га та площею 2,4093 га;

відновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного Берегівською районною державною адміністрацією Закарпатської області та товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали", визнання його чинним та таким, дія якого не переривалася і продовжує діяти

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали" звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Береговеполіметали", Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, просило визнати незаконним дії Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області по прийняттю рішень № 198 та № 199 від 21.11.2008 року та укладенню договорів оренди земельної ділянки площею 7,1375 га, в термін на 10 років для виробничих потреб та земельної ділянки площею 2,4093га, в термін на 10 років для виробничих потреб; визнати нечинними рішення Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області № 198 та 3 199 від 21.11.2008 року; визнати недійсними договори оренди земельної ділянки площею 7,1375 га, в термін на 10 років для виробничих потреб та земельної ділянки площею 2,4093га, в термін на 10 років для виробничих потреб, укладені між Мужіївською сільською радою Берегівського району Закарпатської області та товариством з обмеженою відповідальністю "Береговеполіметали" 24.11.2008 року; відновити договір оренди земельної ділянки, укладений між Берегівською районною державною адміністрацією Закарпатської області і товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали", нотаріально посвідчений в Берегівській державній нотаріальній конторі 11 липня 2003 року за № 2-2949, та зареєстрований у Берегівському районному відділі земельних ресурсів 14 липня 2003 року за № 1, визнати його чинним та таким, дія якого не переривалась та він продовжує діяти на термін, вказаний у ньому, тобто, до 11 липня 2053 року; покласти на відповідачів судові витрати.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 22.09.2011 року у справі № 5008/953/2011 позов задоволено частково. Визнано незаконними дії Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області по прийняттю рішень від 21.11.2008 року № 198 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки та надання в оренду земельних ділянок", № 199 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки та надання в оренду земельних ділянок" та укладенню на підставі них договорів оренди землі площею 7,1375 га та площею 2,4093 га; визнано нечинними рішення Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 21.11.2008 року № 198 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки та надання в оренду земельних ділянок", № 199 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки та надання в оренду земельних ділянок"; визнано недійсними укладені 24.11.2008 року Мужіївською сільською радою Берегівського району Закарпатської області та товариством з обмеженою відповідальністю "Береговеполіметали" договори оренди землі площею 7,1375 га та 2,4093 га.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області та товариства з обмеженою відповідальністю "Береговеполіметали" по 160 грн. 50 коп. відшкодування судових витрат (а.с. 22-29, т. 2).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 року у задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Береговеполіметали" відмовлено, рішення господарського господарського суду Закарпатської області від 22.09.2011 року у справі № 5008/953/2011 залишено без змін (а.с. 78-89, т. 2).

Не погоджуючись із постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Береговеполіметали" повторно звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 року та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі частково: в частині вимог визнання незаконними дій Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області щодо прийняття рішень від 21.11.2008 року № 198, № 199 та укладенню договорів оренди земельної ділянки, про визнання нечинними рішень Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 21.11.2008 року № 198, № 199 та про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 21.12.2011 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 10.01.2012 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 01.02.2012 року, про що свідчить штамп на конверті, адресованому Львівському апеляційному господарському суду. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги, скаржник зазначає, що копія постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 року по даній справі на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Береговеполіметали" не направлялась.

Враховуючи, що вступна та резолютивна частини оскарженої постанови проголошена у судовому засіданні у присутності представника товариства з обмеженою відповідальністю "Береговеполіметали" П'ятковської І.П., що підтверджується протоколом судового засідання від 21.12.2011року, товариство з обмеженою відповідальністю "Береговеполіметали" не було позбавлено можливості звернутись до суду з клопотанням про видачу постанови суду нарочно.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, враховуючи, що товариство з обмеженою відповідальністю "Береговеполіметали" в касаційній скарзі не зазначило поважних причин пропуску строку, оскільки можливість вчасного подання касаційної скарги на оскаржуваний судовий акт залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання, а тому згідно приписів ст.53 Господарського процесуального кодексу України слід відмовити у відновленні пропущеного строку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно ч.2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01 листопада 2011 року.

Зокрема, приписами підпункту “5” пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що із касаційних скарг на рішення суду, що подаються до Вищого господарського суду України, розмір ставки судового збору складає 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

При цьому слід врахувати, що предметом спору є чотири немайнові вимоги, а саме: визнання незаконними дій Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області по прийняттю рішень від 21.11.2008 року № 198, № 199 та укладенню договорів оренди земельних ділянок площею 7,1375 га та площею 2,4093га; визнання нечинними рішень Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 21.11.2008 року № 198 та № 199; визнання недійсними укладених відповідачами 24.11.2008 року договорів оренди земельних ділянок площею 7,1375 га та площею 2,4093 га; відновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного Берегівською районною державною адміністрацією Закарпатської області та товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали", визнання його чинним та таким, дія якого не переривалася і продовжує діяти.

Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за розгляд касаційної скарги чотирьох немайнових вимог складає 3 004,40 грн.

До матеріалів касаційної скарги додано квитанцію № 4 від 01.02.2012 року, за якою сплачено 119,00 грн. судового збору.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 86, 110, п.5 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

1. Повернути касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Береговеполіметали" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 року у справі № 5008/953/2011 (з доданими до неї документами).

2. Справу № 5008/953/2011 повернути до господарського суду Закарпатської області.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Береговеполіметали" (місцезнаходження: 90260, Закарпатська область, Берегівський район, с. Мужієво, вул. Вузька, б. 1; код ЄДРПОУ 35602133) з Державного бюджету України 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого квитанцією № 4 від 01.02.2012 року.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.В. Попікова