Постанова № 22471522, 28.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"28" березня 2012 р. Справа № 9/98 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

                                                                                Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу касаційну скаргу державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" на рішення господарського суду Донецької області від 15 вересня 2011 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21 грудня 2011 року у справі № 9/98 за позовом державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до закритого акціонерного товариства "Торговий дім Азовзагальмаш" про стягнення суми, -

Встановив:

У червні 2011 року державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до закритого акціонерного товариства "Торговий дім Азовзагальмаш" про стягнення 10733,28 грн. збитків за поставку неякісного товару та 3125,52 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15 вересня 2011 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21 грудня 2011 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Сторони у справі не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 6 листопада 2008 року сторонами укладено договір поставки № 678П-ЦВСВ(ОРВ-08.644)ю, за умовами якого позивач, як постачальник, зобов'язався виготовити та передати у власність відповідача, як покупця, напіввагони мод. 12-9745, ТУ У 35.2-001124454-032-2004, у кількості 100 одиниць, виробництва державного підприємства "Укрспецвагон".

Сторони узгодили у договорі та специфікації до нього ціну товару, форму і строки оплати, умови, кількість, строк поставки товару.

Додатковою угодою № 1 від 7 листопада 2008 року сторони внесли зміни до розділу 3 договору та визначили, що покупець зобов'язується поставити постачальнику в якості оплати за продукцію сталеве литво, а саме, раму бокову (кресл. № 100.00.020-4СБ), балку надресорсну (кресл. № 100.00.010-4СБ) за ціною, відповідно, 13023 грн. і 14715 грн., без ПДВ.

На виконання даного зобов'язання відповідач за видатковою накладною № РН-0000001 від 8 січня 2009 року поставив, а позивач прийняв вказану продукцію виробництва закритого акціонерного товариства "Азовелектросталь" на суму, відповідно, 2734830 грн. за 210 одиниць та 1545075 грн. за 105 одиниць, а всього, з урахуванням ПДВ, на суму 5135886 грн., яка використана для виготовлення вагонів, зокрема, і вагону № 55139869, який на станції ім. М. Горького був визнаний несправним внаслідок тріщини бокової рами.

Вагонним депо станції ім. М. Горького виконано ремонт вагону по заміні бокової рами № 49159 на бокову раму № 70500 на суму 10733,28 грн.

За висновком комісії, в акті-рекламації № 10041 від 17 червня 2010 року, винним у виникненні дефекту бокової рами № 49159 є її виробник –закрите акціонерне товариство "Азовелектросталь".

Власник вагону –товариство з обмежено відповідальністю "Металургтранс" звернулось до позивача з претензією про відшкодування збитків в розмірі 10733,28 грн., яка позивачем задоволена і, відповідно до платіжного доручення № 487 від 26 січня 2011 року, вказана сума позивачем перерахована власнику вагону.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, залишивши оскаржуване судове рішення без змін, виходив з того, що питання якості були врегульовані щодо поставки напіввагонів, а не бокових рам та балок надресорсних, додатковою угодою № 1 не було передбачено порядку прийняття продукції за якістю, в тому числі при виявленні дефектів у період гарантійного строку, відповідальності відповідача за недоліки продукції, поставленої в якості оплати товару за договором.

При цьому, попередні судові інстанції дійшли висновку, що вимоги ст. 268 Господарського кодексу України щодо якості товарів не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки вони передбачають відповідальність саме постачальника (виробника), до яких відповідач не відноситься.

Проте, з такими висновками попередніх судових інстанцій погодитись не можна з таких підстав.

Позовні вимоги ґрунтуються на договорі поставки.

До договору поставки, в силу ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Питання щодо якості товарів, гарантії якості товарів, правові наслідки передання товару неналежної якості регулюються ст.ст. 268, 269 Господарського кодексу України, ст.ст. 673, 675, 678 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 268 Господарського кодексу України якість товару, що постачається, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів, остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Встановлено, що за договором поставки № 678П-ЦВСВ(ОРВ-08.644)ю від 6 листопада 2008 року позивач є виробником та постачальником напіввагонів мод. 12-9745, а відповідач –їх покупцем.

В той же час, відповідно до додаткової угоди № 1 до цього договору, відповідач є постачальником рам бокових та балок надресорсних, а позивач –їх покупцем.

Дана продукція є комплектуючими виробами для виробництва напіввагонів, які, як і бокові рами, повинні відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації.

Згідно сертифікату якості рама бокова повинна відповідати технічним умовам ОСТ 32.183-2001 і на неї встановлено гарантійний строк.

Даним обставинам попередніми судовими інстанціями дана неправильна правова оцінка, внаслідок чого ними не застосовані норми матеріального права щодо якості товарів, гарантії їх якості, наслідки передання товару неналежної якості

Відшкодувавши в межах гарантійного строку власнику напіввагону збитки в сумі 10733,28 грн., заподіяні заміною рами бокової, яка поставлена відповідачем позивачу і використана ним при виробництві вагонів, внаслідок її дефекту, у позивача, в силу ч.ч. 6, 7 ст. 268 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 678 Цивільного кодексу України, виникло право вимоги до постачальника або до виробника товару неналежної якості про відшкодування збитків та стягнення штрафу за поставку товарів неналежної якості у розмірі, передбаченому ст. 231 Господарського кодексу України.

З такою вимогою позивач звернувся до відповідача, який є постачальником вказаного товару і, в силу закону, зобов'язаний відшкодувати понесені позивачем витрати по усуненню недоліків товару та сплатити штраф у розмірі 20 % вартості неякісного товару.

Вартість рами бокової, з урахуванням ПДВ, складає 15627,60 грн.

За таких обставин, прийняті попередніми судовими інстанціями рішення не можна визнати такими, що постановлені з дотриманням норм матеріального права, а тому вони підлягають скасуванню.

Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій повно встановлені обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, проте, їм дана неправильна правова оцінка, суд вважає за необхідне прийняти нове рішення про задоволення позову з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 15 вересня 2011 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21 грудня 2011 року у справі № 9/98 скасувати.

Позов державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до закритого акціонерного товариства "Торговий дім Азовзагальмаш" про стягнення 13858,80 грн. задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Торговий дім Азовзагальмаш" на користь державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (64660, Харківська область, Лозівський район, смт. Панютине, вул. Леніна, 5, ідентифікаційний номер 01056362, поточний рахунок № 26001036555 в Лозівському відділенні Харківської філії акціонерного банку "Експрес-Банк") 10733,28 грн. збитків, 3125,52 грн. штрафу та 804,75 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити господарському суду першої інстанції видати наказ.

Головуючий           Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.