Постанова № 22469551, 16.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2012 р. № 2а-1411/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,

представника позивача Новосядло В.Р.,

представника відповідача Оленюк Х.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Кроно-Україна»

до Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2011 р. № 0001210801/25918.

Позов мотивується тим, зокрема, що платник податку виключно на підставі проведеної оподатковуваної господарської операції та належним чином оформленої контрагентом податкової накладної має право відносити суми до складу податкового кредиту звітного періоду; наявність у ПП ОСОБА_3 підприємств-постачальників з ознаками фіктивності чи можливих порушень податкового законодавства не може впливати на формування ТзОВ «Кроно-Україна»податкового кредиту; податковий кредит сформовано на підставі п.198.3 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позовні вимоги задоволити.

Відповідач у запереченні на позовну заяву посилається на обставини, встановлені документальною невиїзною перевіркою ТзОВ «Кроно-Україна»з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках із ПП ОСОБА_4 за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р., зазначає, що ПП ОСОБА_3 підпадає під критерії відбору субєктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з надання послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам; ТзОВ «Кроно-Україна»до перевірки не представлено належним чином оформлених документів на фактичність здійснення господарських операцій; немає підстав вважати, що товари (послуги) фактично отримані від ПП ОСОБА_4, тому податкові накладні виписані зазначеним підприємством вважаються недійсними.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у запереченні на позов, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові (надалі СДПІ ВПП у м. Львові) проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Кроно-Україна»з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках із ПП ОСОБА_4 за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. за результатами якої складено акт № 1653/08-01/31147999 від 20.12.2011 р.

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ ВПП у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення № 0001210801/25918 від 29.12.2011 р., яким зменшено ТзОВ «Кроно-Україна»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7788 грн. за липень 2011 р., визначено штрафні санкції 3894 грн.

За висновками акту перевірки позивачем порушено п.14.1.18, п.14.1.181 ст. 14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, ст. 200, п.201.1, п.201.2 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, завищено податковий кредит за червень 2011 р. на суму ПДВ 7788 грн., що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту за червень 2011 р. на суму ПДВ 7788 грн., завищення заявленої суми бюджетного відшкодування у липні 2011 р. на суму ПДВ 7788 грн.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

П.14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України визначає, що бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

На підтвердження правомірного віднесення до складу податкового кредиту у червні 2011 р. суми ПДВ по взаєморозрахунках із ПП ОСОБА_4 в розмірі 7788 грн. до перевірки та для огляду суду позивачем представлено копії: договору № 101/2912/2010 на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 29.12.2010 р.; актів прийомки-здачі виконаних робіт; товарно-транспортних накладних; свідоцтва № 100077876 про реєстрацію платника податку на додану вартість та ліцензії від 05.12.2007 р. № 189Л; податкових накладних, реєстру отриманих та виданих податкових накладних. До справи долучено докази оплати наданих послуг.

Суд визнав зазначені докази достатніми для підтвердження реальності здійснення господарської операції з надання транспортно-експедиційних послуг.

Висновки, викладені у вищевказаному акті перевірки про те, що договір № 101/2912/2010 на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 29.12.2010 р. є недійсним ґрунтуються на припущеннях перевіряючих, що господарські взаємовідносини між ТзОВ «Кроно-Україна»та ПП ОСОБА_4 не відбувались. Зазначені доводи не підтверджені жодними доказами та не доведені під час судового розгляду справи.

Особами, які вчинили правочин дотримані загальні вимоги, необхідні для його чинності (ст. 203 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Дослідивши акт перевірки, враховуючи представлені позивачем копії первинних документів, суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту у червні 2011 р. на суму ПДВ 7788 грн.

СДПІ ВПП у м. Львові безпідставно зменшено ТзОВ «Кроно-Україна» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7788 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3894 грн., податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011 р. № 0001210801/25918 підлягає скасуванню.

Згідно п.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, позов слід задоволити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011 р. № 0001210801/25918.

Відповідно до вимог ст.ст. 94, 98 КАС України судові витрати у формі сплаченого позивачем судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Львові від 29.12.2011 р. № 0001210801/25918.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Кроно-Україна»116,82грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.