Постанова № 22469288, 27.03.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 року 2а-5792/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Корінному С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача Самойленко А.М.,

від відповідача Завальська С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ»

доДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області

проскасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2011 № 0001372305, в частині застосування штрафних санкцій на суму 88842, 85 грн.,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ»з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2011 № 0001372305, в частині застосування штрафних санкцій на суму 88842, 85 грн.

В основу спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом покладено дані акта перевірки про порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказане податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій на суму 88842,85 грн.

Так, на думку позивача, висновки податкового органу про невідповідність суми грошових коштів на місці проведення розрахунків денному звіту є неправомірними. Крім того, як стверджує позивач, посадовими особами податкового органу проведено перевірку окремої господарської одиниці позивача вперше, а тому сума застосованих до підприємства штрафних санкцій не відповідає вимогам законодавства та повинна становити 1,00 грн., а відтак податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011 № 0001372305, в частині застосування штрафних санкцій на суму 88842,85 грн. є незаконним.

Під час судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що оскаржуване рішення прийнято податковим органом з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ»є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції в Обухівському районі Київської області.

У листопаді 2011 року працівниками ДПА в Київській області згідно направлень «Про проведення фактичних перевірок»проведену перевірку АЗС за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 209.

За результатами перевірки складено акт від 10.11.2011, який зареєстрований за № 1069/1080/23/37361279 та зареєстрований в Державній податковій інспекції в Обухівському районі Київської області за № 2352/10/16/23/37361279 (за місцем державної реєстрації субєкта господарювання).

У ході перевірки встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, дана невідповідність склала 17768,77 грн. Крім того, в ході перевірки оператором-касиром власноручно у присутності перевіряючих було перераховано кошти та зазначено суму у розмірі 37628, 89 грн., при цьому сума за даними Z-звіту становила 55397, 66 грн.

Крім того, відповідачем вже у поточному році проводились перевірки позивача, а саме: 18.02.2011 проводилась перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 18.02.2011 № 0052/101323/37361279. У ході вказаної перевірки було встановлено порушення позивачем пунктів 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у звязку з чим до відповідача було застосовано штрафні санкції у розмірі 4951,00 грн. Податкове повідомлення-рішення від 03.03.2011 № 0000432305, прийняте на підставі вказаного акта перевірки позивачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалось.

Також, 05.09.2011 проводилась перевірка позивача, про що складено акт фактичної перевірки, який зареєстрований у ДПА в Київській області за № 0851/1000/23/37361279. На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.09.2011 № 0001192305/870про застосування штрафних санкцій до позивача у розмірі 397019,95 грн.

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011 № 0001372305 в частині застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій у сумі 88842, 85 грн. неправомірним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам між сторонами, з приводу яких виник публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі є Закон України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі Закон України 6 липня 1995 року № 265/95-ВР).

Відповідно до статті 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений Наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 (надалі Порядок).

Відповідно до пункту 4.5 вказаного Порядку, Унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції "службове внесення.

Статтею 17 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:

вчинене вперше - 1 гривня;

вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Відповідно до частини першої статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з частиною пятою статті 55 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Як вбачається із матеріалів справи обєкт який перевірявся не є ні підрозділом, ні окремою філією чи представництвом позивача, а входить до складу єдиного субєкта господарювання, тобто ТОВ «БЕЛ ОІЛ».

Крім того, представником позивача в судовому за сіданні не заперечувався факт вчинення правопорушення, а також не надано суду жодних підтверджень, що обєкт на якому проводилась перевірка позивача за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Київський шлях, 209 є окремою господарською одиницею ТОВ «БЕЛ ОІЛ».

Отже, враховуючи наведене та з огляду на те, що у 2011 році до позивача податковим органом вже застосовувались штрафні санкції за порушення вимог пункту 13 статті 4 Закону України 6 липня 1995 року № 265/95-ВР, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення від 22.11.2011 № 0001372305 в частині застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій у сумі 88842, 85 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат. Таким чином, судові витрати стягненню з позивача на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Повний текст постанови виготовлено - 29 березня 2012 р.