Постанова № 22469253, 16.03.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2012 року 2а-5834/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомБроварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

доГромадської організації садівничого товариства «Руна»

простягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Броварська обєднана державна податкова інспекція Київської області з позовом до громадської організації садівничого товариства «Руна»про стягнення податкового боргу у сумі 19280, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг зі сплати земельного податку у сумі 19280, 93 грн. Проте, оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення даної заборгованості наявні підстави для стягнення цього боргу у судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2011 року було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.12.2011.

19 грудня 2011 у звязку з неявко сторін, розгляд справи було відкладено на 23.01.2012. 23 січня 2012 року у звязку з повторно неявкою сторін, розгляд справи відкладено на 17.02.2012.

17 лютого 2012 року сторони в судове засідання не прибули. Відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення № 0113312702567, у звязку з неявкою відповідача, повідомленого належним чином про розгляд справи, засідання було відкладено на 16.03.2012.

16 березня 2012 року, сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи в судове засідання не зявились. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Повідомлення відповідача про розгляд справи підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи, № 0113312703318. Відповідач заперечень чи відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Громадська організація садівниче товариство «Руна»як платник податків узятий на облік Броварською ОДПІ Київської області з 27.03. 2004 за № 1595.

У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом зі сплати земельного податку, з таких підстав.

Згідно відомостей наданих позивачем, у відповідача наявний державний акт на земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки: 026649, місцезнаходження: Бобрик, основне цільове призначення земельної ділянки: садівництво, категорія земель: землі загального користування, площа земельної ділянки: 2, 6400.

Заборгованість відповідача перед позивачем виникла на підставі:

-податкових повідомлень-рішень від 19.01.2010 № 0000111503/0 на суму 16, 74 грн., № 0000121503/0 на суму 66, 98 грн., № 0000131503/0 на суму 171, 49 грн.,

-відповідно до податкового розрахунку земельного податку поданого відповідачем до податкового органу від 04.02.2011 сума яка підлягає сплаті до бюджету становить 20337, 08 грн.,

-податкової декларації поданої відповідачем до податкового органу від 16.02.2011 № 2419 на суму 272, 45 грн.,

-податкового повідомлення-рішення від 29.09.2011 № 0003001503 на суму 340, 00 грн.

За даними податкового органу, заборгованість відповідача, з врахуванням часткової сплати, становить 19280, 93 грн.

У звязку з несплатою відповідачем наявної суми заборгованості, яка виникла у відповідача ще у 2010 році, позивачем було надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю1»від 25.02.2010 № 1/112. Вказана вимога була надіслана позивачем на адресу відповідача.

Оскільки, відповідачем у самостійному порядку сума заборгованості у розмірі 19 280,93 грн. не була сплачена, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-XII «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 14 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-XII «Про плату за землю»передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Згідно зі статтею 17 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-XII «Про плату за землю»податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України вiд 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон України № 2181, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті та подає її до податкового органу за базовий податковий (звітний) період у строки, встановлені підпунктом 4.1.4 Закону України № 2181.

Водночас, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 2181, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, відповідно до підпункту 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон №2181-ІІІ) податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступним за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 17.1.17 статті 17 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

З 01.01.2011 порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 59.1 статі 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Громадської організації садівничого товариства «Руна» (код ЄДРПОУ 22204536) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 19 280 (девятнадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 93 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.