Постанова № 22468786, 21.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року 16:31 Справа № 2а-0870/7461/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Задунайському І.О.,

за участю представників

позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 22.07.2011, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області від 09.09.1997);

відповідача ОСОБА_2 (довіреність №1572/10/10-014 від 02.12.2011, посвідчення серія НОМЕР_3 від 02.12.2010),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Фірма «Дінас»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000902305 від 30.08.2011,

ВСТАНОВИВ:

12.09.2011 Приватне підприємство «Фірма «Дінас» звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.08.2011 № 0000902305.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 19.07.2011 по 08.08.2011 на Приватному підприємстві «Фірма «Дінас» проводилася планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011. Зазначеною перевіркою встановлені порушення Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме визнані нікчемними угоди з ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй-Вінд». Позивач вказує, що підтвердження відповідачем законності отримання валового доходу від господарських операцій по податку на прибуток, а відтак і придбання товару, за якими позивач згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» відносив суми податків сплачених в ціні товару, відповідно податкових накладних, у звязку з їх придбанням до податкового кредиту з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності свідчить про законність дій в оподаткуванні ПДВ. Висновки перевірки про заниження ПДВ, які не мають посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, а ґрунтуються на акті невиїзної перевірки не можуть бути законною підставою для винесення ППР. При наявності у позивача всіх документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, складених відповідно до чинного законодавства і не визнаних нечинними в судовому порядку, ненадання іншими контрагентами других примірників цих же документів при зустрічній перевірці не свідчить про їх відсутність взагалі і не може впливати на податковий облік і відповідальність позивача. Порушення чинного законодавства припущені іншими субєктами господарювання не впливають на платника податків, який ці порушення не припускав.

Ухвалою судді від 15.09.2011 відкрито провадження у справі 2а-0870/7461/11, закінчено підготовче провадження та справа призначена до розгляду на 04.10.2011.

Провадження у справі зупинялося до 17.10.2011, 01.11.2011, 10.11.2011, 24.11.2011, 12.01.2012, 30.01.2012, 06.02.2012, 22.02.2012, 03.03.2012, 21.03.2012.

Відповідачем подані письмові заперечення проти позову, відповідно до яких правочини укладені між Приватним підприємством «Фірма «Дінас» та ТОВ «Буд Ворк» і ТОВ «Строй-Вінд» не спричиняють реального настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний прядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними. Тобто відсутність у постачальників ТОВ «Буд Ворк» і ТОВ «Строй-Вінд» трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання будь-яких інших основних засобів, взаємовідносини з підприємствами з ознаками «фіктивності» та ненадання ТОВ «Буд Ворк» і ТОВ «Строй-Вінд» до перевірки будь-яких документів стосовно фінансово-господарської діяльності свідчить, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Буд Ворк» і ТОВ «Строй-Вінд» здійснюється поза межами правового поля.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у наданих письмових запереченнях. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлене наступне.

Надаючи правову оцінку рішенням відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приватне підприємство «Фірма «Дінас» зареєстроване 12.09.1997 в Виконавчому комітеті Запорізької міської Ради, свідоцтво про державну реєстрацію №11031050001001356, включене до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на підставі Довідки АА № 261889 і є платником ПДВ на підставі свідоцтва № 100313160 від 11.12.2010.

З 19.07.2011 по 08.08.2011 на підставі наказу № 983 від 01.07.2011, повідомлення №93 від 04.07.2011 та направлень від 19.07.2011 посадовими особами ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя у позивача була здійснена планова виїзна перевірка з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011.

За результатами перевірки складений акт №1428/2305/25216474 від 12.08.2011.

Актом перевірки встановлено порушення ПП «Фірма «Дінас»:

1. П.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся на суму 620061 грн.;

2.Пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді що перевірявся на загальну суму 496048 грн.

18.08.2011 в звязку з незгодою з актом перевірки позивачем були подані письмові заперечення, які відповідачем залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення - рішення від 30.08.2011 № 0000902305, яким визначена сума за грошовим зобовязанням за платежем податок на додану вартість у сумі 496048 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 124012 грн.

Відповідачем виключені зі складу податкового кредиту та складу валових витрат підприємства на придбання у ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй-Вінд» товарів. На думку перевіряючих, первинні документи надані до перевірки по ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй-Вінд» є недійсними, а договори з ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй-Вінд» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Цей висновок ґрунтується на наступних обставинах: в одного з постачальників ТОВ «Буд Ворк» відсутня обєкти оподаткування, а у другого з постачальників ТОВ «Строй-Вінд» відсутні необхідні умови (матеріальні ресурси, основні засоби тощо).

З такою позицією суд не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 13, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

Спеціальні підстави (статті 218235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

В п.18 постанови № 9 від 06.11.2009 Пленум Верховного Суду України зазначив: перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім цього Пленум зазначив також, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку і податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

В ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати обовязкові реквізити.

Відповідно п.1.32 ст.1 Закону України від 28.12.1994 № 334 «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність будь яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною і суттєвою.

В акті перевірки зазначено, що документи постачання товарів від ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй-Вінд» не мають юридичної сили та не можуть бути підтвердженням факту придбання товару ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй-Вінд». Тому відсутні підстави для відображення у податковому обліку, а саме включення до податкового кредиту сум ПДВ відповідних періодів ПП «Фірма «Дінас».

Як вбачається з акту перевірки відповідачем не перевірялось фактичне виконання робіт, передбачених договором, що призвело до припущень з боку відповідача щодо невиконання цього договору.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким єдиним випадком є факт відсутності у платника податку на додану вартість податкової накладної, тобто не підтвердження сум сплаченого податку податковими на кладними.

Таким чином, вірність та обґрунтованість формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності звязку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Податковою не доведено, що придбання послуг та товарів не повязано з господарською діяльністю позивача.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до податкового кредиту та до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

В Акті перевірки не наведено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам. Усі первинні документи з обліку господарської операцій з ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй-Вінд» оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств та завірені печатками підприємств.

Як було встановлено, на момент вчинення зазначених вище правочинів ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй-Вінд» були зареєстровані в установленому Законом порядку в якості платника ПДВ з присвоєним податковим органом індивідуальним податковим номером, який використовується для справляння цього податку.

ТОВ Строй-Вінд» - зареєстровано 28.04.2005, свідоцтво про державну реєстрацію №11031020000005270, код ЄДРПОУ 33528488, свідоцтво платника ПДВ від 06.06.2005 №11501307, податковий номер-335284808256.

ТОВ «Буд Ворк» - зареєстровано 06.06.2006, свідоцтво про державну реєстрацію №11031020000013740, свідоцтво платника ПДВ від 09.06.2006 №11568650, податковий номер-344409008269.

Жодних доказів того, що угоди, укладені з ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй-Вінд», не були направлені на реальне настання передбачених ними наслідків, в акті перевірки не наведено.

Крім того до суду надавалися всі необхідні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів від зазначених постачальників (декларації з податку на прибуток, угоди, договори, контракти, видаткові та прибуткові накладні, банківські виписки про перерахування коштів, рахунки-фактури, зведені дані бухгалтерського обліку у журналах-ордерах по різним рахункам бухгалтерського обліку, зворотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку та інш.), що спростовує висновок про безтоварність операцій.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя №0000902305 від 30.08.2011.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Фірма «Дінас» (Код ЄДРПОУ 25216474) судовий збір у розмірі 3 (три гривні) 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяАвдєєв М.П.