Постанова № 22468213, 29.03.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа №0670/6668/11

категорія 8.2.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Попової О.Г.,

при секретарі Степанові П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення Коростенської ОДПІ Житомирської області: №0000921601 від 25.11.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 45991,00грн. та №0001011601 від 08.06.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 25073,00 грн., прийняті на підставі актів перевірки №711/15-2/32510883 від12.05.2011 року та №748/15-2 від 18.05.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що товариством правомірно сформовано податковий кредит та заявлено суму до відшкодування на підставі первинних документів по господарським операціям з контрагентами ТОВ Укрхімтрейдінггруп", ЗАТ "Нова лінія", ТОВ "Баубізнес". Правочини, укладені з вказаними контрагентами не мають ознак нікчемності та є укладеними відповідно до норм чинного законодавства. Господарські операції підтверджуються належними первинними документами.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.05.2011 року Коростенською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Елізіум пласт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2011 року, за результатами якої складений акт №711/15-02/32510883 від 12.05.2011 року.

Перевіркою встановлено та оскаржується позивачем, що в порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.11, п.200.14 ст.200 ПК України товариством завищено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий 2011 року на загальну суму 45991 грн.

На підставі даного акту перевірки Коростенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000921601 від 25.05.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 45991,00грн.

18.05.2011 року Коростенською ОДПІ проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складений акт №748/15-02 від 18.05.2011 року.

На підставі даного акту перевірки Коростенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001011601 від 08.06.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 25073,00 грн.

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000921601 від 25.05.2011 року.

Підставою для висновку податковим органом про завищення позивачем податкового кредиту та суми, заявлену до бюджетного відшкодування в лютому 2011 року стало невизнання податкового кредиту за операціями позивача з ТОВ "Укрхімтрейдінггруп", ЗАТ "Нова лінія", ТОВ "Баубізнес".

В акті перевірки зазначено, що укладений із ТОВ "Укрхімтрейдінггруп" договір на поставку товарів є правочином, який порушує публічний порядок та відповідно до ст.ст.203, 207, 215 та 216 ЦК України є нікчемним, так як у товариства відсутні основні фонди першої групи, складські приміщення, середньооблікова чисельність працюючих складає 8 чоловік, з видаткових накладних неможливо встановити якими посадовими особами ТОВ Укрхімтрейдінггруп" здійснювалось відвантаження на ТОВ «Елізіум пласт» товарно-матеріальних цінностей та їх отримання посадовою особою ТОВ «Елізіум пласт», не надані дорожні листи, товарно-транспортні накладні не оформлені належним чином. Також, в акті зазначено, що акти здачі-прийому виконаних робіт, виписані ЗАТ "Нова лінія" та ТОВ "Баубізнес" оформлені всупереч нормам закону.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укрхімтрейдінггруп» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Елізіум пласт" (покупець) укладено договір поставки товарів №24.01/1 від 24.01.2011 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договору, передати у власність покупцеві товари (а.с. 41-43).

Згідно пунктів 2.3-2.6 даного договору поставка товару здійснюється окремими партіями, що формуються постачальником на замовлення покупця; поставка товару здійснюється шляхом самовивозу за рахунок покупця, силами покупця, або згідно умов узгодженого сторонами додатку до договору (специфікації); за узгодженням сторін, поставка товару може здійснюватись за рахунок постачальника, силами постачальника, або третьої особи (перевізника).

Згідно специфікації №1 до договору №24.01/1 від 24.01.2011 року постачальник (ТОВ «Укрхімтрейдінггруп») зобов'язується продати, а покупець (ТОВ "Елізіум пласт") зобов'язується прийняти і сплатити товар за найменуваннями, за ціною і на умовах згідно даної специфікації, а саме: ПВХ суспензійний Oxyvinyls 225P в кількості 41,25 т. на суму 439312,50 грн., в т.ч. ПДВ - 73218,75 грн.(а.с.48).

На виконання умов даного договору постачальником виписувались видаткові накладні: №31 від 03.02.2011 року на суму 219656,25 грн., в т.ч. ПДВ - 36609,38 грн. та №34 від 03.02.2011 року на суму 219656,25 грн., в т.ч. ПДВ - 36609,38 грн., №65 від 15.02.2011 року на суму 224812,50 грн., в т.ч. ПДВ - 37468,75 грн. (а.с.44,50,51) та податкові накладні №28 від 31.01.2011 року на суму 439312,50 грн., в т.ч. ПДВ - 73218,75грн. та №33 від 15.02.2011 року на суму 224812,50, в т.ч. ПДВ - 37468,75 грн. (а.с.47, 53).

Перевезення ПВХ суспензійного Oxyvinyls 225P в лютому 2011 року від ТОВ «Укрхімтрейдінггруп» до ДП "ТОВ "Елізіум пласт" підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.45-46, 52).

Щодо зазначено в акті перевірки, що в товарно-транспортних накладних відсутні відомості про час прибуття вантажу, час видачі вантажу вантажоодержувачу, прізвище, ім'я, по батькові особи, які отримала вантаж, а також не зазначено в пункті навантаження та розвантаження повної адреси (зазначено м.Одеса, тоді як юридична та фактична адреса ТОВ “Укрхімтрейдінггруп” - вул.Десантників,1, м.Дніпропетровськ), то на запит суду ТОВ “Укрхімтрейдінггруп” листом від 08.11.2011 року №240 повідомило, що підприємство зберігає продукцію на складах у м.Одесі, звідки відбувається відпуск продукції. Зазначене підтверджується договором складського зберігання і надання послуг №11-04-01 від 01.04.2011 року (а.с.71-76).

Щодо визнання податковим органом договору між позивачем і ТОВ "Укрхімтрейдінггруп" нікчемним, то відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При визнанні договору нікчемним податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між позивачем і ТОВ "Укрхімтрейдінггруп" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

До справи Коростенською ОДПІ не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Укрхімтрейдінггруп" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а їх купівля пов'язана з господарською діяльністю позивача.

В листі ДПА України №20289/16-1617 від 29.09.2010 року зазначено, що при визнанні угод нікчемними податковий орган зобов'язаний аналізувати реальність здійснення господарської діяльності на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Акт перевірки не містить жодних доказів, які б підтверджували, що зміст договору №24.01/1 поставки товарів від 24.01.2011 року не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обовязків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання господарських зобовязань, що виникли на підставі цього договору.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Докази на спростування факту поставки ПВХ суспензійного ТОВ "Укрхімтрейдінггруп" позивачу відповідачем не надані.

Щодо зазначеного в акті перевірки (аркуш акту 4), що у контрагента позивача ТОВ "Укрхімтрейдінггруп" відсутні складські приміщення, які, економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, то такі висновки податкового органу не ґрунтуються на вимогах закону, так як у контрагента позивача не проводилась жодна перевірка з метою з'ясування зазначених обставин, а направлений на запит суду договір складського зберігання №11-04-01 від 01.04.2011 року, укладений між ТОВ "Укрхімтрейдінггруп" і ТОВ "ТЕЕГ" взагалі спростовує зазначене в акті перевірки.

Також, слід зазначити, що дію п.11.2. «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» затверджених від 14.10.1997 р. №363 у відповідності до якого, - «Товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером. Форма і порядок заповнення цих документів замовником і перевізником визначаються відповідними нормативними актами.» зупинено з 25 квітня 2006 року згідно з повідомленням Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, опублікованим у газеті «Урядовий кур'єр» від 28.04.2006 р. N81. Нового порядку заповнення ТТН чинним законодавством не передбачено.

Крім цього, листом Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України від 21.04.2010 року N1802-04/09/19-10 було відмічено, що - «Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджена спільним наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 року N 228/253, не є обов'язковою для виконання. Вона носить рекомендаційний характер до прийняття нового порядку організації обліку перевезення вантажів автомобільним транспортом.».

Щодо відсутності у ТОВ "Укрхімтрейдінггруп" необхідної кількості працюючих на підприємстві, то представник податкового органу в судовому засіданні не зміг пояснити, яка кількість осіб мала б працювати на даному підприємстві для виконання оспорюваного обсягу робіт. При цьому, в акті перевірки зазначено, що у товариства працює 8 осіб.

Не знайшли свого підтвердження посилання контролюючого органу що з видаткових накладних неможливо встановити якими посадовими особами ТОВ Укрхімтрейдінггруп" здійснювалось відвантаження на ТОВ “Елізіум пласт” товарно-матеріальних цінностей та їх отримання посадовою особою ТОВ “Елізіум пласт”, так як в накладних, долучених до матеріалів справи, зазначені прізвища осіб, які відвантажували та отримували ТМЦ, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податкові накладні, виписані ТОВ Укрхімтрейдінггруп" та на підставі яких позивачем формувався податковий кредит і заявлялись суми до бюджетного відшкодування, відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969"Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення”, і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростовував.

Придбаний у TOB «Укрхімтрейдінггруп» товар (ПВХ суспензійний Oxyvinyls 225Р) використовується позивачем у власній господарській діяльності у відповідності до статутних цілей та мети, так як задекларованими та здійснюваними видами діяльності, згідно довідки АБ №219804 від 16.06.201о року Управління статистики у місті Коростень ГУС у Житомирській області ДКС України, є: 25.21.0 - виробництво плит, штабів, труб та профілів з пластмас; 24.16.0 - виробництво пластмас у первинних формах; 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.90.0 - інші види оптової торгівлі та 52.12.0- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Матеріалами перевірки підтверджений той факт, що TOB «Укрхімтрейдінггруп» задекларовано суму податкових зобов'язань по взаємовідносинах з TOB «Елізіум пласт», будь-яких розбіжностей не встановлено.

Позивачем проведений повний розрахунок отриманих ТМЦ, що підтверджується виписками банку (а.с.49).

Отже, судом встановлено, що господарські операції позивача з TOB «Укрхімтрейдінггруп» мали реальний характер і підтверджені всіма належними первинними документами.

В акті перевірки зазначено, що акти виконаних робіт від 31.12.2010 року і 31.01.2011 року, виписані ЗАТ "Нова лінія", не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме: не містять змісту господарської операції та її вимірників (у натуральному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом встановлено, що між ПАТ "Нова ліня" (виконавець) та ТзОВ "Елізіум пласт" (замовник) уклали договір про надання маркетингових послуг №3104/91023 п від 01.01.2011 року, відповідно до якого за завданням замовника, виконавець зобов'язується надати замовнику маркетингові послуги стосовно способів та методів реалізації непродовольчих товарів та послуг по передпродажній підготовці товару (послуг), які постачались, постачаються або плануються в майбутньому до постачання замовником через торговельну мережу виконавця, а змовник зобов'язується своєчасно прийняти такі послуги та оплатити їх відповідно до умов договору.

Відповідно до п.1.1 - пп.1.4.10 п.1.4 вказаного договору маркетингові послуги за цим договором надаються Виконавцем щомісячно (п.п.1.4.1-1.4.5), крім послуг, які надаються щоквартально (п.4.5 договору) та один раз на рік (п.п.1.4.6, 4.4 Договору). Послуги за цим договором надаються за усними завданнями Замовника. По даному договору виконавець, за усним замовленням Замовника, надає наступні маркетингові послуги та послуги по передпродажній підготовці Товару (надалі - послуги): вивчення попиту на товар, аналіз динаміки попиту; дослідження кон'юнктури ринку; аналіз порядку взаємодії замовника з покупцями та/або постачальниками, методів продаж; розміщення інформації про товар; інформування покупців, які перебувають у магазинах виконавця, про товар, що постачається Замовником, а саме надання необхідної та доступної інформації згідно Закону України «Про захист прав споживачів»; підготовка товару до продажу (розпаковування товару, розміщення на полицях, контроль за зовнішнім виглядом товару і т.д.); заведення інформації про замовника та поставлений ним товар в базу даних виконавця;впровадження, розвиток та/або аналіз перспективних вдів торгових операцій; забезпечення відповідним вимогам замовника щодо викладки товару на полицях торгівельного центру виконавця; можливість, доцільність та ефективність проведення ремаркетинга по відношенню до товару.

Згідно п.4.1-4.4 вказаного договору оплата за даним договором здійснюється замовником щомісячно (п.п.4.2. - 4.3. договору), один раз в квартал (п.4.5 договору) та один раз на рік (п.4.4 договору) на підставі рахунків або актів виконаних робіт, які готуються виконавцем. За надання послуг, визначених у п.п.1.4.1. - 1.4.5. цього договору, замовник зобов'язаний сплатити на користь Виконавця (розрахунковий період - календарний місяць) грошову суму, у розмірі 4,1 % від загальної вартості поставлених товарів, які оплачені в розрахунковому місяці виконавцем замовнику за Договором №___ (у тому числі відносно яких сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав). За надання послуг, визначених у п.п.1.4.7-1.4.9 цього договору, замовник зобов'язаний сплатити на користь Виконавця (розрахунковий період - календарний місяць) грошову суму, у розмірі 0,5 % від загальної вартості поставлених товарів, які оплачені в розрахунковому місяці Виконавцем Замовнику за Договором № _____(у тому числі відносно яких сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав). Замовник оплачує виконавцю за надані послуги, визначені у п.1.4.6 цього договору, грошову суму у розмірі 550,00 гри, (в т.ч. ПДВ), один раз на рік (а.с.34-36).

На виконання умов договору виписаний акт здачі-прийняття робіт № ОБ-00000125 від 31.01.2011 року, в якому зазначено, що у відповідності до договору №3104/91023 п від 01.01.2011року, ПАТ "Нова лінія" (виконавцем) в січні 2011 року проведені такі роботи: впровадження, розвиток та аналіз перспективних видів торгових операцій; забезпечення відповідним вимогам замовника щодо викладки товару на полицях торгівельного центру; вивчення та аналіз динаміки попиту на товар; дослідження кон'юнктури ринку; розміщення інформації про товар. Загальна вартість робіт (послуг) складає 9085,38 грн. у т.ч. ПДВ - 1514,23 грн. Також, виписана податкова накладна №7731119 від 31.01.2011 року на таку ж суму (а.с.40).

Між позивачем і ПАТ "Нова ліня" (виконавець) та ТзОВ "Елізіум пласт" (замовник) уклали договір про надання маркетингових послуг №3104/91023 від 01.01.2010 року, відповідно до якого за завданням замовника, виконавець зобов'язується надати замовнику маркетингові послуги стосовно способів та методів реалізації непродовольчих товарів та послуг по передпродажній підготовці товару (послуг), які постачаються замовником через торговельну мережу виконавця (а.с.194).

Відповідно до п.1.2 вказаного договору інформаційно-консультаційні послуги за цим договором надаються виконавцем щомісячно за усними завданнями замовника.

Відповідно до п.2.1 - п.2.7 даного договору виконавець зобов'язаний: інформувати замовника про необхідність виконання законодавчих та нормативних актів, які регулюють порядок здійснення продажу товарів в роздріб; з метою просування товарів надавати консультації замовнику стосовно періодів проведення рекламних заходів в торговельній мережі виконавця та інформувати про зміну попиту на товар, які постачаються замовником; проводити інформаційне обслуговування (супроводження) товарів, які постачаються замовником ( в т.ч. шляхом інформаційних голосових повідомлень по внутрішньому радіо відповідних торгових центрів); надавати інформацію, стосовно зміни розфасовки, зовнішнього вигляду товарів та їх розміщення на торгових стелажах; з метою просування товарів замовника на національному рівні, надавати консультації замовнику стосовно проведення рекламних заходів в усій торговельній мережі виконавця та інформувати про зміну попиту на товари в регіональних торгових центрах виконавця; вся консультаційна інформація надається виконавцем замовнику в усній формі та деталізується в актах прийому-передачі послуг;, надсилати замовнику рахунки з актами прийому передачі послуг за відповідний розрахунковий період, рекомендованим листом на адресу, вказану у ст.8 цього договору.

Пунктом 3.1 цього договору передбачено, що замовник зобов'язаний забезпечувати виконавця документацією, яка підтверджує якість товарів, а також іншою документацією, яка передбачена чинним законодавством.

Пунктом 4.2 та п.4.3 вказаного договору встановлено, що за надання послуг, визначених у пп.2.1-2.3 цього договору, замовник повинен сплатити на користь виконавця (розрахунковий період - календарний місяць) грошову суму, у розмірі 4,1% від загальної вартості товарів, поставлених замовником та договором (договорами) №3104/90211 від 11.02.2009 року, та які реалізовані за такий календарний місяць через роздрібну мережу виконавця (в т.ч. оплачені виконавцем); замовник оплачує виконавцю за надані послуги, визначені у п.2.4 цього договору грошову суму у розмірі 550 грн. (в т.ч. ПДВ), один раз на рік.

На виконання умов договору виписаний акт здачі-прийняття робіт від 31.12.2010 року, в якому зазначено, що у відповідності до договору №3104/91023 від 01.01.2010 року, ПАТ "Нова лінія" (виконавцем) в грудні 2010 року проведені такі роботи: просування товарів замовника на національному рівні, надання консультацій стосовно проведення рекламних заходів в торгівельній мережі, інформація про зміну попиту на товари в регіональних торгових центрах; інформація про обсяги продажу та попит на товари замовника. Загальна вартість робіт (послуг) складає 11492,17 грн. у т.ч. ПДВ - 1915,36 грн. Також, виписана податкова накладна №77101231238 від 31.12.2010 року на таку ж суму (а.с.38).

Згідно пп.14.1.108. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Не знайшов підтвердження в ході розгляду справи висновок податкового органу, що акти здачі-прийняття робіт не відповідають вимогам чинного законодавства, так як вказані акти є належними первинними документами у розумінні ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

В змістах договорів чітко визначено перелік послуг, які надавались ЗАТ "Нова лінія" позивачу.

Виконання умов договору фіксувалось актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які складалися та підписувалися ЗАТ "Нова лінія" щомісячно за результатами наданих позивачу послуг. В актах чітко зазначався перелік наданих послуг.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців задекларованими видами діяльності ПАТ «Нова Лінія» є - «74.13.0 - дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки; 63.40.0 - організація перевезень вантажів; 51.53.2 - оптова торгівля будівельними матеріалами; 52.12.0 - роздрібна торгівля в не спеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 74.40.0- рекламна діяльність.

Видами діяльності позивача, згідно довідки АБ № 219804 від 16.06.2010 року виданої Управлінням статистики у місті Коростень ГУС у Житомирській області ДКС України, є: 25.21.0 - виробництво плит, штабів, труб та профілів з пластмас; 24.16.0 - виробництво пластмас у первинних формах; 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.90.0 - інші види оптової торгівлі та 52.12.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту. Тобто, для досягнення статутних цілей та мети позивача, останньому необхідно не тільки виготовити товари, але і продати їх, задля забезпечення нормального функціонування підприємства.

Крім того, номенклатура актів виконаних робіт (наданих послуг) в повному обсязі відповідає номенклатурам податкових накладних від 31.12.2010 року за №77101231238 та від 31.01.2011 року №7731119, які виписувались виконавцем. У податкового органу зауважень до податкових накладних не виникло, тобто вони оформлені належним чином, що визнано податковим органом.

Матеріалами перевірки також не спростований той факт, що всі розрахунки за надані послуги проведені в повному обсязі та TOB «Елізіум пласт», в складі вартості придбаних послуг, сплачено податок на додану вартість.

Також, в акті перевірки зазначено, що акт надання рекламних послуг ТОВ "Баубізнес" не відповідає вимогам чинного законодавства , а саме: не містить змісту господарської операції та її вимірників (у натуральному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом встановлено, що між ТОВ "Баубізнес" (агентство) та ТОВ "Елізіум пласт" (рекламодавець) укладений договір про надання рекламних послуг №4/7 від 17.01.2011 року відповідно до якого рекламодавець доручає шляхом здійснення замовлення, а агентство бере на себе зобов'язання розмістити рекламну інформацію надану рекламодавцем у вказаних засобах масової інформації з подальшою деталізацією: ЗМІ каталог "Окна. Двери. Витражи." Випуск:1/2011 (а.с.192).

Відповідно до п.2.1 даного договору ціна предмету договору на дату його підписання складає 1500 грн., в т.ч. ПДВ 250 грн.

Актом здачі-прийняття робіт №12 від 31.012011 року, виписаному ТОВ "Баубізнес" відповідно до договору №4/7 від 17.01.2011 року, підтверджено, що всі роботи (послуги) по розміщенню рекламних матеріалів і макетів рекламодавця і по розповсюдженню рекламних каталогів агентством виповнені в повному обсязі і задовольняють рекламодавця. Загальна сума робіт складає 1500 грн., в т.ч. ПДВ - 250 грн. (а.с.190).

На виконання умов даного договору постачальником виписана податкова накладна №25 від 31.01.2011 року на суму 1500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 250,00грн. (а.с.191).

Представниками позивача долучений до матеріалів справи каталог "Вікна. Двері. Вітражи", у якому розміщено рекламне оголошення згідно умов договору (а.с.118-155).

Не знайшов підтвердження в ході розгляду справи висновок податкового органу, що акт здачі-прийняття робіт №12 від 31.01.2011 року не відповідає вимогам чинного законодавства, так як вказаний акт є належним первинним документом у розумінні ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Номенклатура акту виконаних робіт (наданих послуг) від 31.01.2011 року в повному обсязі відповідає номенклатурі податкової накладної від 31.01.2011 року №25, яка була виписана виконавцем, при цьому зауважень до податкової накладної не виникло.

Матеріалами перевірки також не спростований той факт, що всі розрахунки за надані послуги проведені в повному обсязі та ТОВ "Елізіум пласт" в складі вартості придбаних послуг сплачено податок на додану вартість.

Відповідно до ст.198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п.187.8 ст.187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п.187.9 ст.187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами. Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

Відповідно до пп.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Згідно ст.61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентом.

Отже, судом встановлено, що позивач у перевіряємий період здійснював господарську діяльність, у зв'язку із чим отримував ТМЦ/послуги від контрагентів ТОВ "Баубізнес", ТОВ "Укрхімтрейдінггруп", ЗАТ "Нова лінія" та правомірно відносив, на підставі належним чином оформлених первинних документів в тому числі і податкових накладних, до складу податкового кредиту та заявляв до відшкодування суми ПДВ, сплачені в ціні отриманих ТМЦ/послуг.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача при формуванні сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування відповідачем - суб'єктом владних повноважень, суду не надано .

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків податкового органу та необхідність скасування податкового повідомлення- рішення №0000921601 від 25.05.2011 року.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001011601 від 08.06.2011 року, то судом встановлено наступне.

Коростенською ОДПІ проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Елізіум пласт" за березень 2011 року, за результатами якої складний акт №748/15-02 від 18.05.2011 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Елізіум пласт" при заповненні податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року порушено вимоги р.4 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" та абз. "а" п.200.4, п.200.10, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України.

В акті зазначено, що зменшується сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів на 25073 грн.

На підставі даного акту перевірки Коростенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001011601 від 08.06.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 25073,00 грн.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно акту камеральної перевірки, підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування стало те, що в акті позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2011 року №711/15-02/32510883 від 12.05.2011 року встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за лютий 2011 року на 37756 грн., згідно пп.196.1.14 196.1 ст.196, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. Згідно додатку 16 до вищевказаного акту перевірки сума сплаченого податкового кредиту постачальниками та на митниці в лютому 2011 року складає 38927 грн. Враховуючи результати вищевказаної перевірки, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року складає 38927 грн. Розбіжність складає 25073 грн.

Жодних рішень за результатами проведеної перевірки податковим органом не приймалось.

Згідно ст.3 наказу ДПА "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" № 984 від 22.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В зазначеній статті Порядку №984 мова йде саме про акт, як джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки.

Тобто, висновки акту перевірки не мають юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосуються прав і обов'язків платника податків, не містять обов'язкового для нього припису. Акт перевірки є лише носієм доказової інформації, який може свідчити про виявлені порушення, а отже, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обовязків у позивача.

Отже, посилання в акті камеральної перевірки, на висновки попереднього акту перевірки, як на підставу виникнення податкових зобов'язань платника податків - є неправомірним.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001011601 від 08.06.2011 року необхідно скасувати.

Керуючись ст.ст.71, 86, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення Коростенської ОДПІ Житомирської області №0000921601 від 25.11.2011 року та №0001011601 від 08.06.2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 02 квітня 2012 р.