Постанова № 22468046, 21.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2012 р. справа № 2а/0570/1027/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофоров А.Б.

при секретаріМірошниченко А.О.

за участю:

представника позивача Бусюкіна І.А., Гусакової Л.І., Симонян А.В.,

представника відповідача Ішкова О.М., Іващенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень рішень № 0000191543, № 000201543 від 27.10.2011

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрекс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень рішень № 0000191543, № 000201543 від 27.10.2011.

В обґрунтування позову позивач зазначив що, відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка підприємства, про що був складений акт від 10.10.2011 № 3711/23-3/25602906 та винесені спірні податкові повідомлення рішення. Позивач вказує, що не погодився із податковими повідомленнями рішенням та оскаржив їх до ДПА у Донецькій області та ДПС України, але рішеннями податкових органів скарги позивача залишені без задоволення а податкові повідомлення рішення без змін.

Не погоджується із донарахованими сумами податку на прибуток та податку на додану вартість в частині порушення податкового законодавства при проведенні господарських операцій із ТОВ «Премєр Агро» та ТОВ «Донецкагро-Маркет», посилається на приписи Цивільного кодексу України та вважає вказані договори правочинами, спрямованими на реальне настання правових наслідків.

Крім того, позивач вказує, що при проведенні перевірки працівникам ДПІ у Калінінському районі м. Донецька були надані всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій, а тому податковим органом неправомірно було встановлено порушення з боку підприємства норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи адміністративного позову, просили задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач не погодився із адміністративним позовом та надав письмові заперечення, де зазначив, що за результатами перевірки ТОВ «Агрекс» встановлено, що договори, укладені з ТОВ «Донецькагро-маркет» та ТОВ «Премєр Агро» є нікчемними, а отже позивачем неправомірно сформовані валові витрати та податковий кредит за вказаними господарськими правовідносинами.

Посилаються на акт ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 22.07.2010 № 759/23-213/34849808 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Донецькагро-маркет» з причин визнання підприємства банкрутом та акт від 01.06.2011 № 724/23-300/36057161 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Премєр Агро» за лютий грудень 2010 року у звязку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Таким чином, зазначає відповідач, у ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів.

Відповідач зазначає також, що у товарно транспортних накладних, які надані до перевірки підприємством ТОВ «Агрекс» відсутні підписи та П.І.Б. осіб ТОВ «Донецькагро-маркет», які передали товар представнику автопідприємства, підпис та П.І.Б. водіїв або експедиторів, які прийняли вантаж, відсутні інформація в розділі «Вантажно розвантажувальні операції». До перевірки ТОВ «Агрекс» не надано документів, що підтверджують наявність у підприємств ТОВ «Транс Ефект», ТОВ «ДАП», ФОП Дрокин ліцензій на право здійснення транспортних перевезень. Відповідач посилається на приписи Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про податок на додану вартість» та вказує, що позивачем до перевірки не надано первинних документів, підтверджуючих правовідносини з контрагентами, допущені порушення вказаних Законів, а тому занижено податок на прибуток у розмірі 1124247 грн. та податок на додану вартість у розмірі 899398 грн. на підставі викладеного просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_6, яка працює отримувачем сировини на ЗАТ «Сватівська олія», яка пояснила суду, що до її службових обовязків входить зваження автотранспортних засобів, які привозять соняшник на підприємство. Всі дані заносяться нею до компютера. Проте на питання головуючого свідок пояснила, що не памятає автотранспортні засоби, які привозили товар, у тому числі і від ТОВ «Донецькагро-Маркет» та ТОВ «Премєр Агро».

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрекс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 07.06.2000, включено до ЄДРПОУ за № 25602906. (т. 1 а.с. 237-238) ТОВ «Агрекс» перебуває на обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька як платник податків. Позивач є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100299931 від 10.009.2010.

У період з 20.09.2011 по 03.10.2011 ДПІ у Калінінському районі м. Донецька була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агрекс» з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Донецькагро-маркет» за період лютий квітень 2009 року, ТОВ «Премєр Агро» за період березень травень 2010 року, за результатами якої складено акт № 3711/23-3/25602906 від 10.109.2011 (т. 1 а.с. 18-35) та встановлені порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 1124247 грн. та встановлені порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.2 п. 7.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 899398 грн.

На підставі акта перевірки та відповідно до п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п.п. «в» п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України ДПІ у Калінінському районі м. Донецька були прийняті податкове повідомлення-рішення від 27.10.2011 № 0000191543, яким позивачу визначена сума грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1405309 грн., у тому числі за основним платежем 1124247 грн., штрафними санкціями 281062 грн. (т. 1 а.с. 16) та податкове повідомлення рішення від 27.10.2011 № 000201543 яким позивачу визначена сума грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1124248 грн. у тому числі за основним платежем 899398 грн., штрафними санкціями 224850 грн. (т.1 а.с. 17)

Позивач не погодився із спірними податковими повідомленнями рішеннями та оскаржив їх до ДПА у Донецькій області (скарга від 16.11.2011 № 1-231) та ДПС України (скарга від 16.12.2011 № 1-253). Рішенням ДПА у Донецькій області від 05.12.2011 № 22183/10/25-113-1 та ДПС України від 10.01.2012 № 467 16110-2115 у задоволенні скарг позивача відмовлено, а податкові повідомлення рішення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька залишені без змін (т. 1 а.с. 37-56)

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд прийшов до висновку, що ДПІ у Калінінському районі м. Донецька не довела у повній мірі правомірність спірних податкових повідомлень - рішень з наступних підстав.

Щодо правовідносин з ТОВ «Донецькагро-Маркет».

Судом встановлено, що між ТОВ «Агрекс» (Покупець) та ТОВ «Донецькагро-Маркет» (Постачальник) укладені Договори № 1304/17/02п від 17.02.2009, № 1310/18/02п від 18.02.2009, № 1325/04/03п від 04.03.2009, № 1338/12/03п від 12.03.2009, № 1364/31/03п від 31.03.2009 відповідно до положень яких Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та сплатити соняшник врожаю 2008 року за цінами та на умовах вказаних договорів. Відповідно до п. 4.1 Договорів (які є типовими) умови передачі товару EXW склад ЗАТ «Сватівська олія», м. Сватово Луганської області, пров. Заводський, 13. (т.1 а.с. 57-61)

ТОВ «Донецькагро-Маркет» на адресу ТОВ «Агрекс» були виписані відповідні видаткові накладні та податкові накладні (т. 1 а.с. 62-73) Розрахунок за соняшник було здійснено позивачем у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (т.1 а.с. 74-80)

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується позивачем, перевезення товару (насіння соняшника) придбаного у ТОВ «Донецькагро-Маркет» здійснювали наступні авто перевізники: ПП «Дрокин», ТОВ «Транс ефект», ТОВ «ДАП».

Позивачем до суду в підтвердження здійснення операцій з перевезення вантажу вказаними автопідприємствами були надані товарно транспортні накладні за відповідний період (т. 2 а.с. 165-198)

Разом з тим, суд критично ставиться до наданих товарно транспортних накладних як доказів фактичного перевезення товару ТОВ «Донецькагро-Маркет» автоперевізниками ПП «Дрокин», ТОВ «Транс ефект», ТОВ «ДАП», адже у вказаних ТТН відсутні дані щодо осіб, які здали товар представнику автопідприємства, підписи водіїв або експедиторів, які прийняли вантаж, штампи підприємств авто перевізників. Представниками позивача не надані до суду документи, які підтверджують право автопідприємств ПП «Дрокин», ТОВ «Транс ефект», ТОВ «ДАП» здійснювати перевезення вантажу (копії ліцензій, тощо), вказані документи не були надані також і до перевірки. До того ж, в досліджуваних ТТН пункти навантаження товару вказані с. Троїцьк та с. Полтавка, між тим, постачальник (вантажовідправник) - ТОВ «Донецькагро-Маркет» знаходиться у м. Донецьку, вул. Югославська, б. 28а, при цьому будь яких документів, які свідчать про дійсне знаходження постачаємого товару у зазначених населених пунктах, до суду не надано. Суд також зазначає, що в деяких ТТН вантажовідправником зазначено ТОВ «Сади Донбасу» та Донбас Агро «Маркет».

Крім того, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_7 (т.2 а.с. 210-211), вбачається що він є фізичною особою підприємцем, видом діяльності якого є надання транспортних послуг. Вказана особа у письмових поясненнях зазначила, що будь яких взаємовідносин з ТОВ «Донецькагро-Маркет» у період з 2009 року не мав, підприємство йому не знайоме, договорів про надання транспортних послуг не укладав. Будь які документи по взаємовідносинам із ТОВ «Донецькагро-Маркет» у нього відсутні, довіреностей про представлення його, як приватного підприємця (у тому числі і на укладення договорів), він нікому не видавав. Разом з тим, в обґрунтування надання транспортних послуг з перевезення соняшника від ТОВ «Донецькагро-Маркет», позивачем до суду надані ТТН видані саме перевізником ПП ОСОБА_7

Відповідно до наданих представниками позивача видаткових накладних, виписаних ТОВ «Донецькагро-Маркет», товар (соняшник) отримували працівники ТОВ «Агрекс» ОСОБА_8, ОСОБА_9 за довіреностями. До суду позивачем наданий журнал реєстрації довіреностей де зазначено, що вказаним працівникам виписувалися довіреності на отримання товару від ТОВ «Донецькагро-Маркет», проте суд не приймає його в якості належного доказу, в розумінні ст. 69 КАС України, адже зазначений журнал ведеться позивачем в електронному вигляді, не прошитий та не пронумерований.

Відповідно до Довідки Вищого адміністративного суду України Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 15.04.2010 судам слід ураховувати, що вирішення спорів, повязаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

-відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З урахуванням досліджених у справі доказів та встановлених фактичних обставин, суд вважає, що позивачем були допущені порушення приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині взаємовідносин з ТОВ «Донецькагро Маркет», а тому податковим органом вірно встановлено заниження ТОВ «Агрекс» податку на прибуток на загальну суму 328246 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 82061 грн.

Судом встановлено, що порушення з боку позивача п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вплинули також на базу оподаткування податком на додану вартість.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що підстави виникнення права у позивача на податковий кредит, передбачені приписами п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону відсутні, адже фактичні розрахунки за послуги на час видання податкової накладної, на думку суду не може засвідчувати факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а тому суд погоджується із податковим органом в частині завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Донецькагро Маркет» на загальну суму 262597 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 65649 грн.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Премєр Агро».

Судом встановлено, що між ТОВ «Агрекс» (Покупець) та ТОВ «Премєр Агро» (Постачальник) укладено Договір поставки № 1733/25/03п від 25.03.2010 відповідно до положень якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити соняшник врожаю 2009 року за цінами та на умовах цього Договору. Відповідно до п. 4.1 Договору, товар передається Покупцю на умовах, визначених сторонами у специфікаціях, які є невідємною частиною Договору (т. 1 а.с. 88) Відповідно до Специфікацій №№ 1,2,3,4 до Договору від 25.03.2010 № 1733/25/03п умовами передачі товару визначено FCA елеватор ТОВ «Красноріченське», смт. Красноріченське, Кремінського району Луганської області, вул. Шевченко, 36. (т. 1 а.с. 90-93)

В обґрунтування фактичного здійснення господарської операції між ТОВ «Агрекс» та ТОВ «Премєр Агро» позивачем до суду надано видаткові накладні, складські квитанції про прийняття не зберігання соняшник, з яких вбачається, що вказаний товар був переоформлений з ТОВ «Премєр Агро» на ТОВ «Агрекс», податкові накладні, платіжні доручення про сплату на користь ТОВ «Премєр Агро» вартості соняшника (т. 1 а.с. 94-109) Крім того, позивачем наданий та досліджений у судовому засіданні Договір № 41 від 03.09.2009 відповідно до якого ТОВ «Агрекс» (Поклажодавець) передало, а ТОВ «Красноріченське» (Зерновий склад) прийняв зерно та насіння соняшника, врожаю 2009 року, що підтверджується відповідними складськими квитанціями.

Суд також бере до уваги Довідку Рубіжанської ОДПІ Луганської області від 14.02.2012 № 23-2301-32974043 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Красноріченське» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Премєр Агро», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з березня по травень 2010 року (т. 3 а.с. 104-110), якою підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Премєр Агро», їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

В судовому засіданні також були досліджені первинні документи, які свідчать про подальше використання товару (соняшника) у господарській діяльності позивача. Так судом оглянуті та долучені до матеріалів справи Договори на переробку давальницької сировини від 31.08.2008 № 8-дв та від 31.08.2009 № 9-дв/09, укладені ТОВ «Агрекс» та ЗАТ «Сватівська олія» (т. 1 а.с. 141-144).

Факт перевезення товару (соняшника), придбаного ТОВ «Агрекс» у ТОВ «Премєр Агро» з зернового складу ТОВ «Красноріченське» підтверджується відповідними Договорами про надання транспортних послуг, укладеними позивачем із авто перевізниками ЗАТ «Сватівська олія», ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ПП «Зерноекспрес», ФОП ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 112-135), Актами виконаних робіт за спірний період, підписаними перевізниками та замовником (т.2 а.с. 64-89), товарно транспортними накладними (т.2 а.с. 90-155)

Суд вважає, що у даному випадку позивач довів реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Премєр Агро», а тому не погоджується із висновками податкового орану стосовно порушення ТОВ «Агрекс» п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 796001 грн. та порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.2 п. 7.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 636801 грн. при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Премєр Агро».

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість висновків акту перевірки, в частині взаємовідносин ТОВ «Агрекс» та ТОВ «Донецькагро-Маркет», позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень рішень № 0000191543, № 000201543 від 27.10.2011 підлягають частковому задоволенню.

Таким чином суд скасовує податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька від 27.10.2011 № 0000191543 в частині визначення грошового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем на суму 796001 грн., штрафними санкціями на суму 199001 грн.; скасовує податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька від 27.10.2011 № 000201543 в частині визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 636801 грн., штрафними санкціями на суму 159201 грн.

На підставі ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Таким чином, суд присуджує на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 1480 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень рішень № 0000191543, № 000201543 від 27.10.2011 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення рішення від 27.10.2011 № 0000191543, прийняте Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька в частині визначення грошового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем на суму 796001 грн., штрафними санкціями на суму 199001 грн.

Скасувати податкове повідомлення рішення від 27.10.2011 № 000201543, прийняте Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька в частині визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 636801 грн., штрафними санкціями на суму 159201 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс» (ЄДРПОУ 25602906), м. Донецьк, вул. Капітана Ратникова, 1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1480 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят гривень, 00 копійок)

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 21 березня 2012 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 26 березня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.