Постанова № 22468034, 30.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2012 р. справа № 2а/0570/2126/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

при секретаріКобець О.А.

за участю:

представника позивачаБезуєвської О.А.,

представників відповідачаЛозовицької М.І., Тимошенко Н.М.,

Шаульської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут» до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення про нарахування пені, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000141500 від 31.10.2011 про зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у ІІ кварталі 2011 року у розмірі 341 065 грн. та № 0000131500 від 31.10.2011 про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 40 205 грн., та рішення про нарахування пені у сумі 1741,48 грн. до податкового повідомлення-рішення № 0000131500 від 31.10.2011. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач визначив неправомірність висновків податкової інспекції про порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення», пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України внаслідок включення до витрат 2-го кварталу 2011 року відємного значення податку 1 кварталу 2011 року, сформованого із врахуванням відємного значення податку, що виникло до 01 січня 2011 року /а.с. 3-7/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2012 відповідача у справі Державну податкову інспекцію у м. Маріуполі Донецької області замінено на його правонаступника - Маріупольську обєднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби /а.с. 168/.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просила суд задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечували, надали письмові заперечення проти позову, в яких зазначили, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення та рішення про нарахування пені прийняті на підставі висновків, викладених в акті перевірки. В обґрунтування відсутності підстав для задоволення заявлених позивачем вимог визначили не встановлення Податковим кодексом України можливості врахування у складі валових витрат другого кварталу 2011 року іншого від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виникло за наслідками діяльності підприємства у першому кварталі 2011 року. Посилаючись на правомірність висновків акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення та рішення про нарахування пені, представники відповідача наполягали на його правомірності та відсутності підстав для задоволення заявлених позивачем вимог /а.с. 90-92/. Просили відмовити у позові.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані у справі докази, суд встановив наступне.

Позивач Публічне акціонерне товариство «Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 13504966, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 322050, довідкою Управління статистики у м. Маріуполі серії АБ № 375957, копії яких наявні в матеріалах справи /а.с. 9, 10/. Позивач здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого у новій редакції загальними зборами акціонерів, протокол № 13 від 16.08.2011 /а.с. 11-33/. Позивач як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Маріуполі Донецької області, правонаступником якої є відповідач у даній справі /а.с. 41/.

25 серпня 2011 року позивач надав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток за звітний податковий період 2-ий квартал 2011 року /а.с. 45-51/. Згідно наведених в зазначеній декларації показників загальна сума доходів, що враховуються при визначенні обєкту оподаткування звітного періоду складає 326 353 грн., витрат 667 418 грн. Згідно рядку 06.6. зазначеної декларації до складу валових витрат позивач включив 515 870 грн., що є відємним значенням обєкту оподаткування попереднього звітного податкового періоду 1-го кварталу 2011 року.

З 13.10.2011 по 17.10.2011 Державною податковою інспекцією у м. Маріуполі Донецької області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року, про що складений акт № 68/15-013/13504966 від 18.10.2011 (а. с. 52-56). Згідно висновків акту, перевіркою встановлено заниження грошового зобовязання з податку на прибуток на 40 205 грн., завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 341 065 грн., завищення пільги з податку на прибуток по коду пільги 11020255 на 118650 грн.

Обставини, що встановлені в ході перевірки та які стали підставою для зазначених вище висновків викладені у розділах 1-2 акту перевірки та полягають у порушенні пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України в частині не вірного розрахунку рядка 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємного значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємного значення обєкта оподаткування за 1 квартал 2011 року). На думку податкового органу, у рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року позивачем безпідставно задекларовані збитки в сумі 515 870 грн., які складаються зі збитків, отриманих до 1 січня 2011 року (у 2010 році). У звязку з завищенням значення рядка 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 515870 грн. і порушення пункту 150.1 статті 150 з врахуванням вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України встановлено необґрунтоване застосування пільги з податку на прибуток по коду пільги 11020255 у сумі 118650 грн. (515870 грн. х 23% = 118650 грн.).

31 жовтня 2011 року на підставі викладеного в акті перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000141500 /а.с. 57/, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 341 065 грн. за 2-й квартал 2011 року,

№ 0000131500 /а.с. 58/, яким позивачу збільшено податкове зобовязання з податку на прибуток на 40205 грн.

Також, 31.10.2011 відповідачем на підставі п.п. 129.1.2 п. 129.1, абз. 2 п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України, Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.12.2010 № 953, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 за № 1350/18645, було складено розрахунок пені по акту перевірки на загальну суму 850,25 грн. /а.с. 59-60/.

За наслідками адміністративного оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень та розрахунку пені по акту перевірки, скарги позивача були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін /а.с. 64-76/.

31.01.2012 позивача було повідомлено про збільшення розміру пені та надіслано новий розрахунок пені у розмірі 1741,48 грн. /а.с. 61-62/.

Проблемою даного спору є неоднакове розуміння сторонами положень Податкового кодексу України в частині формування валових витрат 2-го кварталу 2011 року та можливості включення до декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року відємного значення обєкту оподаткування першого кварталу 2011 року, що визначалося із врахуванням показників відємного значення податку сформованого до 1-го кварталу 2011 року.

Порядок визначення податку на прибуток визначений розділом 3 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01 січня 2011 року. Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року. До 1 квітня 2011 року визначення обєкту оподаткування податком на прибуток відбувається на підставі положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

У статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якої протягом 2010 року діяли із врахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4. статті 22 цього Закону, встановлено, що об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 22.4. Прикінцевих положень Закону в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2275-VI від 20 травня 2010 року, що в частині внесених змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» набрав чинності з 01 липня 2011 року, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З метою встановлення правильності розрахунку значення рядка 04.9. «відємне значення обєкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за 2-ий квартал 2011 року суд вважає необхідне здійснити аналіз показників податкової звітності платника податків, що вплинули на формування відємного значення податку, включеного до складу валових витрат 1-го кварталу 2011 року.

Згідно наявної в матеріалах справи декларації з податку на прибуток за 2009 рік /а.с. 148-152/, в позивача було відсутнє відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток, що було сформовано на 01 січня 2010 року. Згідно декларації з податку на прибуток за 2010 рік /а.с. 159-162/, позивач не декларував відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток, що було сформовано на 01 січня 2011 року.

Разом із тим, згідно акту від 16.03.2011 № 16/23-2/13504966 Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про результати документальної планової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, з урахуванням встановлених порушень, відємне значення попереднього податкового року станом на 01.01.2010 повинно скласти 691487 грн. Відємне значення попереднього податкового року за 3 квартали 2010 року повинно було складати 138297 грн. (691487 грн. х 20 %). Зазначену суму відємного значення позивачу слід було відобразити при складанні декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 3 квартали 2010 року та за 2010 рік у рядку 04.9 декларацій «Відємне значення попереднього податкового року» /а.с. 193-194/. Розрахунок відємного значення наведено у додатку до акту перевірки /а.с. 229/.

Таким чином, станом на 01.01.2010 відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток 2009 року складало 691487 грн., з яких 20%, тобто 138297 грн. позивачем мало бути враховано у 2010 році. Зазначена обставина не заперечувалась сторонами під час судового розгляду справи.

На виконання статті 6 та частини 2 пункту 22.4. статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року позивач включив від'ємне значення обєкту оподаткування, що згідно абзацу першого цього пункту не було враховано у складі валових витрат 2010 року (згідно акта перевірки від 16.03.2011) у розмірі 553 190 грн. (691487 грн. х 80%). Від'ємне значення об'єкта оподаткування у 2010 році в позивача не виникало. Як вказано у рядку 04.9. декларації за 1-й квартал 2011 року складає 553 190 грн. (691487 грн. х 80%) /а.с. 42/.

Отже, наведеним вище підтверджено, що позивачем цілком правомірно та у відповідності з вимогами чинного на той час законодавства, визначено значення показника 04.9. декларації за 1-й квартал 2011 року в сумі 553 190 грн.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. Статтею 150 Податкового кодексу України встановлено можливість врахування платником податків від'ємного значення об'єкта оподаткування звітного податкового періоду при визначенні обєкту оподаткування наступних податкових періодів. Норми цієї статті містить приписи, аналогічні тим, що викладені в пункту 6.1. ст. 6 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, згідно пункту 150.1. статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначає, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р.

Як було встановлено в судовому засіданні, відємне значення обєкту оподаткування 1-го кварталу 2011 року включено позивачем до рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року частково в сумі 515 870 грн. (тобто, за вирахуванням суми прибутку за І квартал 2011р. у розмірі 37320 грн.). Обєкт оподаткування у 2 кварталі 2011 року у розмірі -341065 грн. розрахований позивачем як різниця між сумою валового доходу 326353 грн. (р. 01 декларації) та сумою валових витрат у розмірі 667418 грн. (р. 04 декларації). При цьому, до суми валових витрат у розмірі 667418 грн. враховано, у тому числі, відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного періоду 515870 грн. (р. 06.6 декларації).

Посилання відповідача на те, що пунктом 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України не передбачено можливості включення до рядку 06.6. декларації за 2-й квартал 2011 року іншого відємного значення обєкту оподаткування, ніж ті, що сформовані за рахунок доходів та витрат 1 кварталу 2011 року не приймаються судом до уваги, з огляду на їх необґрунтованість.

Суд зазначає, що приписи пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містять заборони включення до розрахунку обєкта оподаткування у 2-му кварталі 2011 року відємного значення обєкту оподаткування, одержаного у 2009-2010 роках, оскільки за приписами статті 6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами 1-го календарного кварталу. Відємне значення обєкту оподаткування, отримане за 1 квартал 2011 року, в силу його визначення під час дії пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включає як валові витрати 1 кварталу 2011 року, так і відємне значення попередніх податкових періодів. Відокремлення платником податків відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток, сформованого за результатами господарської діяльності 1 кварталу 2011 року та господарської діяльності здійсненої до 1 січня 2011 року чинним законодавством не передбачено. Висновки податкової інспекції, спричинені розширеним тлумаченням приписів пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та є неправомірними.

Таким чином, в ході судового розгляду встановлено правомірність визначеного відповідачем значення обєкту оподаткування за 2-й квартал 2011 року із врахуванням відємного значення податку 1-го кварталу 2011 року в сумі -341 065 грн.

Отже, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0000141500 від 31.10.2011 та № 0000131500 від 31.10.2011 не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на що позовні вимоги позивача про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо визнання недійсними зазначених податкових повідомлень-рішень суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним. Наслідком висновку про протиправність рішення субєкта владних повноважень є його скасування. Вимога про скасування рішення субєкту владних повноважень виключає вимогу про визнання недійсним (незаконним, неправомірним, протиправним) цього ж рішення, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають.

Що стосується вимог позивача, повязаних із нарахуванням податковим органом пені у розмірі 1741,48 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Таким чином, умовою нарахування пені у відповідності до приведених норм Податкового кодексу України є факт несвоєчасної оплати податкового боргу.

З цього слідує, що для нарахування пені на підставі ст. 129 Податкового кодексу України встановленню підлягають наступні дві обставини:

по-перше існування податкового боргу;

по-друге факт його погашення.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 (далі за текстом Інструкція № 276), встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (п. 1.2 Інструкції).

Пунктом 1.4 Інструкції № 276 встановлено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

Як встановлено п.п. 3.11 та 3.11.1 Інструкції № 276, документами, що є підставою для здійснення нарахування пені у картці особового рахунку платника податків, є акт перевірки з питань правильності нарахування, своєчасності та повноти внесення до бюджету прибуткового податку з громадян; акт перевірки дотримання банком строків перерахування платежів, що надходять до бюджету, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні». Документами, що підтверджують суму податкових зобов'язань платника податків та граничний строк їх сплати, є: податкова декларація (у тому числі уточнююча) з позитивною сумою податкових зобов'язань; податкове повідомлення; договір про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань; рішення суду.

Як вбачається з листів відповідача від 31.10.2011 № 15335/10/15-013 «Щодо розрахунку пені до акту перевірки» та від 31.01.2012 № 1519/10/15-013, яким позивача було повідомлено про збільшення розміру пені, податковий орган обґрунтував здійснення нарахування пені позивачем фактом існування податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 40205 грн., який утворився на підставі податкового повідомлення-рішення від 31.10.2011 № 0000131500 /а.с. 59-62/.

Сторонами не заперечується та обставина, що позивач не здійснював погашення зазначеної суми у звязку із оскарженням податкового повідомлення-рішення, а пеня у розмірі 1741,48 грн. обліковується у картці особового рахунку платника податків.

Судом вище було надано оцінку податковому повідомленню-рішенню від 31.10.2011 № 0000131500, за наслідком якої суд прийшов до висновку про необхідність його скасування як такого, що прийнято всупереч положенням Податкового кодексу України.

Таким чином, у даному випадку відсутній факт існування в позивача податкового боргу у розмірі 40205 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення та факт його погашення, на підставі чого суд вважає здійснення нарахування пені позивачу у розмірі 1741,48 грн. необґрунтованим.

Разом із тим, предметом позовних вимог ПАТ «Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут» є визнання недійсним та скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про нарахування пені у сумі 1741,48 грн., що, на думку суду, є неналежним способом захисту порушеного права позивача. Як зазначено судом вище, здійснення відповідачем нарахування пені позивачу у зазначеному вище розмірі було зроблене на підставі податкового повідомлення-рішення про донарахування суми податкового зобовязання з податку на прибуток. Окреме рішення про нарахування пені відповідачем не приймалось, що виключає можливість визнання такого рішення незаконним та його скасування.

У відповідності до частини 2 статті 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, у даному випадку суд вважає за можливе з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування пені у сумі 1741,48 грн. на суму податкового зобовязання з податку на прибуток, нарахованого податковим повідомленням-рішенням від 31.10.2011 № 0000131500. Оскільки відповідно до вимог Інструкції № 276 зазначена сума пені обліковується в картці особового рахунку платника податку, суд вважає за необхідне зобовязати відповідача внести до цієї картки відповідні зміни.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут» суд задовольняє частково.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує до стягнення на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 1430,67 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут» до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення про нарахування пені - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000141500 від 31 жовтня 2011 року про зменшення Публічному акціонерному товариству «Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут» суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у ІІ кварталі 2011 року у розмірі 341 065 (триста сорок одна тисяча шістдесят пять) грн. 00 коп. та № 0000131500 від 31 жовтня 2011 року про донарахування Публічному акціонерному товариству «Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут» податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 40205 (сорок тисяч двісті пять) грн. 00 коп.

Визнати протиправними дії Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби щодо нарахування Публічному акціонерному товариству «Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут» пені у сумі 1741 (одна тисяча сімсот сорок одна) грн. 48 коп., нарахованої на суму податкового зобовязання у розмірі 40205 (сорок тисяч двісті пять) грн. 00 коп., визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000131500 від 31 жовтня 2011 року.

Зобовязати Маріупольську обєднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби внести зміни до картки особового рахунку з податку на прибуток Публічного акціонерного товариства «Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут» шляхом виключення з картки особового рахунку пені у сумі 1741 (одна тисяча сімсот сорок одна) грн. 48 коп., нарахованої на суму податкового зобовязання у розмірі 40205 (сорок тисяч двісті пять) грн. 00 коп., визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000131500 від 31 жовтня 2011 року.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 67 коп.

В судовому засіданні 30 березня 2012 року у присутності представників позивача та відповідача проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 4 квітня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зеленов А. С.