Постанова № 22468032, 02.04.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2012 р. справа № 2а/0570/246/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12год.10хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнов О.Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Тельманівське лісове господарство»

до Державної фінансової інспекції в Донецькій області

про визнання протиправним (незаконним) та скасування пункту 2.4 в тому числі

підпункту 2.4.1 вимоги КРВ в Тельманівському районі КРУ в Донецькій

області від 12.12.2011р.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача не зявився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Тельманівське лісове господарство» 27.12.2011 року звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання протиправним (незаконним) п. 2.4 у тому числі п.п. 2.4.1 вимоги контрольно-ревізійного відділу у Тельманівському районі від 12.12.2011р. №35-21/1594.

Ухвалою від 15.02.2012 року суд замінив відповідача його правонаступником державною фінансовою інспекцією в Донецькій області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач навів, що він не згодний з висновками проведеної у нього ревізії, які викладені у акті №35-14/013 від 25.11.2011р. Зокрема зазначає, що усі понесені ним витрати відповідають плану використання бюджетних коштів. Останній був ним змінений, що помилково не прийняте КРВ у Тельманівському р-ні до уваги. Крім того, посилається на рішення суду у справі про адміністративні порушення, яким у діях його керівника встановлена відсутність складу порушення, передбаченого ст. 164-12 КпАП України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з наведених вище підстав.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Причин неявки не повідомив, клопотань щодо відкладення розгляду справи або розгляд справи у його відсутність не надавав. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За наведених обставин справу розглянуто за відсутності представника відповідача.

У судових засіданнях, письмових запереченнях без дати (а.с. 83-85) та додаткових письмових поясненнях також без дати (а.с. 154-156) представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування цього навів те, що під час ревізії КРВ у Тельманівському р-ні був встановлений факт оплати послуг за КПКВ 1901070 «Створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг» у розмірі більшому, ніж передбачено планом використання бюджетних коштів на 2011 рік.

Таке вважається нецільовим використанням коштів, та відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. N 1163, тягне за собою повернення в дохід бюджету коштів, використаних не за цільовим призначенням.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Позивач державне підприємство «Тельманівське лісове господарство» відповідно до п. 1.1., 4.1 Статуту, затвердженого наказом Держкомлісгоспу України №120 від 08.02.2005р., є юридичною особою, заснованою на державній власності, код ЄДРПОУ 05479823.

Відповідач державна фінансова інспекція в Донецькій області є субєктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує функції, передбачені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні». Відповідач є правонаступником контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, наказом якого від 28.12.2011р. №303 (а.с. 147-148) припинена діяльність контрольно-ревізійного відділу у Тельманівському р-ні Донецької області.

Останнім була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009р. по 30.09.2011 року, результати якої відображені у акті №35-14/013 від 25.11.2011р. (а.с.7-47, надалі Акт ревізії).

Під час проведення ревізії КРВ у Тельманівському р-ні був зроблений запит №35-21/1316 від 19.10.2011р. до управління Держказначейства у Тельманівському р-ні з проханням надати копії планів використання позивачем бюджетних коштів на 2010-2011р. та копії довідок про зміни до планів використання бюджетних коштів (а.с. 89), на який отримана відповідь з додаванням відповідних планів №1035 від 21.10.2011р. (а.с. 90).

На підставі цих документів під час ревізії КРВ у Тельманівському р-ні було встановлено, що за КПКВ 1901070 «Створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг» на 2011 рік планом використання коштів передбачені витрати в загальній сумі 728000 грн., у тому числі на придбання товарів та послуг 508 320 грн.. З них на придбання матеріалів, обладнання та інвентарю 408320 грн., оплату послуг крім комунальних 100000 грн.

Фактично позивачем за 9 місяців 2011 року за КПКВ 1901070 на оплату послуг крім комунальних витрачено 132573,35 грн. при плані 100000 грн. З урахуванням цього КРВ у Тельманівському р-ні встановлене нецільове використання бюджетних коштів по КПКВ 1901070 КЕКВ 1171 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм» у сумі 32573,36 грн. через проведення витрат на оплату послуг за липень вересень 2011 року, що перевищують заплановану суму на вказані цілі у плані використання бюджетних коштів на 2011 рік. Таке є порушенням п.п. 8 п. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, п.9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. N 228.

Як зазначене у Акті ревізії, позивач пояснює порушення змінами до плану використання коштів, які до ревізії не надані. За висновками відповідача порушення спричинило матеріальну шкоду (збитки) підприємству у сумі 32573,36 грн.

На підставі Акту ревізії КРВ у Тельманівському р-ні відповідно до п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» прийнято вимогу, у п. 2.4.1 якої у звязку з наведеним вище порушенням позивача зобовязано повернути в дохід бюджету кошти, використані не за цільовим призначенням у сумі 32573,36 грн. (а.с. 54). Строк для надання інформації про вжиті заходи та виконання вимоги встановлений до 28.12.2011 року.

Позивач оспорює дану вимогу у зазначеній частині.

Судом встановлено, що планом використання бюджетних коштів на 2011 рік, який затверджений начальником Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства 14.02.2011р., зареєстрований та взятий на облік 28.02.2011р. в управлінні Держаного казначейства України в Тельманівському р-ні, передбачені видатки на оплату послуг (крім комунальних) у сумі 100000 грн. (а.с. 51, 91).

08.07.2011 року між позивачем та ТОВ «Тельманівська райагротехніка» укладений договір № 46, відповідно до якого останнє приймає зобовязання з виконання робіт з ремонту та послуг на суму 11964 грн. (а.с. 127). Виконання даного договору підтверджується актом від 13.07.2011р. №46 (а.с. 131) та платіжним дорученням №233 від 13.07.2011р. на суму 11964 грн. (а.с. 142).

Між тими самими сторонами також укладений договір №56 від 12.08.2011р., предметом якого є роботи з ремонту та послуги на суму 50000 грн. (а.с. 129). На підтвердження виконання цього договору позивачем надані акти без дати та від 17.08.2011р. (а.с. 130, 132), а також платіжні доручення №277 від 29.08.2011р. на суму 8752 грн. та №304 від 02.09.2011р. на суму 6489 грн. (а.с. 139, 141).

Крім того, 21.07.2011 року між позивачем та ПП ОСОБА_3 укладений договір №47, відповідно до якого останній приймає зобовязання з виконання робіт з ремонту та послуг на суму 6 593 грн. (а.с. 128). Виконання даного договору підтверджується актом від 25.07.2011р. №89 (а.с. 133) та платіжним дорученням №247 від 25.07.2011р. на суму 6593 грн. (а.с. 140).

Також між позивачем та ТОВ «Агрофірма «Принц Фельд» укладений договір №55 від 12.08.2011 року, згідно з яким останнє приймає на себе зобовязання з виконання робіт з обробки землі на суму 99000 грн. Оплата цих робіт підтверджується платіжними дорученнями №305 від 08.09.2011р. на суму 37271,60 грн., №306 від 13.09.2011р. на суму 24016,24 грн., №276 від 29.08.2011р. на суму 22 314 грн. та №303 від 02.09.2011р. на суму 15173,52 грн.

Виходячи з наведеного у Акті ревізії визначено, що загальна сума витрат на придбання послуг склала 132 573,36 грн., що на 32573,36 грн. більше, ніж визначене у плані використання бюджетних коштів на 2011рік.

Як вбачається зі змісту позовної зави, позивач не заперечує проти понесення витрат на придбання послуг у 2011 році на суму 132573,36 грн. В обґрунтування твердження про додержання плану використання бюджетних коштів на 2011 рік він посилається на довідку про зміни до плану використання бюджетних коштів від 05.09.2011р. №6 (а.с. 52). Згідно з цією довідкою видатки на предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі мякий інвентар та обмундирування зменшені на 175500 грн., а видатки на оплату послуг (крім комунальних) збільшені на 175500 грн.

Відповідно до Приміток до Додатку 9 до Інструкції про складання і виконання розпису Державного бюджету України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2002 р. N 57 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2004 р. N 386), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 р. за N 86/6374 довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів затверджується одержувачами бюджетних коштів та погоджується розпорядниками коштів.

Щодо цієї довідки суд зауважує, що вона затверджена та погоджена 05.09.2011 року. З цього слідує, що на час понесення частини перелічених вище витрат довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів позивачем була затверджена, а тому план використання бюджетних коштів на момент їх витрачання був змінений.

До затвердження довідки позивачем на оплату за вищевказаними договорами було витрачено 71 285,52 грн. (при плані 100000 грн.), а після ще 61287,84 грн.

Необізнаність УДК Тельманівського району, на підставі відповіді якого відповідач дійшов висновку про її відсутність, пояснюється тим, що згідно з штампом на тексті довідки, вона зареєстрована та взята на облік 22.11.2011 року, тобто пізніш.

Про наявність цих змін позивач повідомляв КРВ у Тельманівському р-ні у запереченнях від 05.12.2011р. Дані заперечення були одержані адресатом 06.12.2011р., але не були прийняті контролюючим органом до уваги через пропущення строку їх подання, про що позивача повідомлено листом КРВ у Тельманівському р-ні від 12.12.2011р. №35-21/1593.

Відповідно до ч.1 ст. 119 БКУ нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Отже для висновку про наявність складу даного бюджетного правопорушення необхідним є встановлення факту понесення витрат та наявності на той час у плані використання бюджетних коштів відповідних цілей.

Відповідно до ст.ст. 79, 86 КАС України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Процесуальний закон не обмежує суд у прийманні доказів, що з будь-яких причин не використовувалися під час ревізії. Зважаючи на наявні у справі письмові докази суд дійшов висновку, що позивач здійснював видатки у межах зміненого плану використання бюджетних коштів, що спростовує висновки в КРВ у Тельманівському районі.

Суд також вважає наявними інші суттєві обставини, які підлягають врахуванню при вирішенні даного спору.

Так, визначення порушення бюджетного законодавства міститься у ст. 116 Бюджетного кодексу України (надалі БКУ). Згідно з п. 24 ч.1 цієї статті порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме нецільове використання бюджетних коштів.

Як вже зазначалося, відповідно до ч.1 ст. 119 БК України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Відповідно до ст. 117 БКУ за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися заходи впливу. Зокрема повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету як захід впливу застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. N 1163 затверджений Порядок повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання (надалі Порядок). Згідно з п. 1 цього порядку він визначає механізм повернення до відповідного бюджету коштів, отриманих як субвенція, розпорядником бюджетних коштів та повернення коштів одержувачем бюджетних коштів у разі нецільового використання ними у поточному чи минулих роках бюджетних коштів.

Відповідно до п. 2 Порядку підставою для повернення коштів до відповідного бюджету є акт ревізії, складений органом, уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства (далі - контролюючий орган), у якому зафіксовано факт нецільового використання субвенції розпорядником бюджетних коштів або нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що протягом 10 робочих днів з дати реєстрації акта ревізії, а у разі наявності заперечень (зауважень) до акта - з дати надання письмового висновку щодо таких заперечень (зауважень) контролюючий орган складає вимогу до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції або вимогу до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням (далі - вимога). Форми вимоги затверджуються Мінфіном.

Відповідно до п. 38 ст. 2 БК України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. Позивач відповідає цьому визначенню, а отже є одержувачем бюджетних коштів.

Як вже зазначалося, згідно з п. 3 Порядку форми вимоги затверджуються Мінфіном. На виконання цієї норми Міністерством фінансів України прийнятий наказ від 05.08.2011 N996 «Про затвердження форм вимог до розпорядника та одержувача бюджетних коштів та форми Інформації про встановлені факти нецільового використання субвенції». Даний наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2011 р. за N 994/19732.

За змістом вимоги, затвердженої даним наказом, вона повинна містити: назву відповідного бюджету, який перевіряли, його реквізити та/або найменування одержувача бюджетних коштів, який здійснив нецільове використання бюджетних коштів, реквізити його рахунка, відкритого в органі Державної казначейської служби; посилання на положення Порядку; номер бюджетного рахунка, на який необхідно повернути кошти; строк перерахування, тощо.

Таким чином законодавчо врегульований механізм застосування до порушника бюджетного законодавства заходів впливу, які за сутністю є несприятливими наслідками такого порушення, тобто різновидом фінансово-правової відповідальності.

У той самий час відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Законодавчо не визначений перелік обовязків, які можуть міститися у вимозі про усунення порушень. З урахуванням змісту ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» передбачена нею вимога спрямована у першу чергу на усунення наслідків виявлених порушень, що не тотожне відповідальності за порушення.

Таким чином, органи державної контрольно-ревізійної служби вправі як застосовувати заходи впливу у формі вимог відповідно до БК України, постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. N 1163 та наказу Міністерства фінансів України від 05.08.2011 N996 (що по суті є притягненням до відповідальності), так і приймати інший різновид рішень вимоги, передбачені Законом «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550.

Ці вимоги є різними за правовим навантаженням, змістом, строками виконання, строками оскарження, наслідками невиконання, тощо.

У судовому засіданні 26.03.2012 року представник відповідача пояснила, що за наслідками виявлення КРВ у Тельманівському р-ні спірного порушення приймалася тільки вимога про усунення виявлених порушень, яка є предметом даного спору.

У той самий час відповідач у письмових поясненнях без дати наполягав на тому, що наслідками допущеного позивачем порушення є повернення в дохід бюджету коштів, витрачених всупереч їх цільовому призначенню відповідно до Бюджетного кодексу та постанови КМ України №1163 від 22.12.2010р. (а.с. 154-156). Останнє передбачає прийняття іншої вимоги, ніж та, яку прийняв КРВ у Тельманівському р-ні.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що КРВ у Тельманівському р-ні при прийнятті спірної вимоги діяв не у спосіб, визначений Бюджетним кодексом України, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. N 1163 та наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2011 N996. Внаслідок цього відбулася підміна різних за юридичними наслідками різновидів вимог до позивача застосований захід впливу у формі та у спосіб, які не відповідають приписам наведених вище нормативно-правових актів.

Таке обумовлює висновок про неправомірність вимоги КРВ у Тельманівському р-ні №35-21/1594 від 12.12.2011р. навіть за умови доведеності встановленого у Акті ревізії порушення. Відтак позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування у відповідній частині підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі, передбаченому на момент звернення з позовом до суду.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Тельманівське лісове господарство» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправним (незаконним) та скасування пункту 2.4 в тому числі підпункту 2.4.1 вимоги контрольно-ревізійного відділу в Тельманівському районі контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 12.12.2011р. №35-21/1594 задовольнити.

Визнати протиправним (незаконним) та скасувати пункт 2.4 в тому числі підпункт 2.4.1 вимоги контрольно-ревізійного відділу в Тельманівському районі контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 12.12.2011р. №35-21/1594.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Тельманівське лісове господарство» (87100, Донецька область, смт. Тельманове, вул. Лісна, 5, код ЄДРПОУ 05479823) судовий збір у сумі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень 23 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 02 квітня 2012р. Постанова складена у повному обсязі 05 квітня 2012р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.