Ухвала суду № 22458497, 18.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2011 року справа №2а/0570/8378/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Білак С. В.

суддів Гаврищук Т.Г. , Сухарька М.Г.

при секретарі Варчук О.М.

з участю прокурора: Черних О.І.

представника позивача: Сидоренко М.А.

представників відповідача: Сергієнко А.І., Базишева Р.О. Ворона В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 р. у справі № 2а/0570/8378/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербіс-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень №0000592343, №0000602343 від 17.05.2011р,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербіс-Сервіс" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень №0000592343, №0000602343 від 17.05.2011р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року позов було задоволено.

Скасовані податкові повідомлення-рішення: №0000602343 від 17.05.2011р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 6949373 грн. та №0000592343 від 17.05.2011р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 5570510 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в які просить скасувати рішення суду та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції при постановленні рішення було порушено норми матеріального та норми процесуального права.

Виходячи з системного аналізу норм п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», господарські операції позивача з його контрагентами піддаються сумніву стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, які економічно необхідні для виконання господарської операції.

Позивач формував валові витрати та податковий кредит з ПДВ за рахунок підприємств-контрагентів, які не декларують податкові зобовязання з ПДВ або перевірити яких не є можливим /не знаходяться за адресами, фактично не здійснювали фінансово-господарської діяльності/.

Наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких він сформував валові витрати та податковий кредит з ПДВ, ще не дає йому такого права.

Контрагенти позивача, видаючи накладні, податкові накладні, вказували юридичні адреси, за якими вони фактично не знаходяться, формально видавали податкові накладні без фактичного здійснення господарських операцій, або взагалі не видавали цих документів з метою формування для позивача податкової вимоги.

Судом першої інстанції не застосовано пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст..1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, , які слід було застосувати в даному випадку.

Укладені правочини між контрагентами позивача фактично не були спрямовані на настання правових наслідків обумовлених ним, зокрема на отримання прибутку, а були направлені на отримання вигоди за рахунок збільшення податкового кредиту та валових витрат з метою не сплати у повному обсязі податку на прибуток та ПДВ. Такі правочини вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Представники відповідача та прокурор в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги представників відповідача, заперечення представника позивача проти доводів апеляційної скарги, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербіс-Сервіс» є юридичною особою, зареєстроване 20.06.2008 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька.

Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька в період з 10.03.2011 року по 19.04.2011 року було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербіс-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.04.2011р. за №647/23-2/36011200, яким встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за 2010 рік на суму 4456408грн., у тому числі за лютий на 18207грн., за березень - 472122грн., за квітень 765261грн., за травень - 660658грн., за червень - 809393грн., за липень - 1493грн., за серпень -729274грн., за вересень - 1000000грн.; п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: занижено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 5559498грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 634798грн., за 2 квартал 2010 року - 2761416грн., за 3 квартал 2010 року 2163284грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000592343 від 17.05.2011 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4456408грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1114102грн. та податкове повідомлення-рішення №0000602343 від 17.05.2011 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5559498грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1389875грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2010 р. між позивачем та МПП "Кронас" було укладено договір постачання (вугілля) №20-03/2010, за яким МПП "Кронас" зобов'язується поставити покупцю товар (вугілля), а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити його загальну вартість у розмірі та на умовах передбачених цим договором.

Згідно п.3.2 Договору постачання за №20-03/2010 від 23.03.2010р. поставка продукції здійснюється залізничним транспортом узгодженими у додатках до договору сторонами на умовах поставки FСА.

Відповідно до п.п.5,6 Додатку №1 від 01.04.2010 року та Додатку №2 від 14.04.2010 року до Договору постачання за №20-03/2010 від 23.03.2010р. грузовідправником продукціє є ТОВ «Темп ЛТД-А», а грузоотримувачем ТОВ «ТИС», ПП «Албір».

На товар підприємством - постачальником - МПП "Кронас" були виписані наступні видаткові накладні: №215 від 15.04.2010 року на суму 1074320грн., №216 від 15.04.2010 року на суму 458150грн., №224 від 19.04.2010 року на суму 455950грн., №228 від 21.04.2010 року на суму 457050грн., №232 від 23.04.2010 року на суму 456500грн., №234 від 25.04.2010 року на суму 116050грн. та податкові накладні за №211 від 12.04.2010р. на суму 1000000грн., за №214 від 14.04.2010р. на суму 1000000грн., №217 від 16.04.2010р. на суму 1000000грн., №234 від 25.04.2010р. на суму 18020грн.

ТОВ «Інтербіс-Сервіс» на виконання вищезазначеного договору перерахувало на рахунок МПП "Кронас" грошові кошти в сумі 3018020грн., що підтверджується виписками з банку від 12.04.2010 року за №00000053 на суму 1000000грн., від 14.04.2010 року за №00000055 на суму 1000000грн., від 16.04.2010 року за №00000057 на суму 1000000грн., від 25.04.2010року за №00000086 на суму 18020грн.

З матеріалів справи вбачається, що придбаний у МПП "Кронас" товар (вугілля) позивачем реалізовувався ТОВ «Інтербіс» згідно договору постачання №10/7 від 17.07.2008р. та Додатку до договору №22 від 01.04.2010 року, що підтверджується також актами приймання - передання товару, видатковими та податковими накладними, виписками банку.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що посилання відповідача в акті перевірки на ознаки нікчемності угоди між позивачем та МПП "Кронас" з причин визнання останнього банкрутом є неправомірним, оскільки взаємовідносини між позивачем та МПП "Кронас" були в квітні 2010 року, а банкрутом підприємство було визнано 01.10.2010 року.

17.07.2008р. між позивачем та ТОВ "ДМК" було укладено договір постачання товару (вугілля) №1/7.

Згідно п.3.2 Договору постачання за №1/7 від 17.07.2008р. поставка продукції здійснюється залізничним транспортом узгодженими у додатках до договору сторонами на умовах поставки РСА.

Відповідно до п.6 Додатку №21 від 11.01.2010 року, Додатку №22 від 01.03.2010 року, Додатку №23 від 24.03.2010 року та п.п.6,7 Додатку №24 від 29.03.2010року до Договору постачання за №1/7 від 17.07.2008р. грузовідправником продукціє є ТОВ «ГОФ Центральна» та ПП «Промтехніка», а грузоотримувачем ТОВ «ТИС».

На товар підприємством - постачальником - ТОВ "ДМК" були виписані наступні видаткові накладні: №26 від 12.03.2010року на суму 158700грн., №26/1 від 13.03.2010 року на суму 191360грн., уточнююча від 14.03.2010 року на суму -2686,4грн., №26/2 від 14.03.2010року на суму 190440грн., №26/3 від 15.03.2010 року на суму 190900грн., №226/4 від 15.03.2010 року на суму 191820грн., №28 від 17.03.2010року на суму 287500грн., уточнююча від 18.03.2010року на суму -3606.4грн., №29 від 18.03.2010року на суму 190440грн., №30 від 19.03.2010року на суму 191360грн.. №32 від 20.03.2010року на суму 126960грн., №33 від 21.03.2010року на суму 127420грн., уточнююча від 23.03.2010року на суму -1058грн., №35 від 25.03.2010 року на суму 211140грн.. №35/1 від 26.03.2010року на суму 281520грн., №35/2 від 27.03.2010року на суму 493170грн.. №43 від 03.04.2010 року на суму 212670грн., №44 від 04.04.2010 року на суму 174420грн., №44/1 від 06.04.2010 року на суму 176460грн., №55 від 27.04.2010 року на суму 176970грн., №56 від 28.04.2010 року на суму 175950грн. та податкові накладні за №24 від 09.03.2010р. на суму 500000грн., за №25/1 від 11.03.2010р. на суму 1000000грн., №29 від 23.03.2010р. на суму -1058грн., №34/1 від 24.03.2010р. на суму 190450,80грн., №35 від 25.03.2010р. на суму 20689,20грн., №35/1 від 26.03.2010р. на суму 679310,80грн., №35/2 від 27.03.2010р. на суму 95379,20грн., №37/ від 29.03.2010р. на суму 7350,80грн., №43 від 03.04.2010р. на суму 205319,20грн., №44 від 05.04.2010р. на суму 174420грн., №44/1 від 06.04.2010р. на суму 176460грн., №44/2 від 07.04.2010р. на суму 7350,80грн., №47 від 14.04.2010р. на суму 510000грн.

ТОВ «Інтербіс-Сервіс» на виконання вищезазначеного договору перерахувало на рахунок ТОВ "ДМК" грошові кошти в сумі 3944280грн., що підтверджується виписками з банку від 09.03.2010 року за №00000033 на суму 500000грн., від 11.03.2010 року за №00000035 на суму 1000000грн., від 18.03.2010року за №00000039 на суму 330000грн.,"від 24.03.2010 року за №00000043 на суму 200000грн., від 26.03.2010 року за №00000045 на суму 700000грн., від 29.03.2010 року за №00000046 на суму 102730грн., від 06.04.2010 року за №00000050 на суму 387090грн., від 07.04.2010року за №00000051 на суму 176460грн., від 14.04.2010 року за №00000055 на суму 510000грн., від 27.05.2010 року за №00000089 на суму 38000грн.

Придбаний у ТОВ "ДМК" товар (вугілля) позивачем реалізовувався ТОВ «Інтербіс» згідно договору постачання №10/7 від 17.07.2008р. та Додатку до договору №22 від 01.04.2010року та Додатку до договору №21 від 01.03.2010 року, що підтверджується також актами приймання - передання товару, видатковими та податковими накладними, виписками банку.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що відповідачем неправомірно зроблено висновок щодо ознак нікчемності угоди між позивачем та ТОВ "ДМК з причин визнання останнього банкрутом, оскільки взаємовідносини між позивачем та ТОВ "ДМК були в березні - квітні 2010 року, а банкрутом підприємство було визнано 07.10.2010 року та свідоцтво платника податку на додану вартість було анульовано 07.10.2010 року.

01.10.2009р. між позивачем та ПП КФ «Парадігма» було укладено договір постачання товару (вугілля) №1/10, за яким ПП КФ «Парадігма» зобов'язується поставити покупцю товар (вугілля), а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити його загальну вартість у розмірі та на умовах передбачених цим договором.

Згідно п.3.2 Договору постачання за №1/10 від 01.10.2009р. поставка продукції здійснюється залізничним транспортом узгодженими у додатках до договору сторонами на умовах поставки РСА.

Відповідно до п.5 Додатку №4 від 28.12.2009року до Договору постачання за №1/10 від 01.10.2009р. грузоотримувачем продукції є ПП «Албір».

На товар підприємством - постачальником - ПП КФ «Парадігма» було виписано видаткову накладну №24-01-10-01 від 24.01.2010 року на суму 221650грн. та податкову накладну за №нн24-01-10-01 від 24.01.2010 року на суму 221650грн.

ТОВ «Інтербіс-Сервіс» на виконання вищезазначеного договору перерахувало на рахунок ПП КФ «Парадігма» грошові кошти в сумі 221650грн., що підтверджується виписками з банку від 25.01.2010 року за №0000007 на суму 220000грн., від 01.02.2010 року за №00000010 на суму 1650грн.

Придбаний у ПП КФ «Парадігма» товар (вугілля) позивачем реалізовувався ТОВ «Інтербіс» згідно договору постачання №10/7 від 17.07.2008р. та Додатку до договору №19 від 28.12.2009року, що підтверджується також актами приймання передання товару, видатковими та податковими накладними, виписками банку.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо неправомірності посилання відповідача на ознаки нікчемності угоди між позивачем та ПП КФ «Парадігма» з причин відсутності останнього за місцезнаходженням та анулюванням його свідоцтва платника податку на додану вартість, оскільки взаємовідносини між позивачем та ПП КФ «Парадігма» були в січні 2010 року, а свідоцтво платника податку на додану вартість ПП КФ «Парадігма» було анульовано 09.02.2010 року, а стосовно доводів відповідача щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадової особи ПП КФ «Парадігма» ОСОБА_6 за скоєння злочинів, передбачених ч. 1,3 ст.358, ч. 2 ст.27, ч. 1 ст. 205Кримінального Кодексу України (фіктивне підприємництво, підробка документів), судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що жодного посилання на недійсність цивільно-правових договорів, що були укладені директором ОСОБА_6 від імені ПП КФ «Парадігма», недійсність актів прийому передання товару за цими договорами, недійсність видаткових та податкових накладних, що були надані постачальниками товару або самим підприємством позивачу вирок суду відносно ОСОБА_6 не містить.

29.04.2010р. між позивачем та ПП "Маркетплац" був укладений договір постачання товару (вугілля) за №29-04/10, за яким ПП "Маркетплац" зобов'язується поставити покупцю товар (вугілля), а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити його загальну вартість у розмірі та на умовах передбачених цим договором.

Згідно п.3.2 Договору постачання за №29-04/10 від 29.04.2010р. поставка продукції здійснюється залізничним транспортом узгодженими у додатках до договору сторонами на умовах поставки FСА.

Відповідно до п.п.4,5 Додатку №1 від 29.04.2010 року до Договору постачання за № 29-04/10 від 29.04.2010р. грузовідправником продукції є ТОВ «ГОФ Центральна», а грузоотримувачем ТОВ «ТИС».

На товар підприємством - постачальником - ПП "Маркетплац" були виписані наступні видаткові накладні: №0205 від 02.05.2010 року на суму 320160грн., №0505 від 05.05.2010 року на суму 240120грн., №0805 від 08.05.2010 року на суму 160080грн., №10051 від 10.05.2010 року на суму 296625грн., №11051 від 11.05.2010 року на суму 291475грн., №12051 від 12.05.2010 рою на суму 299450грн., №13051 від 13.05.2010 року на суму 297190грн., №14051 від 14.05.2010 року на суму 282500грн., №15051 від 15.05.2010 року на суму 162400грн. та податкові накладні за №3004 від 30.04.2010р. на суму 250000грн., за №300403 від 30.04.2010р. на суму 250000грн., №0505 від 05.05.2010р. на суму 60280грн., №0805 від 08.05.2010р. на суму 160080грн., №10051 від 10.05.2010р. на суму 296625грн., №11051 від 11.05.2010р. на суму 291475грн., №12051 від 12.05.2010р. на суму 299450грн., №13051 від 13.05.2010р. на суму 297190грн., №14051 від 14.05.2010р. на суму 282500грн., №15051 від 15.05.2010р. на суму 162400грн.

ТОВ «Інтербіс Сервіс» на виконання вищезазначеного договору перерахувало на рахунок ПП "Маркетплац» грошові кошти в сумі 2350000грн., що підтверджується виписками з банку від 30.04.2010 року за №б/н на суму 500000грн., від 13.05.2010 року за №78 на суму 250000грн., від 13.05.2010 року №79 на суму 700000грн., від 21.05.2010 року за №85 на суму 500000грн., від 26.05.2010 року №87 на суму 400000грн.

З матеріалів справи вбачається, що придбаний у ПП "Маркетплац" товар (вугілля) позивачем реалізовувався ТОВ «Інтербіс» згідно договору постачання №10/7 від 17.07.2008р. та Додатку до договору №22 від 01.04.2010 року та Додатку до договору №23 від 30.04.2010 року, що підтверджується також актами приймання - передання товару, видатковими та податковими накладними, виписками банку.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо неправомірності доводів відповідача щодо ознак нікчемності угоди між позивачем та ПП "Маркетплац" з причин анулюванням його свідоцтва платника податку на додану вартість, оскільки взаємовідносини між позивачем та ГГ "Маркетплац» були в квітні, травні (з 30.04.2010року по 15.05.2010року) 2010року, а свідоцтво платника податку на додану вартість ПП "Маркетплац" було анульовано 19.05.2010року.

02.08.2010р. між позивачем та ТОВ "Орбіта Трейдінг" було укладено договір постачання товару (вугілля) за №01/08 з за яким ТОВ "Орбіта Трейдінг" зобов'язується поставити покупцю товар (вугілля), а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити його загальну вартість у розмірі та на умовах передбачених цим договором.

Згідно п.3.2 Договору постачання за №01/08 від 02.08.2010р. поставка продукції здійснюється залізничним транспортом узгодженими у додатках до договору сторонами на умовах поставки FСА.

Відповідно до п.п.6,7 Додатку №1 від 02.08.2010 року до Договору постачання за №01/08 від 02.08.2010р. грузовідправником продукціє є ТОВ «Темп ЛТД-А», а грузоотримувачем ТОВ «ТИС», ПП «Албір».

На товар підприємством - постачальником - ТОВ "Орбіта Трейдінг" були виписані наступні видаткові накладні: №2213 від 10.08.2010 року на суму 702705грн., №2231 від 12.08.2010 року на суму 493376грн., №2281 від 17.08.2010 року на суму 493376грн., №2291 від 18.08.2010 року на суму 247874грн.. №2301 від 19.08.2010 року на суму 451273грн. №2381 від 27.08.2010 року на суму 246688грн., №2401 від 29.08.2010 року на суму 445936 грн., № 2411 від 30.08.2010року на суму 245502грн. та податкові накладні за №2213 від 10.08.2010р. на суму 1000000грн., за №2231 від 12.08.2010р. на суму 196081грн., №2281 від 17.08.2010р. на суму 493376грн., №2291 від 18.08.2010р. на суму 500000грн., №2301 від 19.08.2010р. на суму 199147грн., №2381 від 27.08.2010р. на суму 246688грн., №2401 від 29.08.2010р. на суму 445936грн., №2411 від 30.08.2010р. на суму 245502грн.

ТОВ «Інтербіс-Сервіс» на виконання вищезазначеного договору перерахувало на рахунок ТОВ "Орбіта Трейдінг" грошові кошти в сумі 3288604грн., що підтверджується виписками з банку від 10.08.2010року за №113 на суму 1000000грн., від 18.08.2010року за №138 на суму 1189457грн., від 20.08.2010року за №141 на суму 199147грн., від 30.08.2010року за №146 на суму 900000грн.

Придбаний у ТОВ "Орбіта Трейдінг" товар (вугілля) позивачем реалізовувався ТОВ «Інтербіс» згідно договору постачання №10/7 від 17.07.2008р. та Додатку до договору №26 від 30.07.2010 року, що підтверджується також актами приймання передання товару, видатковими та податковими накладними, виписками банку.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо неправомірності доводів відповідача про ознаки нікчемності угоди між позивачем та ТОВ "Орбіта Трейдінг" з причин відсутності останнього за місцезнаходженням та анулюванням його свідоцтва платника податку на додану вартість, оскільки взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Орбіта Трейдінг" були в серпні 2010 року, а свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Орбіта Трейдінг" було анульовано 25.11.2010 року.

04.08.2010р. між позивачем та ТОВ "Корвент" було укладено договір постачання товару (вугілля) за №04-08/2010 за яким ТОВ "Корвент" зобов'язується поставити покупцю товар (вугілля), а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити його загальну вартість у розмірі та на умовах передбачених цим договором.

Згідно п.3.2 Договору постачання за №04-08/2010 від 04.08.2010р. поставка продукції здійснюється залізничним транспортом узгодженими у додатках до договору сторонами на умовах поставки FСА.

Відповідно до п.п.5,6 Додатку №1 від 04.08.2010 року та п.п.6,7 Додатку №2 від 01.09.2010року до Договору постачання за №04-08/2010 від 04.08.2010р грузовідправником продукціє є ТОВ «Темп ЛТД-А». ФОП ОСОБА_7, а грузоотримувачем ТОВ «ТИС», ПП «Албір».

На товар підприємством - постачальником - ТОВ "Корвент" були виписані наступні видаткові накладні: №2442 від 20.08.2010року на суму 351985грн., №2619 від 21.08.2010 року на суму 350470грн., №2719 від 22.08.2010року на суму 349460грн., №388 від 06.09.2010 року на суму 527360грн., №532 від 06.09.2010 року на суму 529280грн., №596 від 08.09.2010 року на суму 528640грн., №883 від 13.09.2010року на суму 531840грн., №958 від 14.09.2010року на суму 266240грн., №1028 від 15.09.2010року на суму 524160грн., №1238 від 18.09.2010року на суму 264960грн., №1310 від 19.09.2010року на суму 266240грн., №1450 від 21.09.2010 року на суму 531840грн., №1607 від 23.09.2010 року на суму 531200грн., №1885 від 27.09.2010 року на суму 531200грн., №2086 від 30.09.2010року на суму 972160грн. та податкові накладні за №2442 від 20.08.2010р. на суму 351985грн., №2619 від 21.08.2010року на суму 350470грн., №2719 від 22.08.2010 року на суму 349460грн., №388 від 06.09.2010р. на суму 527360грн., №461 від 07.09.2010р. на суму 3472640грн., №1168 від 17.09.2010р. на суму 2000000грн., №2086 від 30.09.2010р. на суму 5120грн. ТОВ «Інтербіс-Сервіс» на виконання вищезазначеного договору перерахувало на рахунок ТОВ "Корвент" грошові кошти в сумі 7057035грн., що підтверджується виписками з банку від 25.08.2010року за №0000069, від 07.09.2010року за №0000076. від 17.09.2010 року за №0000079, від 21.10.2010 року за №0000086.

Придбаний у ТОВ "Корвент" товар (вугілля) позивачем реалізовувався ТОВ «Інтербіс» згідно договору постачання №10/7 від 17.07.2008р. та Додатків до договору №26 від 30.07.2010року, що підтверджується також актами приймання - передання товару, видатковими та податковими накладними, виписками банку.

20.05.2010р. між позивачем та ТОВ "Авістапромторг" було укладено договір постачання товару (вугілля) за №20-05/2010 з за яким ТОВ "Авістапромторг" зобов'язується поставити покупцю товар (вугілля), а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити його загальну вартість у розмірі та на умовах передбачених цим договором.

Згідно п.3.2 Договору постачання за №20-05/2010 від 20.05.2010р. поставка продукції здійснюється залізничним транспортом узгодженими у додатках до договору сторонами на умовах поставки FСА.

Відповідно до п.п.5,6 Додатку №1 від 20.05.2010року до Договору постачання за №20-05/2010 від 20.05.2010р. грузовідправником продукціє є ФОП ОСОБА_7, а грузоотримувачем ТОВ «Меткол Холдинг - Миколаїв».

На товар підприємством - постачальником - ТОВ "Авістапромторг" були виписані наступні видаткові накладні: №994 від 23.05.2010року на суму 175950грн., №1031 від 24.05.2010року на суму 347820грн., №1072 від 25.05.2010року на суму 175950грн., №1436 від 28.05.2010року на суму 352920грн., №1248 від 29.05.2010року на суму 354450грн., №1291 від 30.05.2010року на суму 351900грн., №1335 від 31.05.2010року на суму 354960грн.. №102 від 03.06.2010року на суму 358800грн., №273 від 07.06.2010року на суму 358800грн., №316 від 08.06.2010року на суму 543400грн., №493 від 12.06.2010року на суму 539240грн.. №530 від 13.06.2010року на суму 175240грн., №576 від 14.06.2010року на суму 180440грн.. №628 від 15.06.2010 року на суму 180440грн., №661 від 16.06.2010 року на суму 173680грн.. №712 від 17.06.2010 року на суму 316400грн., №746 від 18.06.2010 року на суму 685880грн., №1033 від 25.06.2010року на суму 179920грн., №1105 від 26.06.2010року на суму 542880грн., №1143 від 27.06.2010 року на суму 177840грн. та податкові накладні за №994 від 23.05.2010р. на суму 175950грн.. за №1031 від 24.05.2010р. на суму 347820грн.. №1072 від 25.05.2010р. на суму 175950грн., №1436 від 28.05.2010р. на суму 352920грн.. №1248 від 29.05.2010р. на суму 354450грн., №1291 від 30.05.2010р. на суму 351900грн., №1335 від 31.05.2010р. на суму 354960грн., №102 від 03.06.2010р. на суму 358800грн., №273 від 07.06.2010р. на суму 358800грн., за №316 від 08.06.2010р. на суму 543400грн., №493 від 12.06.2010р. на суму 539240грн., №530 від 13.06.2010р. на суму 175240грн., №576 від 14.06.2010р. на суму 180440грн., №628 від 15.06.2010р. на суму 180440грн., №661 від 16.06.2010р. на суму 173680грн., №712 від 17.06.2010р. на суму 361400грн., №746 від 18.06.2010 року на суму 685880грн., №1033 від25.06.2010року на суму 179920грн., №1105 від 26.06.2010 року на суму 542880грн.. №1143 від 27.06.2010 року на суму 177840грн.

ТОВ «Інтербіс-Сервіс» на виконання вищезазначеного договору перерахувало на рахунок ТОВ "Авістапромторг" грошові кошти в сумі 6571910грн., що підтверджується виписками з банку від 25.05.2010року за №0000028, від 28.05.2010року за №0000031, від 31.05.2010 року за №0000032, від 07.06.2010 року за №0000035, від 08.06.2010 року за №0000036, від 14.06.2010 року за №0000039, від 16.06.2010 року за №б/н, від 18.06.2010 року за №б/н, від 21.06.2010 року за №0000041, від 29.06.2010 року за №0000046, від 30.06.2010 року за №0000047.

Придбаний у ТОВ "Авістапромторг" товар (вугілля) позивачем реалізовувався ТОВ «Інтербіс» згідно договору постачання №10/7 від 17.07.2008р. та Додатку до договору №23 від 30.04.2010 року, Додатку до договору №24 від 31.05.2010 року, що підтверджується також актами приймання - передання товару, видатковими та податковими накладними, виписками банку.

Таким чином, станом на момент укладення цивільно-правових договорів, ТОВ "ДМК", МПП «Кронас», ТОВ «Авістапромторг», ПП «КФ Парадігма». ПП «Маркетплац», ТОВ «Корвент», ТОВ «Орбіта-Трейдінг» на законних підставах здійснювали господарську діяльність та знаходились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та ознак нікчемності в укладених договорах не вбачається.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинний на момент виникнення спірних відносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Згідно п.п.7.7.1. п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні податкові накладні, оформлені належним чином згідно вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та не визнані судом не дійсними, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями, а всі постачальники товару на момент укладання договорів постачання з позивачем мали статус платників податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що відповідачем не надано належних доказів, які б спростовували відомості про фактичне одержання позивачем товару, кошти за який сплачено на банківські рахунків постачальників, використання його у господарській діяльності та наявність податкових накладних, які підтверджують право на відповідний податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи 01.06.2010р. між позивачем та ТОВ "Леард" було укладено договір експедирування за №01-06/2010 по організації подання вагонів під загрузку на станції відправки вантажів Донецької залізничної дороги, а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити дані послуги у розмірі та на умовах передбачених цим договором.

В підтвердження дійсності господарських операцій з ТОВ "Леард", до перевірки були надані: звіт експедитора за червень 2010 року від 30.06.2010 року, податкова накладна від 30.06.2010 року на суму 398400грн., акт приймання - передання робіт (послуг) від 30.06.2010року за №38001.

Відповідно до п.п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок щодо доведеності позивачем факту відношення до своєї господарської діяльності послуг ТОВ «Леард» по наданню та обслуговуванню вагонів, що перевозили товар позивача.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 р. у справі № 2а/0570/8378/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербіс-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень №0000592343, №0000602343 від 17.05.2011р. залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 18 листопада 2011 року, в повному обсязі складена 23 листопада 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: С.В.Білак

Судді: Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок