Рішення № 22454173, 13.03.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 рокуСправа № 08/5026/280/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача представник не зявився,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні

технології"

до

відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "МТС-2000"

про стягнення 31 217,27 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Високі аграрні технології” звернулося до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МТС-2000" про стягнення 31 217,27 грн., у тому числі: 16 848,00 грн. основного боргу, 3391,29 грн. пені, 6563,80 грн. 30% річних, 1044,58 грн. індексу інфляції та 3369,60 грн. штрафу згідно договору купівлі-продажу №20-05/2010 від 20.05.2010 та відшкодування судового збору.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із того, що позивач та відповідач повідомлені про час і місце розгляду справи в установленому законом порядку, неявка позивача та відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обовязком.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

20.05.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю ”Високі аграрні технології” (продавцем позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "МТС-2000" (покупцем відповідач у справі), було укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №20-05/2010 (далі договір), за умовами якого продавець зобовязаний передати у власність покупцю засоби захисту рослин (товар), асортимент якого, його кількість, ціна товару у гривнях та її еквівалент у іноземній валюті визначаються у додатках до даного договору, які є невідємною частиною договору.

Додатком №1 до договору його сторони погодили, що товаром є засіб захисту рослин «Ланкастер», його кількість 260 л., загальна вартість 16848,00 грн.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що покупець зобовязується до 30.09.2010 оплатити 100% вартості товару.

Також сторони договору погодили, що за прострочення виконання зобовязання покупець зобовязаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, а у випадку порушення умов оплати вартості товару покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару (п. 8.2 та п. 8.4 договору відповідно).

У пункті 8.6 договору його сторони дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на корись останнього 30% річних.

Договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обовязків по договору (п. 11.1 договору).

Позивач вказує, що він належним чином виконав свої зобовязання по договору та поставив відповідачу засоби захисту рослин, визначені у додатку №1 до договору.

Відповідач свої зобовязання по договору не виконав, отриманий товар не оплатив, за ним рахується заборгованість перед позивачем у сумі 16 848,00 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач, посилаючись на положення договору та ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача на свою користь 3391,29 грн. пені, 6563,80 грн. 30% річних, 1044,58 грн. індексу інфляції та 3369,60 грн. штрафу.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Статтями 173, 174 ГК України встановлено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами у даному випадку виникли на підставі договору купівлі-продажу №20-05/2010 від 20.05.2010 (а. с. 13-15), зміст якого відповідає положенням Глави 54 та, зокрема, статті 655 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу засіб захисту рослин «Ланкастер», у кількості 260 л., загальною вартістю 16848,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000064 від 20.05.2010 (а. с. 16), яка підписана сторонами та скріплена їх печатками, факт отримання товару відповідачем у вищевказаних кількості, якості та вартості підтверджується довіреністю №51 від 20.05.2010, виданою на ОСОБА_1 (а. с. 17).

Обовязки відповідача щодо оплати товару та строку її проведення передбачені пунктами 5.3 та 6.1 договору.

Відповідач, порушуючи умови договору, за отриманий товар у строк до 30.09.2010 не розрахувався, заборгувавши позивачу 16 848,00 грн.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів належного виконання його зобовязань перед позивачем щодо оплати товару позовна вимога про стягнення 16 848,00 грн. заборгованості підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 8.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення виконання грошового зобовязання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 3391,29 грн. за період з 01.10.2010 по 17.01.2012.

Разом з тим, частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, виходячи з чого, суд не може погодитися із періодом нарахування пені, який вказано позивачем. Після перерахунку сума пені, що є обґрунтованою, а вимога про стягнення якої є такою, що підлягає до задоволення, становить 1302,14 грн. за період з 01.10.2010 по 31.03.2011, відповідно.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені належить відмовити за необґрунтованістю.

Також позивач відповідно до п. 8.4 договору нарахував відповідачу штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару у сумі 3369,60 грн., позовна вимога про стягнення якого є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, оскільки п. 8.6 договору, яким встановлено, обовязок покупця у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплатити на корись останнього 30% річних, позивач просить стягнути із відповідача 6563,80 грн. 30% річних за період з 01.10.2010 по 17.01.2012 та 1044,58 грн. індексу інфляції за період з 01.10.2010 по 31.12.2011.

Відповідачем всупереч умов договору не було проведено своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар, відповідно вимоги позивача про стягнення 6563,80 грн. - 30% річних за період з 01.10.2010 по 17.01.2012 та 1044,58 грн. - індексу інфляції за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень за допомогою доказів. Відповідачем не було доведено факту своєчасного здійснення розрахунку із позивачем за поставлений товар, тому суд вважає доведеним право останнього на стягнення з відповідача 16 848,00 грн. основного боргу, 1302,14 грн. пені, 6563,80 грн. 30% річних, 1044,58 грн. індексу інфляції та 3369,60 грн. штрафу

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1609,50 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МТС-2000" (вул. Смілянська, 144, к. 215, м. Черкаси, код 30842704) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Високі аграрні технології” (вул. Ямська, 28-А, м. Київ, код 36376609) 16 848,00 грн. основного боргу, 1302,14 грн. пені, 6563,80 грн. 30% річних, 1044,58 грн. індексу інфляції, 3369,60 грн. штрафу та 1609,50 грн. судового збору.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко

Повне рішення складено та підписано 16.03.12.