Рішення № 22454118, 04.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2012 р. Справа № 5023/522/12

вх. № 522/12

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Тодуа М.Г. посв. 53 від 06.02.2012 року,

позивача - ОСОБА_1 за дов.№ 577 від 19.01.2012 року,

відповідача - ОСОБА_2 за дов. від 20.02.2012 року,

розглянувши справу за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави. в особі Управління ком.майна та приватизації Головного управління економики та комунального майна, м. Х-в

до Приватного підприємства "Меркурий Плюс", м. Харків

про стягнення заборгованості з орендної плати та пені в сумі 8389,54 грн. та виселення

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління ком.майна та приватизації Головного управління економики та комунального майна, м. Х-в звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Меркурий Плюс", м. Харків про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 7749,46 грн. та пені в сумі 640,08 грн., виселення відповідача з займаного нежитлового приміщення, що знаходиться в підвалі частині 16-поверхового житлового будинку, загальною площею 92,2 кв.м., розташоване за адресою: пр-т Людвига Свободи, 58, літера "А-16" у м.Харкові, а також просить суд зобов'язати відповідача передати зазначене спірне майно позивачу. В обґрунтування позовних вимог, позивач та прокурор посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) №3282 від 31.12.2003 року, в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів (п.п. 3.5, 4.6 Договору), з урахуванням чого просить суд задовольнити позов у повному обсязі та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21.02.2012 року о 10:45 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.02.2012 року розгляд справи було відкладено на 19.03.2012 року о 10:45 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 04.04.2012 року о 10:45 годині.

До господарського суду Харківської області 04.04.2012 року від представника позивача надійшов супровідний лист (вх.3443), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи копію акту приймання передачі нежитлового приміщення від 19.10.2011 року.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Прокурор у судове засідання з'явився, зазначаэ, що провадження у справі необхідно припинити в частині виселення відповідача з займаного нежитлового приміщення, що знаходиться в підвалі частині 16-поверхового житлового будинку, загальною площею 92,2 кв.м., розташоване за адресою: пр-т Людвига Свободи, 58, літера "А-16" у м.Харкові, а також в частині передачі спірного майна позивачу, оскільки відповідач згідно з актом приймання передачі нежитлового приміщення від 19.10.2011 року вже було передано спірне приміщення позивачу. Надав пояснення по суті справи.

Представник позивача у судовому засіданні також зазначає, що спірне приміщення вже передане згідно акту приймання передачі нежитлового приміщення від 19.10.2011 року. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує частково, а саме зазначає, що спірне приміщення звільнене відповідачем 31.08.2011 року та те, що суму основного боргу визнає частково, на суму заборгованості за час дії договору оренди а саме - до 31.08.2011 року. Надав пояснення по справі.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

31 грудня 2003 року між Управлінням ком.майна та приватизації Головного управління економики та комунального майна, м. Х-в (позивачем) та Приватним підприємством "Меркурий Плюс", м. Харків (відповідачем) було укладено договір оренди від 31.12.2003 № 3282 (Договір).

Відповідно до п.1.1. та п.1.2. Договору, нежитлове приміщення (предмет договору), що знаходиться в підвальній частині 16-поверхового житлового будинку, загальною площею 92,2 кв.м., розташоване за адресою: пр-т Людвіга Свободи, 58, літера «А-16», у м. Харкові передане відповідачу.

Відповідно до п.3.1. Договору, вартість нежитлового приміщення (будівлі) визначається відповідно до акту оцінки вартості індивідуально-визначеного майна і складає 45900,00 грн.

Пунктом 3.2. Договору, передбачено, що орендна плата визначається на підставі рішення XIV сесії Харківської міської ради XXIII скликання «Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова» від 30.03.2000р. і складає 191,25 грн. в місяць без урахування ПДВ та індексу інфляції. Ставка орендної плати (тариф) становить 5 % за рік.

Відповідно до п.3.3. Договору, встановлено , що орендна плата за орендоване приміщення (будівлю) оплачується Орендарем з 31.12.2003 р. щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Згідно п. 3.4. Договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата сплачується Орендарем по день фактичної передачі приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, Додатковою угодою № 12 Договір було пролонговано до 31.08.2011 за умови сплати орендарем в строк до 15.03.2011 року заборгованості з орендної плати.

Крім того, листом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 25.07.2011 № 7970 орендарю було запропоновано терміново сплатити заборгованість з орендної плати, звільнити приміщення і здати їх представнику Управління по акту приймання-передачі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимоги ст.759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем станом на момент розгляду справи не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд знаходить що сума заборгованості за орендну плату за період з липня 2009 року по 19 жовтня 2011 року, є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 7749,46 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 640,08 грн.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

п. 7.3. Договору, передбачено, що орендна плата перерахована не своєчасно та не в повному обсязі , стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення.

Перевіривши нарахування пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 640,08 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований за період з - 07.2009 року р. по 19.10.2011 р., тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 143,53 грн., в частині стягнення 496,55 грн. суд відмовляє, у зв"язку з невірним нарахуванням.

Кім того, прокурором у позовній заяві була заявлена вимога щодо виселення відповідача з займаного нежитлового приміщення, що знаходиться в підвалі частині 16-поверхового житлового будинку, загальною площею 92,2 кв.м., розташоване за адресою: пр-т Людвига Свободи, 58, літера "А-16" у м.Харкові, а також зобов'язання відповідача передати зазначене спірне майно позивачу, суд розглянувши зазначену вимогу виходить з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами був складений та підписаний акт приймання передачі приміщення 19.10.2011 року, який скріплений підписами уповноважених представників сторін та печатками юридичних осіб. Відповідно до якого, відповідач передав, а позивач прийняв нежитлове приміщення (предмет договору), що знаходиться в підвальній частині 16-поверхового житлового будинку, загальною площею 92,2 кв.м., розташоване за адресою: пр-т Людвіга Свободи, 58, літера «А-16», у м. Харкові.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне провадження у справі припинити в частині виселення відповідача з займаного нежитлового приміщення, що знаходиться в підвалі частині 16-поверхового житлового будинку, загальною площею 92,2 кв.м., розташоване за адресою: пр-т Людвига Свободи, 58, літера "А-16" у м.Харкові, та зобов'язання відповідача передати зазначене спірне майно позивачу, на підставі п. 1-1 ч.1. ст. 80 ГПК україни.

Стосовно посилань відповідача на те, що спірне приміщення звільнене відповідачем 31.08.2011 року та те, що суму основного боргу визнає частково, на суму заборгованості за час дії договору оренди а саме - до 31.08.2011 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 2. ст. 785. ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, як свідчать матеріали справи, відповідач передав спірне приміщення позивачу 19.10.2011 року (згідно акту приймання передачі), таким чином відповідач продовжував користуватись приміщенням до цього часу, доказів того, що приміщення було передане позивачу раніше, суду не надано, таким чином посилання відповідача, на те, що орендну плату він повинен сплачувати за час дії договору оренди, а саме - до 31.08.2011 року, безпідставні та не грунтуються на законі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, статтями 193,198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ч.1. п.1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Меркурій Плюс" (61051, м.Харків, вул.Олексіївська, 27, код ЄДРПОУ 32563029, р/р 26001410116149 у ХЦВ АТ "Регіон Банк", м.Харків, МФО 351254) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (м-н Конституції,16, м. Харків. 61003, код ЄДРПОУ 14095412) заборгованості з орендної плати в розмірі 7749,46 грн. та пені в розмірі 143,53 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Меркурій Плюс" (61051, м.Харків, вул.Олексіївська, 27, код ЄДРПОУ 32563029, р/р 26001410116149 у ХЦВ АТ "Регіон Банк", м.Харків, МФО 351254) на користь державного бюджету України (Управління державного казначейства у Дзержинському районі м. Харкова, код одержувача 37999654, рахунок №31215206783003, в ГУ ДКУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 2) - 1514,23 грн. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 496,55 грн. - відмовити.

В частині виселення відповідача з займаного нежитлового приміщення, що знаходиться в підвалі частині 16-поверхового житлового будинку, загальною площею 92,2 кв.м., розташоване за адресою: пр-т Людвига Свободи, 58, літера "А-16" у м.Харкові, та зобов'язання відповідача передати зазначене спірне майно позивачу - провадження у справі припинити.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/522/12 складено та підписано 06.04.2012 року.