Рішення № 22453411, 29.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/2604-201229.03.12 За позовомПублічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж», м.Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд», м.Київ

простягнення 10883,26 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники:

позивача:ОСОБА_1 (довіреність № 405/1 від 26.05.2011 р.)

відповідача:ОСОБА_2 (довіреність № 27 від 12.03.2012 р.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство "Трест "Київелектромонтаж" (далі-ПАТ "Трест Київелектромонтаж") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" (далі-ТОВ "Євробуд") 7687 грн. 93 коп. - інфляційних збитків, 3195 грн. 33 коп. - 3 процентів річних та 1609 грн. 50 коп. судового збору, сплаченого при зверненні з даною позовною заявою.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав рішення господарського суду міста Києва № 27/497 від 07.12.2009 р., яке набрало законної сили 11.01.2010 р. про стягнення з ТОВ «Євробуд»на користь ПАТ «Трест «Київелектромонтаж»43 681 грн. 42 коп. - основного боргу, 20180 грн. 82 коп. - сум втрат у зв'язку з інфляцією та 2771 грн. 68 коп. три проценти річних, нарахованих за період з 11.08.2009 р. по 21.09.2009 р. Позивач зазначає, що на підставі ст. 625 ЦК України має право заявити вимогу про стягнення з відповідача суми інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми основного боргу за період за 22.09.2009 р. по 28.02.2012р.

Ухвалою суду міста Києва від 02.03.12 року порушено провадження у справі № 5011-70/2604-2012 та призначено її розгляд на 15.03.2012 року.

Ухвалою суду від 15.03.12 р. розгляд справи було відкладено на 29.03.12 р.

У судовому засіданні 29.03.12 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення по справі та визнав позов в повному обсязі.

У судовому засіданні 29.03.12 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 року по справі № 27/497 позов ПАТ "Трест "Київелектромонтаж" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Євробуд" на користь ВАТ "Київелектромонтаж" 43 681 грн. 42 коп. основного боргу, 20180 грн. 82 коп. суму витрат у звязку з інфляцією, 2771 грн. 68 коп. 3% річних, 660 грн. 37 коп. витрати по сплаті державного мита та 235 грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. З матеріалів справи № 27/497 вбачається, що інфляційні нарахування та три проценти річних стягнуто судом за період з 11.08.2007 р. по 21.09.2009 р.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

11.01.2010 р. вищезазначене рішення набрало законної сили, у звязку з чим Господарським судом міста Києва було видано наказ про примусове виконання рішення від 18.12.2009 р. № 27/497.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначає, що на даний час рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2009р. по справі № 27/497 не виконано.

У звязку з простроченням відповідачем виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 по справі № 27/497, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 7687,93 грн. - інфляційних збитків, 3195,33 грн. трьох відсотків річних за період з 22.09.2009 року по 28.02.2012 року.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

В силу частини 1 статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Частиною 1 статті 229 ГК України визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобовязання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобовязання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Як визначено частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Одночасно з цим, відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Отже, чинне законодавство не повязує припинення зобовязання з прийняттям судового рішення чи відкриттям провадження з його примусового виконання, про, що зокрема, зазначено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. № 01-06/1624/2011.

Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості, не припиняє грошових зобовязань боржника та не виключає його відповідальність за порушення строків розрахунків.

Отже, як вбачається з норм ст. 625 ЦК України, у разі прострочення виконання грошового зобовязання, нарахування 3 відсотків річних та збитків від інфляції не обмежується певним періодом, а стягується за весь період прострочення виконання зобовязання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що право позивача вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Законодавство не обмежує можливість Позивача захистити своє право на грошову компенсацію в окремому судовому провадженні після винесення судового рішення про стягнення інфляційних збитків та процентів річних.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 р. у справі № 27/497 встановлено суму основного боргу та присуджено стягнення трьох процентів річних, та збитків від інфляції за період з 11.08.2007 року по 21.09.2009 року, а також враховуючи те, що представником відповідача не надано жодних доказів які б свідчили про відсутність його вини у порушенні грошового зобовязання, не надано доказів виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 р. у справі № 27/497 або сплати суми основного боргу, суд приходить до висновку про те, що позивач, на підставі рішення Господарського суду міста Києва № 27/497 від 07.12.2009 р. та положень ст. 625 ЦК України, вправі вимагати нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції за період з 22.09.2009 р. по 28.02.2012р.

Суд перевірив надані Позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Так, перерахунок 3% річних за період визначений позивачем.

43681,42*3%*890 дня/365днів =3195,33 грн.

Таким чином, загальний розмір 3% річних за перерахунком становить 3195,33грн.

Рекомендації Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачають, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період щомісячні індекси, які складають відповідний період перемножуються.

Розмір збитків від інфляції становить:

43681,42 грн.(заборгованість)*117,9% (зведений індекс інфляції за жовтень 2009р. по лютий 2012р.):100%- 43681,42 грн. = 7 818,97 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 7 687,93 грн. і трьох відсотків річних 3195,33грн. за період з 22.09.2009 року по 28.02.2012 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до статті 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33,44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 45/2, ідентифікаційний код 31752439) на користь Публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок, 67, ідентифікаційний код 04012750) 7687 (сім тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 93 коп. інфляційних збитків, 3195 (три тисячі сто девяносто пять) грн. 33 коп. три проценти річних та 1 609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору сплаченого при зверненні з даною позовною заявою.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяКапцова Т.П. Повне рішення складено 03.04.2012 року