Рішення № 22453224, 14.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/2223-201214.03.12 Суддя господарського суду міста Києва ГончаровС.А. при секретарі судового засідання Климович М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до відповідача: Державного підприємства «Українські спеціальні системи»

про стягнення основного боргу в сумі 151164,00 грн., пеню 2968,92 грн., 3% річних нарахувань 1149,26 грн., інфляційні нарахування 555,10 грн., в всього 155837,28 грн.

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 30.12.2011 року № 1225

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерного товариства «Укртелеком», звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Державного підприємства «Українські спеціальні системи», про стягнення основного боргу в сумі 151164,00 грн., пені 2968,92 грн., 3% річних нарахувань 1149,26 грн., інфляційних нарахувань 555,10 грн., всього 155837,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем вимог укладеного між сторонами договору від 09.06.2008 року № 02.130/08/ПР/803630-209 про надання послуги побудови віртуальної мережі за технологією MPLS, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на суму 151164,00 грн. Позивач також зазначає про наявність у відповідача обовязку за прострочення виконання зобовязання сплатити пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не зявився, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

09.06.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»(надалі за договором - Укртелеком) та Державним підприємством «Українські спеціальні системи»(надалі за договором - споживач) було укладено договір № 02.130/08/ПР/803630-209 про надання послуги побудови віртуальної мережі за технологією MPLS (надалі - договір), відповідно до умов якого Укртелеком надає споживачу на платній основі послугу побудови віртуальної приватної мережі за технологією MPLS з довільною топологією (надалі - послуга), а споживач приймає надану послугу, користується послугою на умовах цього договору та сплачує її вартість.

Пунктом 4.2.1. договору визначено обовязок споживача своєчасно, згідно з розділом 6 цього договору, вносити плату за послугу.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2. договору, розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому і залежить від обраного Споживачем тарифного плану; Споживач проводить оплату за надану Полслугу щомісяця до 20 числі місяця, наступного за звітним, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 7.7. договору передбачено, що при невиконанні п. 6.2. (в разі затримки оплати) Споживач сплачує пеню за весь період затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за весь період затримки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з 01.07.2011 року по 31.12.2011року було виконано свої зобовязання за укладеним договором, а саме, надані відповідачу послуги за договором № 02.130/08/ПР/803630-209 на загальну суму 151164,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних ПАТ «Укртелеком»робіт з надання споживачу, ДП «Українські спеціальні системи», послуг звязку.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату послуг за договором №02.130/08/ПР/803630-209 на загальну суму 151164,00 грн., а саме: рахунок № РІВ11-209/1-07 від 29.07.2011 року на суму 25194,00 грн., рахунок № РІВ11-209/1-08 від 31.08.2011 року на суму 25194,00 грн., рахунок № РІВ11-209/1-09 від 30.09.2011 року на суму 25194,00 грн., рахунок № РІВ11-209/1-10 від 31.10.2011 року на суму 25194,00 грн., рахунок № РІВ11-209/1-11 від 30.11.2011 року на суму 25194,00 грн., рахунок № РІВ11-209/1-12 від 27.12.2011 року на суму 25194,00 грн.

Проте, відповідачем свої зобовязання за договором № 02.130/08/ПР/803630-209 від 09.06.2008 року за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011року виконані не були.

З огляду на викладене, внаслідок невиконання відповідачем у встановлені договором строки своїх зобовязань за договором №02.130/08/ПР/803630-209 від 09.06.2008 року, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011року на загальну суму 151164,00 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526Цивільного кодексу України).

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як зазначалось, відповідачем за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011року не було виконано свої зобовязання за договором №02.130/08/ПР/803630-209 від 09.06.2008 року щодо внесення плати за надані послуги, внаслідок чого на час звернення до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за наведеним договором на загальну суму 151164,00грн.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 151164,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 151164,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Неналежне виконання відповідачем своїх обовязків за договором №02.130/08/ПР/803630-209 від 09.06.2008 року призвело до прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначалось, пунктом 7.7. договору №02.130/08/ПР/803630-209 від 09.06.2008 року визначено, що при невиконанні п. 6.2. (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за весь період затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за весь період затримки.

За таких обставин, керуючись вказаним пунктом договору, враховуючи, що відповідачем не виконані в строк свої зобовязання стосовно оплати товару за договором №02.130/08/ПР/803630-209 від 09.06.2008, позивач за період з 21.08.2011р. по 05.02.2012р. нарахував та предявив до стягнення пеню у розмірі 2968,92 грн.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобовязань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем та доданим до позову розрахунком пені у розмірі 2968,92 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам законодавства, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем за період з 21.08.2011р. по 05.02.2012р. нараховані та предявлені до стягнення з відповідача три відсотки річних в сумі 1149,26 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 555,10 грн.

При перевірці судом проведених позивачем розрахунків встановлено, що суми заявлених до стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

З огляду на таке, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 510, 525, 526, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 623, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»до Державного підприємства «Українські спеціальні системи»про стягнення основного боргу в сумі 151164,00 грн., пені 2968,92 грн., 3% річних нарахувань 1149,26 грн., інфляційних нарахувань 555,10 грн., всього 155837,28 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Українські спеціальні системи»(04119, м. Київ, вул. Мельникова, 83-Б, ЄДРПОУ 32348248) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, ЄДРПОУ 21560766) суму заборгованості в розмірі 155837,28 грн. (в тому числі: основний борг в сумі 151164,00 грн., пеня 2968,92 грн., 3% річних нарахувань 1149,26 грн., інфляційні нарахування 555,10 грн.); витрати зі сплати судового збору в сумі 3116,75 грн.

Суддя С.А. Гончаров

В судовому засіданні 14.03.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення складено в повному обсязі

та підписане 19.03.2012р.