Вирок № 2245231, 23.05.2007, Оболонський районний суд міста Києва

Справа №1-431/2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2007 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Камбулова Д.Г.

при секретарі - Майбоженко A.M.

за участю прокурора - Гаврилової Ю.Ю.

розглянувши у відкритому виїздному судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, що працює водієм ТД „Афіна", з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2007 року приблизно о 18 годині ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем „ГАЗ-ЧАЗ" д.н.з.НОМЕР_1, рухаючись по вул. Богатирській зі сторони пр-ту Московського в напрямку вул. Лугової, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.9А, 12.1 ПДР України, не впоравшись з керуванням, переїхав розподільчу зелену смугу, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем „Форд-Фушіон" д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку, з послідуючим наїздом автомобілем „Форд-Фушіон" д.н.з. НОМЕР_2 на стоячий автомобіль „ВАЗ-2107" д.н.з. 1944, в результаті чого пасажир автомобілю „ГАЗ-ЧАЗ" ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №784/Е від 16.04.2007 року, вбачається, що „при вивченні наданої медичної документації у ОСОБА_4 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку з локалізацією геморагії в задньо-лобну область з правого боку базально, забійної рани голови; закрита травма грудної клітини у вигляді правостороннього пневмогемоторакса, лівостороннього пневмоторакса, підшкірної емфіземи м'яких тканей; закрита травма живота у вигляді розриву селезінки, тонкого кишечника з гемоперітокеумом; закритий багатооскольчастий перелом правої плечевої кістки з ссадною на шкірі на межі середньої та верхньої третини. Дані ушкодження спричинені тупим (ми) предметом (ами), могли утворитись у вказаний в постанові строк при ДТП.3а ступенем тяжкості вищевказані тілесні ушкодження в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, згідно п. 2.1.3 Л „Правил визначення наявності та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6. При токсикологічному дослідженні в крові ОСОБА_4 виявлений етиловий спирт концентрацією 0, 90 %, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння".

Під час руху ОСОБА_1. допустив порушення вимог п.п. 2.9А, 12.1 Правил дорожнього руху України, в яких вказано:

п. 2.9А - „водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин";

п.12.1 - „під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. "

Порушення ОСОБА_1 п.п.2.9А, 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

Допитаний у якості підсудного ОСОБА_1. свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України визнав повністю, повністю підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Не оспорюючи висновків судових експертиз, в тому числі висновок медичної експертизи щодо потерпілого ОСОБА_3, вказує на те, що за наслідками вчиненої ним дорожньо-транспортної пригоди він також отримав травми, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і в даний час приймається рішення про призначення йому інвалідності. Через

ушкодження хребта, в даний час він перебуває в лежачому стані і лікарі не називають строків його можливого видужання. Жалкує про вчинене, запевняє суд про недопущення подібного, просить суд призначити покарання, не пов»язане з позбавленням волі.

Враховуючи те, що підсудний та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 повинні бути кваліфіковані за ст. 286 ч.2 КК України тому що він вчинив дії, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1., у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Пом'якшувальною обставиною, згідно ст. 66 КК України, суд визнає те, що підсудний щиро розкаявся.

Обтяжуючою обставиною, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, при обранні підсудному міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, характеристику підсудного за місцем роботи, стан здоров'я підсудного, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, вчиненого з необережності.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1. покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, а саме у виді позбавлення волі, але вважає, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_1. основне покарання з застосуванням ст. 75 КК України, та враховуючи наслідки вчиненого злочину, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1. додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 29 КПК, цивільний позов прокуратури Оболонського району м. Києва, заявлений в інтересах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, щодо відшкодування на користь медичної установи витрат, пов»язаних з стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_3, суд вважає за необхідне задовольнити, як доведений та підтверджений матеріалами кримінальної справи.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, зобов'язавши його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги 3263 (три тисячі двісті шістдесят три) гривні 40 коп. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок 35426002001136 в УДК міста Києва, МФО 820019, код АКПО 00184945.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання до набуття вироком чинності - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.