Ухвала суду № 22446030, 27.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 року справа №2а-5107/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрченко В.П.

суддів Старосуда М.І. , Чебанова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Стаханівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року по справі № 2а-5107/11/1270 за позовом приватного підприємства «Радон» до Стаханівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011 задоволено позовні вимоги приватного підприємства «Радон» до Стаханівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Стаханівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області від 09.06.2011 року № 0000422301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 67405 грн. та № 0000432301/0 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 76933 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що протягом грудня 2010 року ПП «Радон» мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Альфа-Метал-Компані», а саме - було укладено договір від 01.12.2010 про купівлю-продаж вугілля. До перевірки не було надано документів, які б підтверджували транспортування товару від ТОВ «Альфа-Метал-Компані» до ПП «Радон». Відповідно до інформації, наданої ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, станом на момент перевірки загальна чисельність працюючих на ТОВ «Альфа-Метал-Компані» склала 39 осіб, у тому числі за сумісництвом - 2 особи. Власні виробничі потужності у підприємства відсутні, ТОВ «Альфа-Метал-Компані» орендує виробничі потужності під ліцензійні умови з проведення операцій з металобрухтом. Аналізом податкової звітності з ПДВ, наданої ТОВ «Альфа-Метал-Компані» до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, встановлено, що податковий кредит з ПДВ ТОВ «Альфа-Метал-Компані» в зазначений період сформовано за рахунок контрагента - постачальника, а саме - ГТОВ фірма «Практик», по даному підприємству порушено провадження у справі про банкрутство, підприємство знято з обліку 02.12.2010. Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Альфа-Метал-Компані» та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків. Виходячи з наведено, ПП «Радон» сформовано податковий кредит від постачальника, в якого не підтверджено отримання вугілля від постачальника. Таким чином, відповідач (апелянт) вважає, що висновки, зроблені в акті перевірки, про завищення суми податкового кредиту в грудні 2010 року та січні 2011 року є правильними, які призвели до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2011 року на суму 67405 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, у березні 2011 року позивач подав до Стахановської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, де в рядку 25.1 зазначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 67405 грн.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Радон» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень 2010 року, лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 03.06.2011 № 159/23-32787373.

В акті зроблено висновок, зокрема, про те, що на порушення п. 200.1, п. 200.3 статті 200 Податкового кодексу України ПП «Радон» завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на суму 67405 грн., на порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ПП «Радон» занижено суму податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 76933 грн.

На підставі акту перевірки прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:

-від 09.06.2011 року № 0000422301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальній сумі 67405.00 грн., в звязку з порушенням пункту 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України;

-від 09.06.2011 року № 0000432301/0, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 76934 грн., в тому числі: за основним платежем 76933 грн., за штрафними санкціями 1 грн.

Як вбачається з акту перевірки, суть порушення полягає в тому, що відповідно до інформації, наданої ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, станом на момент перевірки загальна чисельність працюючих на ТОВ «Альфа-Метал-Компані» склала 39 осіб, у тому числі за сумісництвом - 2 особи. Власні виробничі потужності у підприємства відсутні, ТОВ «Альфа-Метал-Компані» орендує виробничі потужності під ліцензійні умови з проведення операцій з металобрухтом. Аналізом податкової звітності з ПДВ, наданої ТОВ «Альфа-Метал-Компані» до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, встановлено, що податковий кредит з ПДВ ТОВ «Альфа-Метал-Компані» в зазначений період сформовано за рахунок контрагента - постачальника, а саме - ГТОВ фірма «Практик», по даному підприємству порушено провадження у справі про банкрутство, підприємство знято з обліку 02.12.2010. Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Альфа-Метал-Компані» та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків. Виходячи з наведено, ПП «Радон» сформовано податковий кредит від постачальника, в якого не підтверджено отримання вугілля від постачальника. Вказані факти свідчать, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Альфа-Метал-Компані» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієзданості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам по справі, а податкові повідомлення-рішення є протиправним з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «Альфа-Метал-Компані» укладено договір від 01.12.2010 № б/н про купівлю-продаж вугілля кам'яного, згідно умов якого - товар постачається продавцем окремими товарними партіями, постачання здійснюється на умовах СРТ станція призначення, залізничним транспортом.

Протягом грудня 2010 року позивач отримав від зазначеного контрагента вугілля кам'яне згідно договору, ТОВ «Альфа-Метал-Компані» було видано ПП «Радон» податкові накладні від 10.12.2010 № 26512 та від 31.12.2010 № 73212.

Сума податкових зобов'язань та податкового кредиту підтверджені податковими накладними, рахунками, банківськими звітами. Фактичне постачання товару від контрагента до позивача підтверджено накладними, актами приймання-передачі. Вугілля було випробувано за показниками: вологість, зольність, сіра, вихід летючих речовин та ін., що підтверджено актами приймання-здачі робіт, рахунками, банківськими звітами. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що товар було використано позивачем у своїй господарській діяльності, а саме здійснена поставка ТОВ «Істек», що підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними, актами приймання-передачі, банківським звітом.

Крім того , суд першої інстанції правильно визначив, що 01.06.2006 між ТОВ «Донбасвугілляінвест» та ПП «Радон» було укладено договір № 10-01/06 про надання транспортних послуг, згідно якого ТОВ «Донбасвугілляінвест» надає ПП «Радон» послуги з використанням залізничного коду. Виконання робіт (надання послуг) за договором від 01.06.2006 № 10-01/06 підтверджується рахунком-фактурою та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) (арк. справи 107). На підтвердження транспортування вугілля позивачем надано квитанції про приймання вантажу.

Колегія вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги з таких підстав.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, статтею 200 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Підпунктом 200.1. зазначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Підпунктом 200.3. встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок формування податкового кредиту визначається статтею 198 Податкового кодексу України. Підпунктом 198.1. цього кодексу зазначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Підпунктом 198.2. ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Підпункт 198.3. кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладені позивачем договори є дійсними, та їх виконання підтверджується первинними документами, наданими суду першої та апеляційної інстанції, в тому числі товарно-транспортники накладними.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність зі сторони позивача порушень ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Стаханівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Колегія суддів: В.П. Юрченко

М.І.Старосуд

О.О.Чебанов