Ухвала суду № 22444041, 25.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 року справа №2а/0570/7880/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрченко В.П.

суддів Старосуда М.І. , Чебанова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «КОНСТРУКЦІЯ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «КОНСТРУКЦІЯ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька щодо нарахування ПАТ «КОНСТРУКЦІЯ» актом перевірки від 06.04.2011 року № 811/17-3/0141229 пені з податку доходів фізичних осіб на суму 87845.19 грн. за період з січня 2009 р. по листопад 2009 року, та щодо зобовязання ПАТ «КОНСТРУКЦІЯ» перерахувати вказану суму до бюджету.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що юридичне значення для позивача має рішення, прийняте за наслідками проведеної перевірки, а не дії щодо її проведення, у зв'язку із чим оскарження таких дій не може бути предметом розгляду за правилами адміністративного судочинства. Крім того, апелянт зазначає, що приписами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не встановлено окремого порядку застосування штрафних (фінансових) санкцій, а їх застосування здійснювалось у порядку, встановленому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинний у періоді з січня 2009 по листопад 2010 р. Пеня була нарахована відповідно до п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 цього Закону. Відповідно до п.п. 3.6 п. З Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 № 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за № 522/7843, що діяла у період спірних відносин, сума пені повинна перераховуватися платником самостійно, а отже нарахування пені не вимагає її додаткового узгодження. Оскільки у період з січня 2009 р. по листопад 2010 р. позивачем несвоєчасно перераховувався податок до бюджету, то ДПІ у Ленінському районі м. Донецька самостійно здійснило розрахунок розміру пені, що відображено у акті перевірки

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька у період з 24.03.2011 по 30.03.2011 проводилась документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2009 по 30.03.2011, за наслідками якої складено акт від 06.04.2011 № 810/17-3/01412259.

Згідно з висновком акту під час перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п.п. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у вигляді несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб у загальні сумі 734345,07 грн. за період з січня 2009 р. по листопад 2010р., який підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Згідно п.п. 129.1.3 п. 129.1, п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України, за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб нарахована пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу, або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний день прострочення у його сплаті, у загальній сумі 87845,19 грн. (а.с. 21).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії податкового органу є протиправними з таких підстав.

Акт перевірки це документ, який відображає встановлені фактичні дані при перевірці, їх аналіз, опис. Разом з тим, податковим інспекторам не надано право під час перевірки та складання акту здійснювати нарахування пені.

Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що пеня згідно висновку акта перевірки від 06.04.2011 №810/17-3/01412259 була визначена у зв'язку із несвоєчасною сплатою суми податку з доходів фізичних осіб, нарахованого позивачем за період з січня 2009 року по листопад 2010 року. При цьому податковий орган керувався приписами п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, що набрав чинності пізніше, однак не на підставі ст. 16 Закону № 2181. Тобто, відповідач керувався законодавством, що не було чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції, який дав правову оцінку діям відповідача відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181. Так, згідно з п. 1.3 ст. 1 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підставами визначення податкового зобов'язання контролюючим органом є наступні обставини (пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181):

а)платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б)дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в)контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. г)згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Оскільки податковим органом не було надано доказів самостійного узгодження платником податку або узгодження в адміністративному чи судовому порядку суми податкового зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб, тому суд першої інстанції правильно визначив, що відповідачем не наведено доказів наявності законодавчих підстав для нарахування пені відповідно до ст. 16 Закону №2181. Крім того, за змістом пункту 6.1 статті 6 Закону № 2181 донарахування позивачеві податкового зобов'язання здійснюється у формі податкового повідомлення.

Податкові повідомлення з пені з податку з доходів найманих працівників податковим органом не приймалися, а позивачем самостійно не узгоджувалися податкові зобов'язання по пені по податку з доходів фізичних осіб, шляхом подачі податкової декларації.

Крім того, нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, встановленому наказом ДПА України від 11.06.2003 № 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за № 522/7843.

Підпунктом 3.11 Інструкції № 290 встановлено, що документом, що є підставою для здійснення нарахування пені у картці особового рахунку платника податків є акт перевірки з питань правильності нарахування, своєчасності та повноти внесення до бюджету прибуткового податку з громадян.

Податковим органом не надано доказів погашення податкового боргу на момент нарахування пені в картці особового рахунку позивача, що є обов'язковою умовою такого нарахування.

Крім того, всупереч приписам Інструкції № 290, нарахування пені не відображено в обліковій картці позивача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Колегія суддів: В.П. Юрченко

М.І.Старосуд

О.О.Чебанов