Ухвала суду № 22443645, 27.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 року справа №2а-6558/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрченко В.П.

суддів Старосуда М.І. , Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання Сухоцькій Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року по справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 доКраснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 задоволено позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_2 доКраснодонської обєднаної державної податкової інспекції, визнано недійсними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 11.07.2011 за №0001371740 на суму 98146,99 грн. та №0001361740 на суму 169711,65 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що Краснодонською ОДПІ встановлено правовідносини позивача та ТОВ «Луганська інвестиційна компанія», які не мали реальних наслідків, та є нікчемними, оскільки компанія мала відносини з контрагентами: ТОВ «Гаматоргцентр» за період з 01.06.2008 по 30.06.2008, ПП «Лугастройекспрес» за період з 01.07.2008 по 31.10.2008, ТОВ «Регіон-Проф-3000» за період з 01.03.2009 по 31.03.2009, але перевіркою, яку здійснювало ДПІ в Артемівському районі в м.Луганську встановлено, що у ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Вказаним актом ДПІ в Артемівському районі в м.Луганську також встановлено, що контрагент ТОВ «Гаматоргцентр» за юридичною адресою не знаходиться, місцезнаходження посадових осіб не відомо, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19.02.2008 анульовано за ініціативою податкового органу. У ТОВ «Гаматоргцентр» відсутні трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності (працює одна особа). ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» в декларації з ПДВ до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 75000 грн. на підставі отриманих податкових накладних від ТОВ «Гаматоргцентр» за період з 01.03.2008 по 28.02.2009. Відносно директора ТОВ «Гаматоргцентр» порушено кримінальну справу за ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Отже, правочин між ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» та ТОВ «Гаматоргцентр» визнано недійсними. Крім того, за рахунок постачальника ПП «Лугастройекспрес», ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» сформовано податковий кредит на загальну суму 6507990 грн. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.12.2008 №2а-33373/08 припинено юридичну особу ПП «Луганстройекспрес», у звязку із наявністю в ЄДРПОУ запису про відсутність підприємства за місцезнаходженням. Вироком Ленінського районного суду м.Луганська від 04.11.2009 у справі №1-955/09 засновник та керівник ПП «Лугастройекспрес» визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України. Отже, на думку відповідача, правочин між ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» та ПП «Лугастройекспрес» є недійним.

Також апелянт зазначає, що відповідно до ч.1 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону, а тому є неправомірним формування податкового кредиту СПД ФОП ОСОБА_2 на підставі податкових накладних по деклараціях з придбання нафтопродуктів від ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» у сумі 135769,32 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що до перевірки позивачем не надано товарно-транспортні накладні за формою №1-ТН, на підставі яких відбувалась поставка нафтопродуктів, сертифікати якості, договір, що свідчить про порушення ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним. Таким чином, позивачем завищено витрати на суму отриманих від постачальника ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» паливо-мастильних матеріалів по нікчемному правочину у розмірі 814615,92 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем відповідно до п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78, ст.79, гл.8 Податкового кодексу України проведена документальна невиїзна перевірка фізичної особи підприємця ОСОБА_2 щодо питання повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податків по взаємовідносинам із ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» за період з 01.06.2008 по 31.10.2008, за результатами якої складено акт №738/17/НОМЕР_1 від 25.06.2011. На підставі акту відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення:

- від 11 липня 2011 року № 0001371740, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на суму 98146.99 грн., в звязку з порушенням ст.. 13 розділу 1У Декрету КМУ від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян»;

- від 11 липня 2011 року № 0001361740, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 169711.65 гр., в тому числі: за основним платежем 135769.32 грн., за штрафними санкціями 33942.33 грн., в звязку з порушенням п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятих рішень з таких підстав.

В акті перевірки суть порушення зазначено в тому, що від ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську до Краснодонської ОДПІ надійшов акт від 25.08.2010 №481/2300/34941785 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Гаматоргцентр» за період з 01.06.2008 по 30.06.2008, ПП «Лугастройекспрес» за період з 01.07.2008 по 31.10.2008, ТОВ «Регіон-Проф-3000» за період з 01.03.2009 по 31.03.2009. Згідно зазначеного акту, ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» не знаходиться за юридичною адресою, для здійснення господарських операцій ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» не мало власних виробничих, складських приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, юридична та фактична адреса зареєстрована за місцем мешкання засновника.

Суд першої інстанції правильно надав оцінку спірним правовідносинам, зазначивши, що реальність укладеної угоди позивача з ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» підтверджується первинними документами в їх сукупності.

Так, судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач та ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» (продавець) уклали договір поставки нафтопродуктів (бензин, дизпаливо). Відповідно до п.3 зазначеного договору, постачання товару продавцем робиться окремими партіями EXW (франко-склад продавця, Інкотермс 2000). Транспортування товару до місця призначення робиться автомобільним транспортом за рахунок покупця. Право вибора перевізника товару надається покупцю. На виконання умов договору за період з 01.06.2008 по 31.10.2008 виписані видаткові накладні на суму 814615,92 грн., в тому числі ПДВ 135769,32 грн. Розрахунки між продавцем та покупцем проведено через розрахунковий рахунок в повному обсязі на суму 814615,92 грн. Перевіркою податкового органу встановлено, що отриманий товар реалізовано позивачем без порушень відображення доходу та зобовязань.

Відповідно до ст.13 Декрету КМУ від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо повязаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо повязаних з одержанням доходів належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно із п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). Підпунктом 3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції до 01.01.2011 року) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Одним із доводів апеляційної скарги є позиція податкового органу про відсутність реальної угоди, в звязку з не підтвердженням її по ланцюгу постачальника від контрагентів до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська інвестиційна комапанія». Разом з тим, відповідач не надав суду жодного доказу, яким чином ідентифікований товар, і що саме цей товар надходив до ТОВ «ЛІК» від контрагентів, на які вказує податковий орган: ТОВ «Гаматоргцентр», ПП «Лугастройекспрес», ТОВ «Регіон-Проф-3000».

Колегія суддів вважає, що висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, а тому не можуть бути визнаними як обґрунтовані.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 28 жовтня 2011 року

Колегія суддів: В.П. Юрченко

М.І.Старосуд

О.О.Чебанов