П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2012 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/444/12
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш Віталій Олександрович розглянувши розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодім" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м. Чернівці (далі-позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодім" (далі-відповідач) податкову заборгованість на загальну суму 232204,15 грн., з яких податок на прибуток - 119085,58грн., податок на додану вартість - 113118,57грн.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 1832 КАС України, на адресу відповідача, яка вказана у довідці з ЄДР було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову. Проте, конверт повернувся на адресу суду із відміткою пошти у зв'язку із тим, що відповідач за зазначеною адресою не проживає.
Виходячи із ч. 8 ст. 35 КАСУ, вважається що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Окрім того, ч. 11 ст. 35 КАСУ, передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується узгоджена, проте несплачена заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку .
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою вул. Бульвар Героїв Сталінграду, 10/85, м. Чернівці (а.с. 6-7). Відповідно до довідки від 10.02.2012 року №643, відповідач з 12.10.2004 року взятий на облік в ДПІ у м. Чернівці за №2826 (а.с. 8).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки. За підсумками перевірки встановлено ряд порушень, які зафіксовані в Акті перевірки від 21.08.2010 року №2651/23-2/33173580 (а.с. 11-18), а саме:
- п.п. 5.2.1 п. 5.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 95635,00 грн., в т.ч. за IV кв. 2008 року на суму 95635,00 грн.
- п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 76508 грн., в тому числі за листопад 2008 року - 61897 грн., за грудень 2008 року - 14611 грн.
Копію Акту перевірки від 21.08.2010 року №2651/23-2/33173580 відповідач отримав 21.08.2012 року, про що свідчить відмітка про тримання (а.с. 18).
У зв'язку із сформованою заборгованістю та на підставі вказаного Акту перевірки, відповідачу були направлені корінець податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 03.09.2010 року №0000800232/0 на суму 114762,00 грн., в тому числі основний платіж 76508 грн, штрафні санкції 38254,00грн. та корінець податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 03.09.2010 року №0000330350/0 на суму 143452,50 грн., в тому числі основний платіж 95635,00грн., штрафні санкції 47817,50грн. Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем отримано 03.09.2010 року (а.с. 9). Також відповідачу було надіслано корінець податкової вимоги форми "Ю" від 24.11.2011 року №2188 на суму 232204,15 грн., яку ним отримано 06.12.2011 року (а.с. 10).
Таким чином, за відповідачем рахується податкова заборгованість на загальну суму 232204,15 грн., з яких податок на додану вартість - 113118,57 грн., податок на прибуток 119085,58 грн. та підтверджується розрахунком заборгованості відповідача (а.с. 5). Дана сума заборгованості на момент розгляду справи не сплачена, борг є узгодженим, проте не сплаченим.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу.
На підставі п. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з вимогами ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991 року одним із обовязків платників податків є обовязок сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.
Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон України № 334/94-ВР) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закон України № 334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Виходячи із п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон України № 168/97-ВР) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п.п. 7.2.6. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.
Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;
Згідно п.п. 14.1.156. п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення вимог вказаних норм права, не виконує обовязок по сплаті податків, а тому податкова заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку. Оскільки позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідач не надав заперечення протилежного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.
Згідно до ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 1832 цього Кодексу.
Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 158-162, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодім" (Бульвар Героїв Сталінграду, 10/85, м. Чернівці, інд. код - 33173580) податкову заборгованість на загальну суму 232204,15 (двісті тридцять дві тисячі двісті чотири) грн., 15 коп. в дохід Державного бюджету України.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Григораш
Судове рішення № 22434770, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 06.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2470/444/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: