Постанова № 22434748, 26.03.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2012 р.

15 год.33 хв.Справа № 2-а-6373/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Князь І.І., представника відповідача Мкртчян Л.С. (17.02.12),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Система координації власності" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Система координації власників" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.12.09 № 0007131502/0 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 20179 грн. 76 коп. за порушення граничного строку узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 40359 грн. 51 коп. В позові зазначено про те, що отримано рішення було тільки 13.10.11, в період дії Податкового кодексу, хоч було прийнято за нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". В акті перевірки від 07.12.09, який став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, відсутні відомості про суму несвоєчасно сплаченого податку, термін сплати та кількість днів прострочення, розрахунку штрафної санкції немає. ДПІ застосовує норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, який втратив чинність з 1 січня 2011 року. За нормами ПКУ розмір штрафу при затримці сплати узгодженого податкового зобов'язання більше 30 днів становить 20% погашеної суми боргу, а не 50 %, як було застосовано до позивача. Позивач також звертає увагу на пропуск строку позовної даності для застосування штрафу, встановленого ст. 250 ГК України.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Відповідно до статті 55 КАС України судом ухвалено на місці про процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача Державну податкову інспекцію у м. Херсоні на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, правонаступництво підтверджено наказом ДПА України від 10.10.11 № 49, випискою з ЄДР.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач, ДПІ) заперечує проти позову, в наданих суду письмових запереченнях зазначено про законність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення, зобов'язання по податку на додану вартість за вересень 2008 року в сумі 40359 грн. 52 коп., строк сплати якого був 30.10.08, було фактично сплачено несвоєчасно - 19.03.09, що підприємство не заперечує. Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (діючого на час скоєння порушення) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації. У разі якщо платник податків не сплачує самостійно визначену суму податкового зобов'язання у терміни, визначені статтею 5 зазначеного Закону, така сума визнається сумою боргу, а платник податків несе відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій. Відповідно до підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Представник відповідача в судовому засіданні 17.02.2012 просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив, що приватне підприємство "Система координації власності" зареєстровано як юридична особа 26.01.07, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні як платник податків.

Суду наданий акт від 07.12.09 № 3819/15-2/34786350 про результати перевірки ПП "Система координації власності" з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за вересень 2008 року, з якого вбачається, що позивач порушив п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", не сплатив своєчасно податок на додану вартість, в якій сумі не сплатив, за який звітний період, термін прострочки не вказано, є посилання на додаток до акту перевірки. Додаток до акту перевірки суду не надано. Акт підписано, крім інспектора ДПІ, головним бухгалтером підприємства ОСОБА_1

За результатами даної перевірки Державною податковою інспекцією у м. Херсоні було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.09 № 0007131502/0 про застосування штрафу в розмірі 50 % несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання, що складає 20179 грн. 76 коп. за затримку на 140 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 40359 грн. 51 коп., штраф застосовано на підставі пп. 17.1.7 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ. З розрахунку штрафу, наданому ДПІ, вбачається, що граничний строк сплати зобов'язання в сумі 40359 грн. 52 коп. був 30.10.08, а фактично сплачено 19.03.09.

Доказів надсилання даного податкового повідомлення-рішення позивачу немає.

Відповідач надав суду акт від 26.11.10 про розміщення податкового повідомлення-рішення на дошці оголошень з причини незнаходження підприємства за юридичною адресою. Разом з тим відповідач не надав доказів незнаходження позивача за юридичною адресою, позивач даний факт заперечує. В картці підприємства по податку на додану вартість недоїмка по даному штрафу внесена 06.12.10. Рішення про застосування штрафу було отримано підприємством тільки 13.10.11.

Суд погоджується з доводами позивача щодо неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

До набрання чинності Податковим кодексом України відповідальність платників податків визначалася Законом України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон 2181).

У разі якщо платник податків не сплачує самостійно визначену суму податкового зобов'язання у терміни, визначені ст. 5 Закону № 2181-III, така сума визнається сумою боргу, а платник податків несе відповідальність у вигляді застосування штрафу відповідно до загального терміну затримки згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону.

Статтею 17 Закону № 2181 передбачено застосування штрафних санкцій, які накладаються контролюючими органами. Так, підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом № 2181, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Специфіка штрафної санкції, передбаченої підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 полягає в тому, що вона застосовується у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом та нараховується органом державної податкової служби за наявності факту погашення податкового боргу.

Право проводити перевірки надано податківцям п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.90. Так, згідно з цим пунктом органи державної податкової служби мали право здійснювати як документальні невиїзні перевірки, так й планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання валютного законодавства. Документальні невиїзні перевірки здійснювались на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способів їх подання.

Наказом ДПА України від 27 травня 2008 року № 355 були затверджені Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, п. 2.4 яких передбачав, що невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку. За наслідками невиїзної документальної перевірки складається акт (довідка) перевірки. Платник податків запрошується для ознайомлення та підписання акта (довідки) про результати невиїзної документальної перевірки письмовим повідомленням про запрошення, що направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення платнику податків (вручається під розписку). Невиїзна документальна перевірка може бути проведена у присутності платника податків на підставі наданих ним документів. Та обставина, що податковий орган не надав суду доказів запрошення керівника підприємства для ознайомлення з актом перевірки, акт підписано тільки головним бухгалтером, не спростована податковою інспекцією при розгляді справи.

Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства повинні викладатись в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В акті перевірки повинно бути зазначено тип перевірки, підстави для проведення перевірки відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та інших законодавчих актів, дата та номер направлення на перевірку, назва органу державної податкової служби, який його виписав , інформація про документи, які використані при даній перевірці . За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено.

Акт перевірки від 07.12.09 було складено з порушенням. В ньому не вказано тип перевірки, підстави для проведення перевірки, інформації про документи, які використані при даній перевірці, не зазначено, які показники позивач задекларував в декларації за вересень 2008 року, яку суму податку несвоєчасно сплатив платник, який був термін сплати та коли фактично сплачене податкове зобов'язання, реквізити платіжного документа, не вказано кількість днів прострочення, зазначено тільки додаток, який не був доданий до акту та пред'явлений головному бухгалтеру на підпис. Підпису керівника підприємства акт перевірки не містить, дану обставину не може пояснити ні представник позивача, який посилається на звільнення бухгалтера, яка підписала акт перевірки. ні представник податкової інспекції. Суд має сумніви у дійсному відображенні дати акту перевірки 7 грудня 2009 року, тому що на самому акті є резолюція керівника про необхідність формування податкового повідомлення-рішення , яка датована 04 грудня 2009 року.

Акт складений з вказаними порушеннями не може бути належним доказом порушення податкового законодавства.

Податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом ДПАУ від 21.06.2001, передбачалось, що податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідачем не надано доказів своєчасного надсилання податкового повідомлення-рішення платнику, він отримав рішення в жовтні 2011 року, в картці особового рахунку дане рішення було внесено вже 06.12.10.

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки та застосування штрафних санкцій підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Наданий відповідачем акт перевірки не є належним доказом проведення перевірки позивача з дотриманням порядку її проведення, тому суд вважає, що відповідачем неправомірно застосовані до позивача штрафні санкції по даному акту.

Суд вважає доводи позивача щодо завищення розміру штрафних санкцій (50 % замість 20 %) необґрунтованими. Дійсно, ст. 126 ПКУ встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Рішення, яке оскаржується, було прийнято до набрання чинності ПКУ, але несвоєчасно надіслано підприємству. Порушення обов'язку своєчасно надіслати рішення не є доказом того, що воно було прийнято в 2011 році, тобто, в період дії Податкового кодексу України.

Доводи позивача щодо пропущення строку для прийняття податкового повідомлення-рішення не приймаються судом до уваги, оскільки застосована до платника відповідальність у вигляді застосування штрафу не є адміністративно-господарською санкцією у розумінні норм Господарського кодексу України, а тому відсутні підстави щодо застосування до спірних правовідносин строків застосування санкцій, передбачених ст. 250 вказаного Кодексу. Згідно із пп. 15.1.1 ст. 15 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. 102 Податкового кодексу України передбачено, що податковий орган має право самостійно визначити суму грошових (податкових) зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Цей строк відповідачем не порушено.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов приватного підприємства "Система координації власності" задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 08.12.09 № 0007131502/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 березня 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1