Постанова № 22434723, 28.03.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2012 р.

15 год.30 хв.Справа № 2-а-403/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кравченко А.О.,

за участю:

представника позивача- ОСОБА_3.,

предствників відповідача-Шевченка О.А., Бовтрюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі позивач, ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, у якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.01.2012р. № 0000201702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 58196,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 14549,00 грн.

У звязку з тим, що Державна податкова інспекція у м. Херсоні 23.02.2012 реорганізована та виключена з Єдиного державного реєстру, а її правонаступником є Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру від 23.02.2012 р., за клопотанням представника відповідача на підставі ст. 55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво.

Таким чином, відповідачем по справі слід вважати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, відповідач).

Спірне рішення прийняте на підставі акту від 17.01.2012 р. №148/17-2/2722620031, складеного за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ Торгівельною фірмою “Діаніт” за липень, серпень 2011 р. (далі акт перевірки).

За актом перевірки податковим органом встановлено:

- порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за липень 2011 р. на 34825,43 грн. та за серпень 2011р. на 23371,46 грн.;

- порушення позивачем п.177.2 ст.177, п. 14.1.27 п 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, ст. 203, ст 216 ЦК України внаслідок чого збільшено суму валових витрат у 2011р. на загальну суму 290984,58 грн.

Такі висновки відповідач зробив у звязку з визнанням нікчемними та недійними господарських операцій між ФОП ОСОБА_4 з ТОВ Торгівельною фірмою “Діаніт”, такими, що не створюють реального настання правових наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

За даними податкового органу податковий кредит позивачем було сформовано із вартості транспортно-експедиторських послуг, нібито наданих згідно видаткових накладних, виписаних від імені з ТОВ Торгівельної фірми “Діаніт”, у якого відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності.

Податковим органом встановлено, що ТОВ Торгівельна фірма “Діаніт” має стан “10” направлено запит на встановлення місцезнаходження.

Тому відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ Торгівельна фірма “Діаніт”.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити, вважає висновок податкового органу про нікчемність правочину передчасним, вказує, що в даному випадку договір може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Реальність надання транспортно-експедиторських послуг підтверджується первинними та іншими бухгалтерськими документами, всі передбачені законом вимоги для формування податкового кредиту позивач виконав.

Представники відповідача в задоволенні позову просили відмовити. В обґрунтування заперечень на позов посилаються на те, що ТОВ Торгівельна фірма “Діаніт”, контрагент позивача, не має відповідних можливостей для здійснення господарської діяльності, в тому числі для надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. У ТОВ Торгівельної фірми “Діаніт” відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспорті засоби.

Згідно актів ДПІ у м. Херсоні від 23.09.2011р. № 3310/23-2/36235885 Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ ТФ “Діаніт” з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні показників, задекларованих в уточнюючих розрахунках до декларації з ПРДВ за січень, березень, червень, липень 2011р.; та від 05.10.2011р. № 3412/15-2/36235885 Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ ТФ “Діаніт” з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з платниками податків за липень, серпень 2011р. встановлено, що на момент проведення перевірки ТОВТФ “Діаніт” має стан “10”- направлено запит на встановлення місцезнаходження.

Враховуючи зазначені обставини, відповідач робить висновок про відсутність факту надання ТОВ ТФ “Діаніт” послуг з поставки вантажів (транспортно-експедиторських послуг) ФОП ОСОБА_2, послуги не надавались, мало місце лише документування господарських операцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

За приписами п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є належне документування сплаченого (нарахованого) ПДВ та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлені наступні обставини господарської діяльності позивача.

ФОП ОСОБА_2, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м.Херсоні та є платником податку на додану вартість.

30.06.2011р. між ФОП ОСОБА_2, та ТОВ ТФ “Діаніт” укладено договір з доставки вантажів, відповідно до якого ТОВ ТФ “Діаніт” взяло на себе зобовязання надати ФОП ОСОБА_2, технічно-справний та укомплектований автотранспорт, виходячи із найменування вантажу, а ФОП ОСОБА_2 оплатити вартість послуг. Найменування вантажу, об'єми, пункти навантаження, відвантаження строки перевезення, а також особливі умови перевезення, визначаються в узгодженій сторонами заявці.

Розрахунки за надані послуги з ТОВ ТФ “Діаніт” проведені у безготівковому порядку на всю суму поставки.

Здійснення господарських операцій підтверджується наступними документами:

- податковими накладними;

- видатковими накладними;

- договором доставки вантажів;

- рахунком-фактурою;

- заявками на перевезення вантажів;

- товарно-транспортними накладними;

- актами здачі-прийняття робіт;

- доказами оплати за надані послуги (виписками з банківського рахунку);

- договором оренди транспортних засобів ТОВ ТФ “Діаніт”.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка директор ТОВ ТФ “Діаніт” ОСОБА_3 підтвердив, що ТОВ ТФ “Діаніт” на підставі договору надавало ФОП ОСОБА_2, послуги із перевезення вантажів (транспортно-експедиторські послуги). Оплата проведена у безготівковому порядку, товар навантажувався у м. Херсоні, та перевозився до пансіонатів АРК Крим. Транспорт (вантажний автомобіль КАМАЗ) підприємство орендує на підставі договору оренди. Надав суду копію договору № 2011/07 від 30.06.2011р. та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Зазначеними доказами спростовуються доводи відповідача про відсутність господарських операцій між позивачем та ТОВ ТФ “Діаніт”.

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства. Не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не може бути одержана.

Судом встановлено, що ТОВ ТФ “Діаніт” у деклараціях ПДВ за липень, серпень 2011р. у складі податкових зобовязань відобразив ПДВ по операції із позивачем у повному обсязі, що не заперечується відповідачем.

В акті перевірки (ст. 7) зазначено що ТОВ ТФ “Діаніт” не мало можливості здійснювати операції з оприбуткування, приймання товарів від контрагентів-постачальників, а далі реалізовувати товари контрагентам-покупцям. Таким чином встановлено відсутність поставок товарів від ТОВ ТФ “Діаніт”до ФОП ОСОБА_2 Те ж саме зазначено і у висновках.

Суд критично ставиться до висновків акту перевірки, оскільки згідно договору з доставки вантажів від 30.06.2011р. ТОВ ТФ “Діаніт” надавало позивачу транспортно-експедиційні послуги, товар позивачу не поставлявся.

Ревізор-інспектор в судовому засіданні пояснила, що в акті допущена помилка.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Представники відповідача зазначили що, ТОВ ТФ “Діаніт” має стан “10” - направлено запит на встановлення місцезнаходження. Дане твердження спростовується дослідженою в судовому засіданні довідкою із ЄДР щодо ТОВ ТФ “Діаніт” від 13.03.2012., № 13296888, із якої вбачається, що дане підприємство зареєстроване юридичною особою 20.11.2008., в ЄДР відсутні записи про відсутність його за місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 18 Закону України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, ТОВ ТФ “Діаніт” на момент надання послуг позивачу був зареєстрований юридичною особою та платником податку на додану вартість і мало право виписувати податкові накладні.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 р. № 0000201702.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 квітня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1