Постанова № 22434707, 04.04.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1079/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гіглави О.В.,

при секретарі Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Ноготкової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук-Автогаз"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчук-Автогаз" (далі - ТОВ "Кременчук-Автогаз", позивач)звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №2068/1999 від 25.11.2011, зобов'язання звільнити майно з-під податкової застави.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що Кременчуцькою ОДПІ протиправно винесено податкову вимогу №2068/1999 від 25.11.2011, зі змісту якої слідує, що станом на 25.11.2011 сума податкового боргу ТОВ "Кременчук-Автогаз" за узгодженими грошовими зобовязаннями становить 87928,90 грн. Наполягав на тому, що податкова декларація, яка б містила суму грошових зобовязань, зазначену у вимозі, позивачем до податкового органу не подавалася, податкових повідомлень-рішень на зазначену у вимозі суму грошових зобовязань на адресу ТОВ "Кременчук-Автогаз" не надходило. Таким чином, оскільки у позивача відсутній будь-який податковий борг, останній просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №2068/1999 від 25.11.2011 та звільнити його майно з-під податкової застави.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача в ході розгляду справи заперечували проти позову, просили відмовити у задоволенні позовних вимог. В письмових запереченнях відповідач посилається на те, податкова вимога №2068/1999 від 25.11.2011 винесена Кременчуцькою ОДПІ правомірно, оскільки згідно даних облікової картки платника з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за ТОВ "Кременчук-Автогаз" рахується борг в розмірі 87928,90 грн.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Кременчук-Автогаз" (ідентифікаційний код 34689674) 23.11.2006 зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію 1 585 102 0000 004851. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

02.02.2012 ТОВ "Кременчук-Автогаз" отримало податкову вимогу Кременчуцької ОДПІ №2068/1999 від 25.11.2011 з повідомленням про те, що станом на 25.11.2011 сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 87928,90 грн, а також з попередженням про те, що починаючи з 25.11.2011 на будь-яке майно позивача, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні), балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, розповсюджується право податкової застави.

30.11.2011 заступником начальника Кременчуцької ОДПІ Донченко Є.П. відповідно до положень статті 89 Податкового кодексу України прийнято рішення про опис майна, що перебуває у власності платника податків - ТОВ "Кременчук-Автогаз" у податкову заставу, яке направлено на його адресу та отримане останнім 02.02.2012.

Позивач не погодившись із вказаними діями податкового органу, звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №2068/1999 від 25.11.2011, зобов'язання звільнити майно з-під податкової застави.

Оцінюючи обґрунтованість винесення Кременчуцькою ОДПІ вимоги №2068/1999 від 25.11.2011, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з положеннями статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, підставою для винесення Кременчуцькою ОДПІ податкової вимоги №2068/1999 від 25.11.2011 послугувала наявність у обліковій картці платника з податку на додану вартість недоїмки у розмірі 87928,90 грн.

З'ясовуючи питання щодо підстав виникнення у позивача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 87928,90 грн, судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Так, 20.07.2010 ТОВ "Кременчук-Автогаз" подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, згідно рядків 25 та 25.2 якої визначено суму в розмірі 158676,00 грн, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

13.08.2010 позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року. Зі змісту вказаної декларації слідує, що сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, складає 87941,00 грн (рядок 27).

Вказана сума податкового зобовязання з ПДВ за липень 2010 року в розмірі 87941,00 грн була погашена за рахунок заявленої до бюджетного відшкодування в червні 2010 року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів суми 158676,00 грн (рядок 25.2).

В період з 08.10.2011 по 13.10.2011 Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кременчук-Автогаз" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт №727/23-309/34689674 від 18.10.2011, за висновками якого встановлено порушення позивачем:

- абзацу 2 підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ТОВ "Кременчук-Автогаз" не має права на суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року в розмірі 158676,00 грн;

- підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", частини 1, 5 статті 203, статей 215, 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення у розмірі 110292,00 грн за період:

- липень 2008 року - 11667,00 грн;

- жовтень 2008 року - 33864,00 грн;

- листопад 2008 року - 25623,00 грн;

- грудень 2008 року - 39138,00 грн.

Як вбачається із акту перевірки №727/23-309/34689674 від 18.10.2011, висновок про відсутність у позивача права на суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року в розмірі 158676,00 грн, податковим органом було зроблено у зв'язку із наступним.

Так, відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

В ході перевірки Кременчуцькою ОДПІ було встановлено, що позивач мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Надання права на бюджетне відшкодування особі, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, у разі якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів залежить від того, чи відображено на балансі підприємства надходження (придбання, створення) основних засобів.

На момент проведення перевірки, основні засоби, придбані ТОВ "Кременчук-Автогаз", у попередніх податкових періодах не введені в експлуатацію і обліковуються на б/р 151 "Капітальні інвестиції".

Таким чином, ТОВ "Кременчук-Автогаз" не мало права на отримання бюджетного відшкодування у червні 2010 року в сумі 158676,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки №727/23-309/34689674 від 18.10.2011, Кременчуцькою ОДПІ 02.11.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001182302/225, яким ТОВ "Кременчук-Автогаз" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 98625,00 грн;

- №0001172302/224, яким відмовлено позивачу у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 158676,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечувалось позивачем, податкове повідомлення-рішення №0001182302/225 від 02.11.2011 оскаржене позивачем у встановленому законом порядку.

Водночас, ТОВ "Кременчук-Автогаз" погодилось з правомірністю прийнятого Кременчуцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення №0001172302/224 від 02.11.2011 про відмову у наданні бюджетного відшкодування, в звязку з чим його не оскаржувало.

Оскільки за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки позивача винесено податкове повідомлення-рішення №0001172302/224 від 02.11.2011, яким відмовлено ТОВ "Кременчук-Автогаз" у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на суму 158676,00 грн, то суму ПДВ у розмірі 87941,00 грн, що визначена останнім до сплати в бюджет за липень 2010 року та погашена за рахунок суми 158676,00 грн, було втягнуто до облікової картки позивача з податку на додану вартість. Внаслідок цього, з урахуванням переплати у розмірі 12,10 грн, у ТОВ "Кременчук-Автогаз" утворилась недоїмка в розмірі 87928,90 грн.

Саме на вказану суму недоїмки ТОВ "Кременчук-Автогаз" з податку на додану вартість Кременчуцькою ОДПІ 25.11.2011 було виставлено податкову вимогу №2068/1999.

Разом з тим, суд вважає за доцільне зауважити, що згідно положень податкового законодавства позивач, який не мав права на бюджетне відшкодування в червні 2010 року через відсутність відповідних обсягів оподатковуваних поставок, мав право в податковій декларації з ПДВ (рядок 24) відобразити залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що 23.03.2012 ТОВ "Кременчук-Автогаз" подано до Кременчуцької ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року, що підтверджується квитанцією №2. Вказаним розрахунком позивачем уточнено показник податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року в частині визначення суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (звітного) періоду, а саме, -87941,00 грн.

Згідно письмових пояснень Кременчуцької ОДПІ від 02.04.2012, відділом адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, уточнюючому розрахунку з ПДВ за липень 2010 від 20.03.2012 надано статус "не визнано як податкова звітність".

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Підставою для невизнання податкової звітності послугувала відсутність обов'язкового додатку 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" до податкової звітності, про що листом №3660/10 від 26.03.2012 повідомлено ТОВ "Кременчук-Автогаз".

Таким чином, враховуючи те, що на момент винесення податковим органом оскаржуваної вимоги, в обліковій картці платника з податку на додану вартість рахувалась недоїмка в розмірі 87928,90 грн, суд приходить до висновку, що податкова вимога №2068/1999 від 25.11.2011 винесена Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття.

З наявної у матеріалах справи облікової картки платника з податку на додану вартість вбачається, що станом на 02.04.2012 за ТОВ "Кременчук-Автогаз" рахується недоїмка в розмірі 87928,90 грн.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для винесення спірної вимоги покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач довів правомірність винесеної ним податкової вимоги.

Отже, позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги №2068/1999 від 25.11.2011 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання звільнити майно з-під податкової застави, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пунктів 88.1 та 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно підпункту 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 вказаного Кодексу право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (пункт 89.3 статті 89 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 1.8 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 11.10.2011 № 1273 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 за № 1339/20077, день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, що ведеться органами державної податкової служби відповідно до законодавства.

Враховуючи те, що за позивачем рахується несплачена узгоджена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 87928,90 грн, правові підстави для звільнення майна позивача з-під податкової застави відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Кременчук-Автогаз" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук-Автогаз" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 квітня 2012 року.

Суддя О.В. Гіглава