Вирок № 22432422, 01.08.2011, Новоодеський районний суд Миколаївської області

01.08.2011

Справа № 1- 38/2011р.

           В И Р О К

Іменем України

01 серпня 2011 року

                              Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

           головуючого судді Гажі О.П.

при секретарі Шведовій Я.О.

з участю: прокурора Яроша В.В., захисника ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не військовозобов’язаного, неповнолітніх дітей на утримані не має, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, в скоєні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України , -

                                                  В С Т А Н О В И В :

          16 серпня 2010 року, близько 20 години, по вул. 1-го Травня №5 в с. Димівське Новоодеського району, біля будинку ОСОБА_2, ОСОБА_3 на грунті виниклих неприязних стосунків, затіяв сварку з ОСОБА_2 під час якої наніс останній удар рукою в обличчя, удар рукою в груди, а після цього наніс удар ногою в область правого коліна від чого потерпіла упала на землю. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 навмисно наніс їй близько 5 ударів в область тазу зліва, внаслідок чого заподіяв потерпілій тілесні пошкодження, в тому числі у вигляді перелому сідаліщної кістки зліва, що відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, за ознаками тривалого розладу здоровґя, з якими потерпіла знаходилася на стаціонарному лікуванні в Новоодеській ЦРЛ в період з 28 серпня 2010 року по 07 вересня 2010 року.

Прокурором Новоодеського району в інтересах держави в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації Миколаївської області пред’явлено цивільний позов до підсудного про відшкодування 2495,32 гривні витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину.

          Допитаний в якості підсудного ОСОБА_3 в судовому засіданні не визнав своєї вини у скоєні інкримінованого йому в провину злочинні, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України та не визнав, в зв’язку з цим позову прокурора.

По суті пред’явленого обвинувачення підсудний не заперечуючи в судовому засіданні факту наявного конфлікту між ним та потерпілою, що відбувся 16.08.2010 року з приводу спалювання нею сухої трави, разом з тим повністю заперечив факт її побиття та спричинення їй будь-яких тілесних пошкоджень.

Вислухавши показання підсудного, потерпілої, свідків, дослідивши матеріали та документи справи, проаналізувавши та оцінивши дослідженні в судовому засідання докази, суд приходить до висновку, що не дивлячись на те, що підсудний не визнав своєї провини, така знайшла своє підтвердження в досліджених в судовому засіданні доказах і підтверджується показаннями потерпілої, свідків, висновками судових експертиз, документами справи.

          Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що 16.08.2010 року, коли вона біля свого будинку згребла і підпалила суху траву, то зі свого двору вибіг до неї підсудний і з криками кинувся до неї і почав бити. Він вирвав у неї з рук граблі, викинувши їх в сторону, наніс удар кулаком в груди і лице. Потім наніс їй удар в коліно і вона впала, а коли почала підніматися, то підсудний почав бити її ногами, кричав, погрожував пробити голову. На її крики вибігла до неї її мати і заступилася. Зазначила, що підсудний з неї почав кривлятися, а потім пішов до себе додому. Пояснила, що у неї після побиття боліла нога в тазу, а на другий день вона зняла побої. Після зняття побоїв біль у нозі не припинилася, піднялася температура тіла і вона звернулася до лікарні, де після рентгену у неї виявили перелом сідаліщної кістки, після чого її госпіталізували на лікування на 10 днів. Відповідаючи на питання потерпіла пояснила, що підсудний бив її ногою в задню частину таза. Пояснила, що про наявність перелому вона взнала не відразу, а після проведення рентгену.

          Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила факт нанесення підсудним її дочці ОСОБА_2 побоїв 16.08.2010 року і спричинення внаслідок цього перелому ноги. Пояснила, що бачила, як підсудний ударив дочку в лице, а коли та упала, то він почав бити її ногами. Заявила, що вона відтягнула підсудного від дочки, а він кинув по неї граблями. Зазначила, що дочка не могла піднятись і, що у дочки боліла нога, а потім піднялася температура тіла. Також пояснила, що на крики дочки повиходили сусіди, а підсудний почав перекривляти дочку. Відповідаючи на питання свідок пояснила, що бачила, як підсудний бив дочку ногою в таз ззаду разів сім і в цей час на вулиці не було більше нікого, крім неї.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що перебуваючи у себе на подвір’ї почула крики на вулиці, а коли вийшла, то побачила там підсудного і потерпілу, які стояли і кричали один на одного. Біля них стояла ОСОБА_4. Потім коли все припинилося, то потерпіла будучи знервованою розповіла, що підсудний побив її і вдарив по нозі і що нога болить, але цієї бійки вона сама між підсудним і потерпілою не бачила.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 16.08.2010 року, близько 20 години, бачила на вулиці підсудного і потерпілу, які стояли і сильно кричали - сварились один на одного, але бійки між ними не було. З ними була мати потерпілої. Потім підсудний розвернувся і пішов до себе додому.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що на наступний день після інциденту викликав до себе потерпілу, так як вона порушила заборону на спалювання сухої трави у спекотну погоду. Зазначив, що потерпіла скаржилася на інцидент, але він її не слухав і пояснив, що це справи міліції. Зазначив, що потерпіла йшла нормально, не шкульгала. Як сільський голова потерпілу охарактеризувати не зміг, а підсудного охарактеризував з позитивної сторони.

Показання потерпілої, свідка ОСОБА_4 за фактом нанесення підсудним побоїв і спричинення тілесних пошкоджень ОСОБА_2 також підтверджуються дослідженим в судовому засіданні висновками судово-медичних експертиз, які підтверджують показання потерпілої щодо механізму і давності отримання нею цих тілесних пошкоджень.

Так, згідно висновків експерта №2906/2308-10 від 30.11.2010 року (а.с.31), та додаткової експертизи №1053/2906-10 від 21.06.2011 вбачається, що у потерпілої мали місце тілесні пошкодження у вигляді зростаючого перелому сідаліщної кістки зліва, крововиливів і садна в області нижніх кінцівок, які виникли від дії тупих твердих предметів, виникнення яких не виключається 16.08.2010 року, при обставинах вказаних потерпілою. Ці пошкодження відносяться до тілесних пошкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров’я. Виникнення перелому сідаліщної кістки зліва, згідно висновку експерта, могло виникнути при прямому механізмі травми при однократній ударній дії тупим твердим предметом в ліву частину тазу при цьому потерпіла могла бути звернута до нападника як обличчям, так і при нахиленому корпусі вперед, вниз і ударній дії в область лівої сідниці. Експертом категорично виключено виникнення цього перелому від падіння потерпілої з висоти власного росту. Крім того згідно з висновком експерта, потерпіла могла після отримання цього перелому пересуватися і ходити деякий період часу від декількох діб до декількох тижнів.

Показання потерпілої були перевірені при В.О.О.П. з її участю(а.с.42), а також були перевірені показання свідка ОСОБА_4 (а.с.43) і під час цих слідчих дій потерпіла і свідок розповіли і показали на місцевості, як відбувалося побиття потерпілої. ОСОБА_8О.О.П. узгоджуються з показаннями цих осіб, а також з висновками експертиз, показаннями допитаних свідків.

Вина підсудного доводиться також й іншими протоколами слідчих дій, викладеними в них фактичними обставинами, а також всіма іншими документами справи.

Аналізуючи та оцінюючи всі дослідженні в судовому засіданні докази, які повністю узгоджуються як між собою так і з показаннями потерпілої, свідків, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного в інкримінованому йому в провину злочині.

                    Органом досудового слідства дії підсудного кваліфіковані за ст. 122 ч.1 КК України.

Аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що така кваліфікація дій підсудного є правильною, а тому суд, відповідно до дослідженого і встановленого в судовому засіданні, кваліфікує дії підсудного за ст.122 ч.1 КК України, так як він заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

          Призначаючи покарання підсудному суд враховує, як ступінь тяжкості та характер скоєного злочину, так і причини і обставини, що призвели його скоєння, а також враховує особу підсудного і обставини, що обтяжують та пом’якшують його покарання.

Так суд враховує, що скоєний підсудним злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, і скоєний ним без зазначення обставин, що пом’якшують і обтяжують його покарання.

При визначенні виду і міри покарання суд враховує, вік, задовільний стан здоров`я, матеріальний та сімейний стан підсудного, позитивні характеристики за місцем проживання.

          За таких вищевказаних обставин, на підставі ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину та особу підсудного, суд приходить до висновку, що йому має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі.

          Призначаючи покарання підсудному у виді позбавлення волі, суд з урахуванням всіх обставин справи, характеру злочину, причини та умов, що йому сприяли, а також з урахуванням обставин, що позитивно характеризують особу підсудного, приходить до висновку що його виправлення і перевиховання можливе без реального відбування покарання у вигляді позбавлення волі, а шляхом звільнення його від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України.

          Підлягає задоволенню, на підставі ст.ст.28, 93-1 КПК України, ст.1206 ЦК України, позов прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Новоодеської райдежадміністрації до підсудного про стягнення 2495,32 гривень на відшкодування шкоди і затрат на стаціонарне лікування потерпілої, в зв’язку з доведеністю доказами вини підсудного у скоєні цього злочину.

          Керуючись ст. ст.321, 323-324, 328-338 КПК України, суд, -

                                         З А С У Д И В :

          ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

          На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного даним вироком суду покарання у вигляді двох років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

          На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов’язки:

-          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої установи та повідомляти ці органи про зміну свого місця проживання.

Позов прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Ново одеської райдержадміністрації до підсудного про стягнення 2495,32 гривень на відшкодування шкоди і затрат на стаціонарне лікування потерпілої, - задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації Миколаївської області на р/р 3540002001039 в УДК в Миколаївській області, код ОКПО 01998294, МФО 826013, - 2495,32 гривні на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину.

          Запобіжний захід у відношенні засудженого до вступу вироку в закону залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок суду може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляції, а засудженим в той же строк з моменту одержання копії вироку.

                               Головуючий: