Ухвала суду № 22428652, 22.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 вересня 2011 року справа №2а-6152/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів <Суддя учасник колегії >

Губської Л.В. та Ляшенко Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції міста Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року у справі № 2а-6152/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісан» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції міста Луганська про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо викладення в акті перевірки від 20.04.2011 року № 594/16/32742814 висновку про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Вісан» з контрагентами згідно додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року у звязку з порушенням статей 203,215, 216, 662, 655, 656 ЦК України.

В подальшому уточнив свої позовні вимоги і просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення перевірки ТОВ «Вісан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за лютий 2011 року, яка оформлена актом від 20.04.2011 року № 594/16/32742814.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року позовні вимоги задоволені повністю. При цьому суд першої інстанції зазначив в постанові, що висновки про нікчемність всіх укладених позивачем у лютому 2011 року правочинів (навіть без їх переліку у акті) ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи. У висновках акту взагалі не вказано про вияв лені порушення податкового та іншого законодавства у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів, відповідач обмежився твердженнями про порушення по зивачем вимог Цивільного кодексу України.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що оскарження акту перевірки, як і дій по його складанню, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту порушеного права, оскільки цими діями не порушуються права позивача та не встановлюються будь-які обовязки для нього.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню із закриттям провадження у справі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.04.2011 старшим державним податковим інспектором Кам'янобрідського відді лу Ленінської МДПІ у м. Луганську Палєєвим С.В., згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 По даткового кодексу України проведена камеральна перевірка ТОВ «Вісан» щодо підтвер дження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за лютий 2011р., за результатами якої складено акт від 20.04.2011 № 594/16/32742814 (а.с. 28 - 36).

За висновками перевірки складено акт від 20.04.2011 року № 594/16/32742814, за висновками якого встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Вісан» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади. Орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зі змісту позовної заяви, незважаючи на зміну формулювання позовних вимог, вбачається, що фактично позивачем оскаржуються дані, які містяться в акті перевірки від 20.04.2011 року № 594/16/32742814 щодо нікчемності укладених ним правочинів за лютий 2011 року. Позивач ці висновки вважає передчасними і немотивованими, а доводи щодо нікчемності правочинів такими, що ґрунтуються на здогадах, є абстрактними, оскільки припущення про це зроблені без дослідження самих угод, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, не є доказом і не можуть бути покладені в основу висновків акту перевірки. Іншого обґрунтування своїх доводів та позовних вимог позивачем суду не надавалось.

Згідно діючого законодавства вказаний акт, на відміну, наприклад, від податкового повідомлення-рішення, не тягне за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу.

Таким чином, акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що вимоги про скасування акта перевірки податкового органу або висновків, що містяться в ньому, або дій по складанню такого акту розгляду в порядку адміністративного судочинства не підлягають.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, погодився саме з таким обґрунтуванням позовних вимог, яке викладено в позовні заяві і вище вказане судом, та зазначив, що «висновки про нікчемність всіх укладених позивачем у лютому 2011 року правочинів (навіть без їх переліку у акті) ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи. У висновках акту взагалі не вказано про вияв лені порушення податкового та іншого законодавства у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів, відповідач обмежився твердженнями про порушення по зивачем вимог Цивільного кодексу України».

Оскільки згідно частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, фактично своїм рішенням встановив обставини щодо протиправності висновків акту перевірки від 20.04.2011 року № 594/16/32742814 в частині зазначення в них про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Вісан» з контрагентами згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за лютий 2011 року, по суті задовольнивши, таким чином, саме позовні вимоги щодо неправомірності висновків акту перевірки.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно без наявності обставин, які свідчать про порушення прав позивача або визначення для нього якихось зобовязань, розглянув позовні вимоги щодо протиправності висновків акту перевірки та дій податкового органу по його складанню, у звязку з чим з урахуванням вищезазначених обставин приходить до висновку. що зазначені вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно частини 1 статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 та 157 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 157, 195, 197, 198, 200, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції міста Луганська задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року у справі № 2а-6152/11/1270 скасувати.

Провадження в адміністративній справі № 2а-6152/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісан» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції міста Луганська про визнання дій протиправними закрити.

Ухвала суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Л.В.Губська

Д.В.Ляшенко