Ухвала суду № 22427259, 26.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2011 року справа №2а/0570/13558/11 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д.

суддів Бадахової Т.П. , Ястребової Л.В.

при секретарі судового засідання Чеплигіні П.І.,

за участю представника позивача Ніколаєва О.О,

представника відповідача Петрова А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/13558/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аріс» до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріс» (далі ТОВ «Аріс») звернулось до суду з позовом до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 11 липня 2011 року № 0002212340 про нарахування податку на додану вартість на суму 180 670,00 грн. В обґрунтування зазначив на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Титан С-2» сформований на законних підставах, висновок відповідача щодо нікчемності правочину з цим контрагентом є безпідставним.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року позов ТОВ «Аріс» до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 11 липня 2011 року № 0002212340 про нарахування податку на додану вартість на суму 180 670,00 грн. задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 11 липня 2011 року № 0002212340 про нарахування податку на додану вартість на суму 180 670,00 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає, що суд не звернув уваги на те, що первинні документи про здійснення господарських операцій позивача з контрагентом складені з порушенням норм діючого законодавства, внаслідок чого неможливо ідентифікувати особу, яка склала первинні документи.

Відсутні первинні документи на транспортування, відсутня інформація в залізничних квитанціях про ТОВ «Титан-С-2» як підприємства, що здійснювало завантаження та відправлення товару на адресу позивача; про позивача, як власника товару-вантажеотримувача, в звязку з чим неможливо підтвердити фактичне постачання товару від контрагента на адресу позивача, оскільки фактичним отримувачем товару є ВАТ «УК «Шахта Красноармійська Западна» №1 філія «ЦОФ «Чумаковська».

Відсутні документи, що підтверджують якість вугілля, до перевірки надані лише сертифікати якості, виданія лабораторіями отримувачів вугілля, а не його виробником.

До перевірки не надано документ, який підтверджує право власності ТОВ «Титан-С-2» на продану продукцію.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

ТОВ «Аріс» є юридичною особою, включене до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за номером 30623536, знаходиться на податковому обліку в державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, є платником податку на додану вартість. (а.с.54)

ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Титан-С-2» за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 866/23-3/30623536 від 17.06.2011 року (а.с.13-33), яким зафіксовано порушення пп. 7.4.1 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині заниження податку на додану вартість у серпні 2010 року у розмірі 144 536,00 грн.

Відповідно до висновків акту перевірки податковим органом 11 липня 2011 року прийнято податкове повідомлення рішення № 0002212340 про нарахування податку на додану вартість на загальну суму 180 670,00 грн. (а.с.34)

Пунктом 3 акту перевірки передбачено, що у звязку з відсутністю первинних документів на транспортування та відсутністю інформації у залізничних квитанціях про ТОВ «Титан-С-2» як перевізника та відсутність інформації про ТОВ «Аріс» як власника товару, вантажоотримувача неможливо підтвердити фактичне постачання товару від ТОВ «Титан-С-2» на адресу ТОВ «Аріс».

Порушення податкового законодавства встановлені на підставі ч.2 ст. 203, ч.1 ст. 207, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненому ТОВ «Аріс» з постачальником ТОВ «Титан-С-2» не спричиняє реального настання правових наслідків, а отже є нікчемним.

02 серпня 2010 року ТОВ «Титан-С-2» (Постачальник) та ТОВ «Аріс» (Покупець) укладено договір № 02/08/10-У. Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобовязується поставити товар, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах, викладених в Договорі. Відповідно до п.1.2 Договору предметом постачання є вугільна продукція. Згідно специфікації від 02.08.10 р., яка є невідємною частиною Договору вбачається, що сторони дійшли згоди щодо постачання вугілля рядового в кількості, якості, умов постачання, строків постачання та ціни договору.

На виконання умов Договору постачальником за період серпень 2010 р. позивачу поставлено вугілля у кількості 1076,32 т., що підтверджується видатковими накладними, актами приймання-передачі, посвідченнями якості вугілля, квитанціями приймання вантажу, податковим накладними, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до акту перевірки підставою для нарахування податкових зобовязань позивачу податковий орган визначив:

-відсутність інформації у залізничних квитанціях про ТОВ «Титан-С-2» як перевізника;

-відсутність інформації у залізничних квитанціях про ТОВ «Аріс» як власника товару, вантажоотримувача;

-відсутність залізничних накладних, які підтверджують факт транспортування товару вугілля;

-висновки акту перевірки від 31.12.2010 року № 935/23/35554237 «про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Титан-С-2» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.10 по 31.08.10 року.

Податковий орган вважає, що не маж підтверджень реального руху товару (вугілля) за договором від 02.08.2010 року № 02/08/10-У.

Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Міністерством транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року № 863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.98 N 460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом.

На підставі п. 1.2 Правил, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.

Матеріали справи містять квитанції про приймання вантажу, які підтверджують приймання вантажу підприємством ВАТ «УК «Шахта Красноармійська Западна № 1», відносини позивача з яким врегульовані договором від 01.02.2010 № ЦОФ/5/02-10, відповідно до умов якого Позивач зобовязується поставити на адресу філіалу ЦОФ «Чумаковська» ВАТ «УК «Шахта Красноармійська западна № 1» вугілля для збагачення. В якості платника за цей товар в квитанції про приймання вантажу визначено підприємство ПП «Панжеко», яким укладено договір з ПП «Квант соло» від 01.06.2010 року № 1/06-У про надання транспортно-експедиційних послуг. У свою чергу між ТОВ «Аріс» та ПП «Квант соло» укладено договір від 11.04.2005 року № 83 про надання транспортно-експедиційних послуг, за яким ПП «Квант соло» зобовязується надавати комплекс транспортно-експедиційних послуг за заявою позивача. До вказаного договору ПП «Квант-соло» складено звіт експедитора за серпень 2010 року з зазначенням дат перевезення вантажів, номерів вагонів, номерів накладних, станцій відправлення та станцій призначення та суми експедиційних послуг, які повністю співпадають з даними квитанцій про прийманню вантажів.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неможливості зазначення позивача у перевізних документах через відсутність таких граф у документах, передбачених при транспортуванні вантажу залізничним транспортом та обґрунтованої відсутності зазначення ТОВ «Титан-С-2» як експедитора, у звязку з наявністю господарських договорів, якими врегульовані відносини позивача з експедиторами.

Тобто позивачем в підтвердження руху товарів (вугілля) за договором від 02 серпня 2010 року № 02/08/10-У надано квитанції про приймання вантажу від 05.08.2010, від 16.08.10, від 26.08.2010 року, які підтверджують рух товару (вугілля).

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункта 7.4 статті 7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Долучені до матеріалів справи письмові докази, зокрема, договір, податкові накладні, які видані позивачу його контрагентом, спростовують висновки податкового органу щодо відсутності первинних документів, які обумовили формування податкового кредиту, та підтверджують правильність його формування позивачем. Позивачем надані податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями та сплату податку на додану вартість згідно наданих платіжних доручень. Надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій Позивача з ТОВ «Титан-С-2».

За висновками акту перевірки від 31.12.2010 року № 935/23/35554237 ТОВ «Титан-С-2» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.10 по 31.08.10 року нараховані податкові зобовязання з ПДВ податковими повідомленнми-рішеннями.

ТОВ «Титан-С-2» оскаржені нараховані податкові зобовязання з ПДВ в судовому порядку. За наслідками судового оскарження постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2011 року скасовано податкове повідомлення рішення про нарахування податкових зобовязань з ПДВ

З огляду на приписи ст..72 КАС України, обставини, викладені в акті перевірки від 31.12.2010 року № 935/23/35554237 товариства «Титан-С-2»-контрагента позивача , та які стали підставою для нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість позивачу, визнані судом неправомірними.

Судові рішення про визнання неправомірним податкового повідомлення рішення відносно ТОВ «Титан-С-2» винесені 31 січня 2011 року та 8 квітня 2011 року, тобто до складення акту перевірки ТОВ «Аріс» від 17 червня 2011 року та податкового повідомлення-рішення від 11 липня 2011 року.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції зробив правильний висновок про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ в Ворошиловському районі м. Донецька від 11 липня 2011 року №0002212340, яким позивачу визначено податкові зобов'язання на загальну суму 180670,00 грн.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/13558/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/13558/2011 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена та підписана колегією суддів 28 жовтня 2011 року.

Головуючий І.Д.Компанієць

Судді: Т.П.Бадахова

Л.В.Ястребова