Ухвала суду № 22425591, 20.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Івченко В.Б.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 року справа №2а/0570/9014/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Лях О.П. , Горбенко К.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року у справі № 2а/0570/9014/2011 за позовом прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька , Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському районі м. Донецька про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року у справі № 2а/0570/9014/2011 позов прокурора Ленінського району м. Донецька, який діє в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ленінському районі м. Донецька про стягнення заборгованості, пов'язаної з виплатою пенсії по інвалідності нещасного випадку на виробництві в сумі 3 690, 84 грн. , задоволено.

Постановлено стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещаснихвипадків на виробництві та професійного захворювання України в Ленінському районім Донецька (адреса: 83062, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 3 р/р 37175400901009 УДК у Донецькійобласті МФО 834016 ЄДРПОУ 25968694) на користь Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька (адреса: 83101, м. Донецьк, вул. Пілотна, 28-а п/р 256083012005 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 335106 ЄДРПОУ 21956033) витрати, пов'язані з виплатою пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, в сумі 3 690 (три тисячі шістсот дев'яносто) гривень 84 коп.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини по справі.

Позивачем за період з грудня 2010р. по березень 2011р. нараховані та виплачені кошти у зв'язку з виплатною пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

15.04.2011 року відповідачем отриманий акт щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вказаний період.

Відповідачем не прийнято до заліку суму витрат на виплату пенсій пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за період з грудня 2010р. по березень 2011р. в сумі 3 690, 84 грн.

Статтею 25 Основ законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначений перелік видів соціальних послуг за загальнообов'язковим соціальним страхуванням. Відповідно ст. 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюються страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право, звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

З 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХГУ. На підставі статей 21, 28 Закону № 1105-ХІУ у разі настання страхового випадку обов'язок своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також організація поховання померлого та відшкодування вартості пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов, покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який домер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованою в МЮ України 16.05.2003 р. за № 376/7697.

Частиною 2 статті 24 Закону № 1105-ХІУ встановлено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого і звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Отже, сфера дії Закону № 1105-XIV поширюється, в тому числі, на виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

За таких умов, суд враховує відмінності у правовому регулюванні виплат пенсії у зв'язку з втратою годувальника, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ, на який посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, та Закону № 1105-ХІУ, яким встановлено право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Зокрема, ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ встановлені умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, згідно якій:

1.Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по-інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

2.Непрацездатними членами сімї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягай пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягай 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3)чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) непрацюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

3.До членів сімї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1)були на повному утриманні померлого годувальника;

2)одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і новним джерелом засобів до існування. Члени сімї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Натомість згідно спеціальній нормі статті 33 Закону № 1105-ХІУ у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

- діти, які не досягай 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

- жінки, які досягай 55 років, і чоловіки, які досягай 60р. років, якщо вони не працюють;

- інваліди - члени сімї потерпілого на час інвалідності;

-неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; -непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сімї, якщо він не працює та дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Отже коло осіб, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат відповідно до Закону № 1105-ХІУ вужче, ніж коло осіб, яким призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на загальних умовах.

Стосовно осіб, яким згідно позовної заяви позивач сплатив пенсії у зв'язку з втратою годувальника є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Згідно ст. 28 Закону № 1105-ХГУ страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми, в тому числі, складаються із страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Водночас, для визнання суми пенсії по втраті годувальника саме страховою виплатою в розумінні Закону № 1105-ХІУ, підставою для такої виплати Закон визначає обов'язкову наявність страхового випадку.

Згідно ст. 13 Закону № 1105-ХІУ страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці». Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат € акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

За змістом статей 8, 10, 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині відшкодування суми сплаченої пенсії підлягають задоволенню з урахуванням того, що особи, яким призначені та виплачені позивачем пенсії по втраті годувальника, відповідають визначенню осіб, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат відповідно до Закону № 1105-ХІУ, а також з урахуванням актів МСЕК на підтвердження фактів настання страхового випадку.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року у справі № 2а/0570/9014/2011 за позовом прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька , Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському районі м. Донецька про стягнення заборгованості залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : В.В. Попов О.П.Лях

К.П. Горбенко