Ухвала суду № 22425563, 20.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 року справа №2а-5842/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Лях О.П. , Горбенко К.П.

при секретарі Газарян А.В.

за участю сторін: представників позивача Дмітрієнко В.Ю. (директор), ОСОБА_3, діє на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року у справі № 2а-5842/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІГАРБО" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2011 року №0000072301/2,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року у справі № 2а-5842/11/1270 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тігарбо» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2011 року № 0000072301/2 задовольнити частково.

Скасувано податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області від 17 лютого 2011 року № 0000072301/2 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Тігарбо» (ідентифікаційний код 30421818) суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 16038,50 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тігарбо» (ідентифікаційний код 30421818, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 11) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини по справі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Тігарбо» (ідентифікаційний код 30421818) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 25 серпня 1999 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 17 березня 2011 року серії А01 № 000655 (арк. справи 63).

На податковому обліку товариство з обмеженою відповідальністю «Тігарбо» перебуває у державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області.

З 28 вересня 2010 року по 11 жовтня 2010 року посадовими особами державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області на підставі наказу від 27 вересня 2010 року № 174-п та направлення від 28 вересня 2010 року № 784/01-16 проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Тігарбо» код за ЄДРПОУ 30421818 з питання правильності визначення податкового зобовязання з податку на прибуток за період з 01 липня 2006 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складений акт від 14 жовтня 2010 року за № 2130/23-30421818 (арк. справи 7-15, 66, 67).

Згідно висновків акта від 14 жовтня 2010 року за № 2130/23-30421818 (арк. справи 15) перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Тігарбо»:

- підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.5 пункту 5.2, підпункту 5.6.1 пункту 5.6, підпункту 5.7.1 пункту 5.7, пункту 5.9, статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено його заниження всього у сумі 7685,00 грн., у тому числі його завищення за 4 квартал 2006 року у сумі 2769,00 грн., за 1 квартал 2007 року у сумі 3582,00 грн., за 2 квартал 2007 року у сумі 2755,00 грн., за 2 квартал 2008 року у сумі 32048,00 грн., та його заниження за 3 квартал 2006 року у сумі 2769,00 грн., за 3 квартал 2007 року у сумі 6288,00 грн., за 4 квартал 2007 року у сумі 7734,00 грн., за 3 квартал 2008 року у сумі 32048,00 грн.;

- пункту 5.1 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2008 рік у сумі 41440,00 грн., у тому числі його заниження за 1 квартал 2008 року у сумі 158679,00 грн., за 9 місяців 2008 року у сумі 199396,00 грн. та його завищення за 2008 рік у сумі 41440,00 грн.

На підставі акта позапланової виїзної перевірки від 14 жовтня 2010 року за № 2130/23-30421818 державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпунктом 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) винесено податкове повідомлення-рішення від 27 жовтня 2010 року № 001432301/0 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Тігарбо» податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток підприємства» у загальному розмірі 30720,00 грн., у тому числі 7685,00 грн. за основним платежем, 23035,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 24).

За результатами розгляду першої скарги позивача від 04 листопада 2010 року за № 105 державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області у відповідності із Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 985 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1440/18735, складено та надіслано товариству з обмеженою відповідальністю «Тігарбо» податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2011 року № 0001432301/1 про визначення податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток підприємства» у загальному розмірі 30720,00 грн., у тому числі 7685,00 грн. за основним платежем, 23035,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 27, 34).

За результатами розгляду повторної скарги позивача від 13 січня 2011 року за № 10/01 державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області у відповідності із Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 985 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1440/18735, складено та надіслано товариству з обмеженою відповідальністю «Тігарбо» податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2011 року № 0000072301/2, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток підприємства» у загальному розмірі 27566,00 грн., у тому числі 7685,00 грн. - за основним платежем, 19881,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 31, 38).

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2011 року № 0000072301/2 визнається позивачем в частині визначення податкових зобовязань в сумі 7685,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3842,50 грн. На підтвердження обставин щодо визнання податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2011 року № 0000072301/2 в частині визначення податкових зобовязань в сумі 7685,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3842,50 грн. позивач надав платіжне доручення від 04 листопада 2010 року № 743 на перерахування зазначених сум (арк. справи 48). Суд зазначає, що сплата позивачем податкових зобовязань в сумі 7685,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3842,50 грн. в період адміністративного порядку оскарження податкових повідомлень-рішень від 27 жовтня 2010 року № 001432301/0 та від 20 січня 2011 року № 0001432301/1 не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2011 року № 0000072301/2 в частині визначення податкових зобовязань в сумі 7685,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3842,50 грн.

Також встановлено, що позивачем податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2011 року № 0000072301/2 оскаржується в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 16038,50 грн.

Свою незгоду із визначенням суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 16038,50 грн. позивач обґрунтовує тим, що відповідач нараховує 50 % штрафних (фінансових) санкцій на неіснуючу суму податкового зобовязання за 6 місяців 2008 року.

На час виникнення спірних правовідносин спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

У відповідності із підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Тобто, за аналізом зазначених норм застосування податковим органом штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) можливо лише після донарахування ним суми податкового зобовязання.

Як вбачається з рішення про результати розгляду первинної скарги від 31 грудня 2010 року № 26674/23-105 згідно акта перевірки від 14 жовтня 2010 року за № 2130/23-30421818 державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області за 2008 рік встановлено заниження податку на прибуток за 2008 рік в сумі 0,00 грн., а саме: його заниження за 2 квартал 2008 року у сумі 32048,00 грн., його завищення за 3 квартал 2008 року у сумі 32048,00 грн. (арк. справи 28-29).

Беручи до уваги те, що податковим органом на підставі підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобовязання за вказані в акті перевірки порушення позивачем вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.5 пункту 5.2, підпункту 5.6.1 пункту 5.6, підпункту 5.7.1 пункту 5.7, пункту 5.9, статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» за 2008 рік донараховано не було, суд вважає безпідставним нарахування податковим органом позивачу штрафних санкцій в сумі 16038,50 грн.

Відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обовязок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, частково довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для часткового задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року у справі № 2а-5842/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІГАРБО" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2011 року №0000072301/2, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 25.10.2011 року.

Колегія суддів : В.В. Попов О.П.Лях

К.П. Горбенко