Ухвала суду № 22421419, 04.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року справа №2а-/0570/9288/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

розглянувши в порядку письмового провадження

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 25 липня 2011 року

у справі № 2а/0570/9288/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Докучаєвськ»

до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних

санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

6 червня 2011 товариство з обмеженою відповідальністю «Докучаєвськхліб» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про застосування штрафних санкцій від 25.06.2010р. № 0000432308 на суму 16079,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на неправомірність застосування до нього штрафних санкцій спірним рішення за порушення пунктів 1, 2, 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, оскільки висновки податкового органу, викладені в акті перевірки щодо факту реалізації пива документально не підтверджені. Крім того, позивач вважає, що санкції, застосовані спірним рішенням відносяться до адміністративно-господарських санкцій, тому строк їх застосування передбачений ст. 250 Господарського кодексу України, а саме, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Донецьким окружним адміністративним судом 25 липня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/9288/2011 була винесена постанова, якою позовні вимоги позивача задоволено частково, визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про застосування штрафних санкцій від 25.06.2010р. № 0000432308 на суму 15079,55 грн. (а.с.129-131).

Державна податкова інспекція у м. Докучаєвську не погоджуючись з висновками суду першої інстанції подало апеляційну скаргу. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що позивач вважає, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року є необгрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першоїі інстанції не правильно були зясовані обставини справи та не надана належна оцінка наданим докази в ході розгляду справи, в звязку з чим просить скасувати зазначену постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимог відмовити повністю.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Докучаєвськхліб» є юридичною особою зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Докучаєвської міської ради Донецької області 23.03.1994р., та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Докучаєвську з 16.12.1995р.

У період з 25.05.2010р. по 27.06.2010р. відповідачем на підставі наказу керівника податкового органу та направлень на проведення перевірки, проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача за період з 01.07.2007р. по 31.12.2009р., за результатами якої складено акт № 198/2308/00375935 від 14.06.2010р. (арк. справи 9 64).

На підставі акту перевірки відповідачем відносно позивача прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.06.2010р. № 0000432308 за порушення пунктів 1, 2, 6 ст. 3 Закону № 265, яким до позивача застосовані штрафні фінансові санкції на підставі пунктів 1, 3 ст. 17 цього Закону в сумі 16079,55 грн. (арк. справи 6).

Згідно із пунктами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265 /95-ВР (далі Закон №265), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено реалізація пива в пляшках та банках у ТОВ «Солодке життя» за грошові кошти на загальну суму 3147,91 грн., яке не є продукцією власного виробництва без застосування реєстратору розрахункових операцій (далі - РРО), чим порушено п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265 (арк. справи 61).

Записами у касовій книзі від 04.12.2008р. та авансовими звітами № 648 від 29.12.2008р. та № 571 від 04.12.2008р. підтверджується видача коштів працівникам позивача на придбання пива на суму 1769,99 грн. та 889,58 грн. (арк. справи 98, 99, 101 103).

В матеріалах справи містяться фіскальні чеки ТОВ «Солодке життя» від 04.12.2008р. на суму 1 796,9 грн. та від 05.12.2008р. на суму 889,58 грн. (арк. справи 100, 102), що підтверджує придбання позивачем пива у ТОВ «Солодке життя». Зазначену фінансово господарську операцію також було підтверджено в суді першої інстанції представником позивача, який зазначив, що вказане пиво було придбано для власних потреб у ТОВ «Солодке життя» з метою подальшого використання у власній виробничій діяльності.

Суд першої інстанції на підставі дослідження акту перевірки та додатків до акту вірно зазначив, що відповідач у додатку до акту перевірки (арк. справи 114), посилаючись на вищевказані авансові звіти № 571 та № 648 зазначив інші суми, аніж вказані у цих звітах, а саме 1871,69 грн. замість 1769,99 грн. та 1276,22 грн. замість 889,58 грн.

Відповідно до пп. 2.3.2. п. 2.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, який був чинним на момент вказаних правовідносин, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

З огляду на акт перевірки та наявні докази, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що факти порушень, викладені в акті перевірки не відповідають даним первинних документів позивача, що в свою чергу, призвело до невірного розрахунку застосованих до позивача фінансових санкцій спірним рішенням.

Стосовно висновків відповідача викладених в акті перевірки щодо реалізації пива в пляшках яке не являється продукцією власного виробництва без застосування РРО колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Закону №265 під розрахунковою операцією розуміється, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи зазначає, що факт приймання від покупців готівкових коштів з продажу пива відповідачем при перевірці не встановлений, інших доказів на підтвердження того, що пиво придбане у ТОВ «Солодке життя» в подальшому було реалізовано матеріали справи не містять, а отже, суд першої інстанції дійшов до обгрунтовного висновку, що розрахункові операції позивач не здійснював.

Крім того колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача, викладені в апеляційній скарзі, як на безперечний доказ реалізації позивачем пива на пояснення бухгалтера ОСОБА_2, оскільки вказане пояснення не може бути достатнім та безперечним доказом факту реалізації.

Колегія суддів зазначає, що реалізація певного виду товару повинна бути доведена на підставі певних документів, які повинні бути відображені в акті документальної перевірки. Посилання відповідача викладені в апеляційній скарзі про неможливість використання пива в технологічному процесі не є обгрунтовними, оскільки це твердження повинно було бути доведено певними доказами (рецептурою виготовляємої продукції відповідно до норм та іншими доказами), які могли бути долучені до акту перевірки відповідно до прав наданих податковій службі положеннями зазначеного Порядку та Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

На підставі вищевикладеного колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем порушення позивачем пунктів 1, 2 ст. 3 Закону № 265, у звязку з чим до позивача безпідставно застосовані штрафні санкції на підставі пункту 1 ст. 17 цього Закону (в редакції від 31.03.2005р.) в сумі 15739,55 грн.

Відповідно до ч. 1. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 197, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Докучаєвськ на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/9288/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/9288/2011 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва