Рішення № 22420341, 01.03.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 2-7079/11

провадження № 22-ц/0390/413/2012 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В.В.

Категорія: 27 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2012 рокумісто Луцьк Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:

головуючого - судді Бовчалюк З А,

суддів - Карпук А.К., Веремчук Л.М.,

при секретарі Сіліч Ю.Л.,

з участю представника позивача Плеханова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі - ПАТ КБ) «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення за апеляційною скаргою позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Луцького міськрайонного суду від 21 грудня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

17 жовтня 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із зазначеним позовом, поклиючись на те, що 02 жовтня 2008 року між сторонами було укладено кредитно-заставний договір № VOY0A800000793, згідно з умовами якого Банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в сумі 10554 долара США зі сплатою 16,92 % з кінцевим терміном повернення 01 жовтня 2013 року. З метою забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 за даним кредитним договором відповідач надав в заставу, належний йому на праві власності, автомобіль VOLKSWAGEN, модель GOLF, 2002 року випуску, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В результаті неналежного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору в нього виникла заборгованість по сплаті отриманого кредиту, яка станом на 23 вересня 2011 року становить 18957,85 доларів США.

Просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави автомобіль VOLKSWAGEN, модель GOLF, 2002 року з наданням Банку права укладення від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В ході розгляду справи, позивач збільшив позовні вимоги, просив передати у володіння ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Волинської філії «ПриватБанку» належний ОСОБА_2 автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель GOLF, 2002 року випуску, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_1.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 21 грудня 2011 року в позові ПАТ КБ «ПриватБанк» в даній справі відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати це рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Вважає, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.

Відмовляючи ПАТ КБ «ПриватБанк» в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано спосіб захисту який не передбачений ст. 16 ЦК України. Також, звертаючись з позовом про звернення стягнення на заставлене майно, банк не надав суду оцінки співмірності визначеної суми заборгованості за кредитним договором із вартістю заставленого автомобіля, не зазначив початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження, що має важливе юридичне значення для правильного вирішення справи.

Однак погодитися з такими висновками суду неможливо оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права та без належного зясування дійних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 жовтня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитно-заставний договір, за умовами якого банк надав відповідачу кредит на суму 10554 дол. США зі сплатою 16,92% на рік строком до 01 жовтня 2013 року. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 02 жовтня 2008 року ОСОБА_2 було передано в заставу, належний йому на праві власності, автомобіль VOLKSWAGEN, модель GOLF, 2002 року випуску, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_1 (а. с.8-12).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобовязання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

В звязку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, у звязку з якими утворилась заборгованість, ПАТ КБ «ПриватБанк» отримало право на звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в силу вимог ст. 20 Закону України «Про заставу».

Як вбачається з матеріалів справи станом на 23 вересня 2011 року в ОСОБА_2 за кредитним договором існує заборгованість в сумі 18957,85 дол. США, яка складається з 9461, 73 дол. США заборгованості за кредитом, 2521,27 дол. США заборгованості по процентам за користування кредитом, 1727,73 дол. США заборгованості по комісії за користування кредитом, 4314,49 дол. США пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором, 31,37 дол. США штрафу (фіксована частина), 901,26 дол. США штрафу ( процентної складової).

З наведеного банком розрахунку слідує, що за порушення позичальником строків виконання зобовязання за кредитним договором позивачем одночасно нараховано пеню та два різновиди штрафу. При цьому в судовому засіданні представник позивача вказував, що сума пені та штрафів нарахована на одну і ту ж саму суму заборгованості по тілу кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача 4314,49 дол. США пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором, 31,37 дол. США штрафу (фіксована частина), та 901,26 дол. США штрафу (процентної складової) свідчать про безпідставне намагання кредитора застосувати до боржника (відповідача) подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З врахуванням наведеного, на думку колегії суддів, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафів на суму 932, 63 доларів США ( 31,37 - фіксована частина + 901,26 долара США - процентна складова) є безпідставними , а тому суму заборгованості ОСОБА_2 перед банком слід зменшити на 932, 63 долара США.

Відтак сума заборгованості у відповідача перед позивачем станом на 23.09.2011 року становить 18025,22 дол. США, що станом на 01.03.2012 року еквівалентно 143841, 26 грн. та складається з: 9461,73 дол. США( еквівалентно 75504,60 грн.) заборгованості за кредитом, 2521,27 дол. США ( еквівалентно 20119,74 грн.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 1727,73 дол. США ( еквівалентно 13787, 29 грн.) заборгованості по комісії за користування кредитом, 4314,49 дол. США ( еквівалентно 34429,63 грн.) пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором.

З п. 16.8.кредитно-заставного договору, укладеного між позивачем та відповідачем вбачається, що сторонами на момент його укладення визначено вартість предмета застави - автомобіля VOLKSWAGEN в сумі 72900 гривень (а.с. 12). В судовому засіданні представник позивача вказував, що банк визначає, що дана вартість заставного автомобіля і є початковою ціною предмета забезпечувального обтяження в розумінні ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Таким чином, сума заборгованості за кредитним договором, на день ухвалення судом рішення значно перевищує вартість заставного майна.

Відтак банком дотримано принцип співмірності заборгованості за кредитним договором з вартістю майна на яке позивач просить звернути стягнення.

Дані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Повідомленнями позивача від 15 квітня 2011 року, 16 травня 2911 року та 08 вересня 2011 року, адресованими відповідачу, підтверджується попередження про необхідність виконання основного зобовязання в термін, що не перевищує 30 календарних дні від дня отримання зазначених вимог. В повідомленнях також йдеться про намір банку звернути стягнення на предмет застави у випадку невиконання вимог щодо сплати коштів (а. с. 38, 39, 40).

Крім того, 01 лютого 2011 року відомості щодо обтяження зазначеного рухомого майна, що є предметом договору застави, були внесені в Державний реєстр обтяжень рухомого майна (а. с. 41).

Таким чином позивачем дотримана процедура звернення стягнення на майно, передбачена п.11.2.1 Кредитно-заставного договору та Законом.

Статтею 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який безпосередньо визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобовязань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Згідно зі статтею 25 Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Зі змісту вищенаведеної норми Закону слідує, що суд може встановити спосіб реалізації предмета застави або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосувавши одну із процедури продажу, встановлену ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»

Таким чином вимоги позивача про надання Банку права укладення від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, не ґрунтується на вимогах Закону оскільки фактично є видачею доручення Банку від імені позичальника на реалізацію рухомого майна (предмета застави), що не входить до повноважень суду, а відтак не підлягає до задоволення.

На виконання вимог п. 11.2.2 та з метою забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження підлягає до задоволення вимога позивача про передачу у володіння ПАТ КБ «Приват Банк» автомобіля VOLKSWAGEN, модель GOLF, 2002 року випуску.

У звязку з наведеними порушеннями норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, оскаржуване рішення слід скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню судові витрати у справі в сумі 1510 грн. 94 коп. та 755 грн. 47 коп., які підтверджені платіжними дорученнями.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 21 грудня 2011року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VOYOA800000793 від 02 жовтня 2008 року в сумі 18025,22 доларів США, що еквівалентно станом на 01 березня 2012 року 143841 гривні 26 копійок (яка складається з заборгованості за кредитом - 9461, 73 доларів США, що еквівалентно 75504,60 грн.; 2521, 27 долара США, що еквівалентно 20119,74 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 1727,73 доларів США, що еквівалентно 13787, 29 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом; 4314,49 доларів США, що еквівалентно 34429,63 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором) звернути стягнення на предмет застави: автомобіль VOLKSWAGEN, модель GOLF, 2002 року випуску, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , належний на праві власності ОСОБА_2 (43000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) з початковою ціною 72900 гривень.

Реалізацію предмета застави провести у спосіб передбачений ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

З метою забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження передати у володіння ПАТ КБ «ПриватБанк» автомобіль VOLKSWAGEN, модель GOLF, 2002 року випуску, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , належний на праві власності ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 1510 (одна тисяча пятсот) грн. 94 коп. судових витрат за такими реквізитами: код ЄДРПОУ 14360570 рахунок № 64993919499991 МФО № 305299.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 755 (сімсот пятдесят) грн. 47 коп. судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді ,