Ухвала суду № 22415644, 05.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 року справа №2а/0570/11842/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ханової Р.Ф.

суддів Бадахової Т.П. , Шишова О.О.

розглянувши у порядку

письмового провадження апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства «Словважмаш»

на постанову

Донецького окружного адміністративного суду

від

10 серпня 2011 року (повний текст складений та підписаний 15 серпня 2011 року)

по адміністративній справі

№ 2а/0570/11842/2011 (суддя Чекменьов Г.А.)

за позовом

управління Пенсійного фонду України в м. Словянську Донецької області

до

Публічного акціонерного товариства «Словважмаш»

про

стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за списком 2 у розмірі 150997 грн. 95 коп., -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року задоволені позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в місті Словянську Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Словважмаш», внаслідок чого стягнуто з товариства заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 2 у розмірі 150997 грн. 95 коп., за період з 1 квітня 2011 року по 25 червня 2011 року ( квітень, травень, червень), (арк. справи 45-46). Мотивами задоволення позову визначена правомірність та обґрунтованість заявлених до стягнення сум.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. Доводить порушення судом першої інстанції норм матеріального права, на думку апелянта має місце неналежне застосування підпункту першого пункту 2, пункту 15 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4 (надалі Закон України 1058), на його думку виплачені та призначені пенсії за списком № 2 взагалі не заявляються до відшкодування. Виплата певних надбавок за рахунок кошів Державного бюджету України, відповідно до абзацу першого частини шостої розділу 15 Закону 1058, на думку апелянта унеможливлює відшкодування сплачених за ними витрат.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Словважмаш» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Словянського міської ради, має ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00210594, перебуває на обліку управління як платник внесків (арк. справи 6).

Колегія суддів зазначає, що відшкодування заявлених до стягнення сум встановлено для платників, Законом України 1058, та пунктом 6.1. розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року №21-1 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року), є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню у межах спірних відносин за правилами статті 9 КАС України (надалі Інструкція № 21-1).

Суть спору полягає в наявності, чи відсутності підстав для стягнення заявлених сум.

Право Пенсійного фонду України на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону України 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до яких входять пенсії призначені згідно підпунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, крім робітників, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, передбачено частиною 2 «Прикінцевих положень» Закону України 1058, Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року № 400\97-ВР.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонд України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Розділом 6 Інструкції № 21-1.

Пунктом 6.4. зазначеної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділом надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, згідно додатків 6 та 7 до Інструкції.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З посиланням на вимоги встановлені додатком до Інструкції № 7 позивачем направлені відповідачу розрахунки фактичних втрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України 1058 в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суду зазначає, що формою затвердженого Інструкцією Розрахунку (додаток 6) передбачено включення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України 1058 в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як вбачається з матеріалів справи, пенсійний фонд розраховує та заявляє до відшкодування витрати за квітень 2011 року у сумі 50135 грн. 33 коп., за травень 2011 року 53067 грн. 62 коп., за червень 2011 року 47795 грн. Жоден із отриманих відповідачем розрахунків не оскаржений.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо правомірності заявлених до стягнення сум.

Як зазначено пунктом 2 Розділу 15 «Прикінцеві положення» на момент звернення з позовом до суду, вирішення справи судом та апеляційного провадження діє порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, йдеться про Закон України 1058, що набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Посилання апелянта на те, що у звязку з виключенням частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка передбачала покриття витрат на виплату та доставку пенсій відповідно до пунктів «б»-«з» цієї статті, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року № 1461, колегія суддів не приймає з огляду на те, що даним законом доповнено Закон України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400\97-ВР, а саме пункт 1 статті 2 доповнено абзацом четвертим, за яким обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, доводи апелянта про відсутність порядку відшкодування на момент запровадження Закону України 1058 є хибними.

Посилання на виплату певної частини надбавок за рахунок коштів Державного бюджету України, як підставу заперечень колегія суддів не приймає, з огляду на те, що бюджет Пенсійного фонду формується у тому числі за рахунок коштів Держаного бюджету, але джерело формування жодного відношення до правил відшкодування заявлених до стягнення витрат не має.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, повно встановлені обставини справи, дана належна оцінка письмовим доказам, спір по суті вирішений вірно.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/11842/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/11842/2011- залишити без змін.

Ухвала складена та підписана 5 жовтня 2011 року.

Направити особам, які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання копії даної ухвали.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: