Рішення № 22414872, 10.02.2012, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 2-139/12

Рішення

іменем України

"10" лютого 2012 р.Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І

при секретарі Губенко А.П.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: відділ Державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області про стягнення заборгованості по аліментних зобовязаннях та неустойки (пені), -

в с т а н о в и в :

позивач та її представник уточнили позовні вимоги та просили суд стягнути з відповідача, ОСОБА_3, на її користь неустойку за кожен день прострочення аліментних платежів в сумі 38322,38 гривень, від сплати судового збору її звільнити на підставі п. 3 частини 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", поклавши судові витрати на відповідача та стягнути з нього на її користь понесені нею витрати на юридичну допомогу, посилаючись на те, що згідно рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 23 березня 2006 року по цивільній справі № 2-135/06 відповідач зобов'язаний до щомісячної сплати аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх, видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 03.03.2006 року і до повноліття дітей.

Виконавчий лист нею пред'явлений для примусового виконання до державної виконавчої служби і на протязі з дня предявлення до даного часу він знаходиться в Державній виконавчій службі Кагарлицького районного управління юстиції.

У вказаний період відповідач працював отримував заробітну плату та сплачував аліменти. Про те, продовжуючи працювати відповідач державного виконавця про місце роботи не повідомив, а відтак, виконавчий лист до роботодавця направлений не був, а добровільно відповідач аліменти сплачував самостійно, але не нерегулярно та в розмірі, що не відповідає рішенню суду, і в результаті чого в нього виникла заборгованість по аліментних платежах, з дня звернення з позовною заявою до суду по даний час.

Згідно частини 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»розмір заборгованості по аліментах, визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні.

За час, коли відповідач ухилявся від сплати аліментів, державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», визначена заборгованість в сумі 12608,08 гривень, які їй були виплачені після подачі позовної заяви до суду, а тому в цій частині провадження по справі було закрито.

Загальна заборгованість відповідача по аліментним зобов'язанням визначена державним виконавцем та підтверджується доданими до заяви доказами - довідкою розрахункам про стан заборгованості по аліментах

Згідно частини 1 статті 196 Сімейного індексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням одержувач аліментів мас право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотку від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку, що додається, розмір неустойки, станом на день звернень суду, складає 38322,38 гривень.

Відповідач в засідання суду не зявився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що в матеріалах є повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що відповідач в засідання суду не з'явився без поважних причин і ухвалює заочне рішення на підставі наявних в справі матеріалів.

Вислухавши позивача та її представника, які не заперечували проти заочного розгляду справи, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимогах щодо стягнення пені відмовити.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно виконавчого листа № 2-135/2006, виданого Кагарлицьким районним судом Київської області, з відповідача ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх, видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 03.03.2006 року і до повноліття дітей.

З розрахунку заборгованості по аліментах Відділу Державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області № 11217 від 05.12.2011 року по вказаному виконавчому листу, вбачається, що розмір заборгованості по аліментах ОСОБА_3 станом на 01.12.2011 року склало 12608,08 грн., і дану суму заборгованості було оплачено одразу ж після того, як було відкрито провадження по даній справі, про що в матеріалах справи є квитанції.

Згідно зі статтею 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку відділу ДВС Кагарлицького РУЮ станом на 01.12.2011 року у ОСОБА_3 заборгованість із сплати аліментів виникла з станом на 01.12.2010 року по листопад 2011 року і розмір заборгованості становив 12608 грн. 08 коп. Дана сума заборгованості була сплачена відповідачем після відкриття провадження по даній справі, що підтверджуються квитанція, які знаходяться у даній справі.

Проте із матеріалів справи не вбачається чи мало місце повідомлення боржника про наявність суми заборгованості і про строк погашення, оскільки за змістом ст. 196 Сімейною кодексу України саме з цієї лати слід нараховувати пеню за кожен день прострочення виплати заборгованості до її повного погашення.

З матеріалів виконавчого провадження, яке заведено на підставі виданого виконавчого листа № 2-135/2006, виданого Кагарлицьким районним судом Київської області на підставі рішення Кагарлицького районного суду Київської області, що було прийнято за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, вбачається, що останній раз, коли Відділ ДВС Кагарлицького РУЮ викликало відповідача для зясування питань щодо невиплати аліментів було у 2009 році. Будь- яких інших викликів представниками третьої особи до відповідача не було. Окрім того, з матеріалів цивільної справи вбачається, що довідку розрахунок про стан заборгованості по аліментах відповідачу було відправлено простою кореспонденцією, що підтверджено наданим до суду копією реєстру № 233 від 06.12.2012 року та представником третьої особи в судовому засіданні. Адреса, яка вказана на вказаній довідці ОСОБА_3 АДРЕСА_1 Проте, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 не підтвердила факт того, що дану довідку нею, оскільки в неї є доручення на отримання будь якої кореспонденції, не було отримано. Тому суд відкидає наданий представником позивача документ з поштового відділення с. Стайки про те, що вся поштова кореспонденція на імя ОСОБА_3 було доставлено ОСОБА_6., яка має доручення. Окрім того, в матеріалах справи є довідка адресно довідкового бюро ГУ МВС України в м. Києві, де вказано, що ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_2 і дані ці за 31.08.2006 року, а не по вказаній адресі у довідці розрахунку.

Взявши за основу визначення розміру пені розрахунок спеціаліста, суд не врахував, що відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України неустойка(пеня) визначається у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, а не від щомісячного розміру несплачених аліментів.

Тому суд приходить до висновку, що представником третьої особи не було повідомлено боржника про наявність суми заборгованості і про строк погашення, оскільки саме з цієї дати необхідно нараховувати пеню за кожен день прострочення виплати заборгованості до її повного погашення, а тому суд відмовляє позивачу щодо стягнення неустойку за кожен день прострочення аліментних платежів в сумі 38322,38 гривень.

Суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 214грн. 60 коп.

Щодо судових витрат позивача за представництво в суді в сумі 800 грн. та 200 грн. за усне консультацію та виготовлення позовної заяви, то суд в цій частині вимог позивачу відмовляє з наступних підстав.

Стосовно витрат на правову допомогу, то відповідно до ст.. 84 ЦК України це витрати сторони, що вона понесла у звязку із оплатою допомоги адвоката. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю сторін. На підтвердження цієї обставини суду слід надати договір про надання правової допомоги та документ, що свідчить про оплату гонорару. Це можуть бути квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ. При цьому недопустимим є документ, які не відповідають встановленим вимогам це такі як розписки адвоката.

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною витрати. У постанові від 01 жовтня 2002 року у справі № 30/63 Верховний Суд України звертає увагу на те, що судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Стосовно представництва в судових засіданнях, то відповідно до п. 2 ст. 84 ЦПК України розмір такої компенсації з урахуванням справи визначається судом. Відповідно до ст.. 12 Закону України «Про адвокатуру»ця оплата здійснюється на підставі угоди між громадянином та адвокатом.

Витрати на правову допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася стороні тою особою, яка одержала за це плату. Оскільки в матеріалам справи є квитанції, проте відсутній договір про надання правової допомоги, оскільки представництво в суді здійснювалося на підставі доручення, яке суд не може взяти до уваги, тому дані витрати позивача не відлягають до відшкодування з відповідача і в даній вимозі суд відмовляє.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, 197 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: відділ Державної виконавчої служби кагарлицького районного управління юстиції Київської області про стягнення заборгованості по аліментних зобовязаннях та неустойки (пені) - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 23569487, банк ГУ ДКУ у Київській області в сумі 214(двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Захід забезпечення позову скасувати і зняти арешт, який був накладений відповідно до ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 02 лютого 2012 року на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_2 який належить відповідачу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмово заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:І. І. Шевченко