Ухвала суду № 22414594, 01.03.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0314/138/2012 Головуючий у 1 інстанції:Хитрик Р.І.

Провадження № 22-ц/0390/409/2012

Категорія:30 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2012 року          місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Русинчука М.М.

суддів –Матвійчук Л.В., Антонюк К.І.

при секретарі - Губарик К.А.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до судді Луцького міськрайонного суду Кихтюка Романа Миколайовича про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивача на ухвалу судді Рожищенського районного суду від 20 січня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Рожищенського районного суду від 20 січня 2012 року відмовлено у відкритті провадження в даній справі.

Не погоджуючись з ухвалою судді позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, покликаючись на порушення суддею норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження в справі.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу судді залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.10.2006 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ліквідаційної комісії закритого акціонерного товариства «ЛН», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири було ухвалено рішення. Вказаним рішенням визнано недійсними договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ЗАТ «ЛН»та ОСОБА_4, укладений 12.06.2003 року та договір купівлі-продажу зазначеної квартири, укладений 24.01.2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Сторони повернуто в попереднє положення, зобов’язано ОСОБА_4 повернути ліквідаційній комісії ЗАТ «ЛН»18000 грн., а ОСОБА_4 зобов’язано повернути ОСОБА_5 25520 грн., отриманих ними відповідно від купівлі-продажу квартири. З відповідачів на користь ОСОБА_3 стягнуті судові витрати.

Ухвалою цього ж суду від 12.06.2009 року замінено сторону виконавчого провадження при виконанні виконавчого листа, виданого 07.08.2008 року по вказаній вище цивільній справі, а саме: стягувача –ОСОБА_5 на правонаступника - ОСОБА_1.

Вказані судові рішення, які набрали законної сили, апелянтом у встановленому законом порядку не окаржувались.

Відмовляючи у відкритті провадження в справі суддя виходив з того, що Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження дій судді при розгляді справи, оскільки процесуальним законом встановлений інший порядок оскарження рішень суду.

Такий висновок місцевого судді колегія суддів вважає правильним, оскільки він відповідає нормам процесуального права.

Так, у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 «Про незалежність судової влади»зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Відповідно до ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Згідно із ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підпорядковуються тільки закону.

Роз’яснення Верховного Суду України є відтворенням вказаних статей Конституції України, відповідно до яких, матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначеними положеннями Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов’язаних з підготовкою, розглядом справи у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись в порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування моральної шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, так як це буде порушувати принцип незалежності суддів і заборону втручання в її вирішення належним судом.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Таким чином розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді, пов’язаних з розглядом справи, нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено, а тому суддя дійшов правильного висновку про відмову у відкриті провадження в даній справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

Безпідставними є покликання апелянта на ту обставину, що підсудність розгляду його справи Рожищенському районному суду визначено з порушенням норм ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 ЦПК України підсудність цивільних справ, у яких однією із сторін є суд або суддя цього суду, визначаються ухвалою судді вищої інстанції без виклику сторін. Враховуючи ту обставину, що відповідачем по справі є суддя Луцького міськрайонного суду, апеляційний суд Волинської області як суд вищої інстанції з додержанням наведеної норми процесуального права та відповідно до вимог ч. ст. 116 цього Кодексу своєю ухвалою від 06 січня 2012 року визначив підсудність згаданої справи Рожищенському районному суду, як найбільш територіально наближеному до суду, куди подано зазначений позов.

Отже, відповідно до встановлених в судовому засіданні обставин та норм процесуального права суд дійшов до правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права. Підстав для її зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Рожищенського районного суду від 20 січня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: