Рішення № 22408088, 04.04.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/294/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2012 р. року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Логвінко О. А.,

при секретарі Карпович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та своє утримання,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та своє утримання, мотивуючи свої вимог тим, що з 28.11.2009 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. 15.03.2012 року шлюб між ними розірвано. Від шлюбу є неповнолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. З відповідачем вона не проживає, і в даний час знаходиться в тяжкому матеріальному становище, не працює, та перебуває на утриманні батьків. Відповідач матеріальної допомоги на дитину не надає, хоча працює водієм в «Моноліт-Транс» та отримує заробітну плату. Отже має можливість надавати матеріальну допомогу на її утримання і утримання дитини. Вважає, що відповідно до статей 180,183,84 Сімейного кодексу України вона має право на отримання аліментів на дитину та своє утримання. Просить позов задовольнити.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, тільки в частині стягнення аліментів на утримання дитини. В частині стягнення аліментів на утримання дружини заперечував, обґрунтовуючи заперечення наступним. З позивачкою він знаходився в зареєстрованому шлюбі з 28.11.2009 року по 15.03.2012 року, тобто незначний період часу. Підчас шлюбу позивачка влаштовувала сварки і сама пішла з будинку до своєї матері, тобто свідомо поставила себе в стан потребуючого матеріальної допомоги. Вважає, що відповідно до п.1 п.4 статті 83 Сімейного кодексу України позивачка повинна бути позбавлена права на утримання. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 76 СК України позивачка має право на свої утримання тільки якщо стала непрацездатною, і потребує матеріальної допомоги, а він має можливість її надати. Позивачка не є непрацездатною, та такою що потребує матеріальної допомоги. Вона проживає з дитиною у батьків, утримає державну допомогу на дитину, і перебуває на утриманні батьків. Він сам працює, проживає з батьками із молодшою сестрою, дохід складає його заробітна плата. Іншого доходу він не має. На даний час знаходиться в тяжкому моральному та матеріальному стані. Батько хворіє на цукровий діабет і потребує матеріальної допомоги з його боку для постійного лікування. Просить в частині стягнення аліментів на утримання позивачки відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повність.

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що сторони з 28.11.2009 року по 15.03.2012 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

15.03.2012 року шлюб між сторонами за рішенням Джанкойського міськрайонного суду по справі № 105/220/12 розірвано.

Дані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Джанкойського міськрайонного суду АРК 28.11.2009 року (а.с.5). Рішенням Джанкойського міськрайонного суду від 15.03.2012 року по справі № 105/220/12 (а.с.20).

Від шлюбу у сторін народилася дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Свідоцтво про народження дитини наявне в матеріалах справи (а.с.4).

Позивач звернулася до суду з вимогами про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та своє утримання.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

В обґрунтування заявленої вимоги позивачка надала довідку Табачненської сільської ради від 24.02.2012 року про проживання та знаходження ОСОБА_3 на утриманні її матері ОСОБА_1 (а.с.6).

Відповідно до статей 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обовязку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. У разі відсутності домовленості кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У судовому засіданні з пояснень відповідача встановлено, що обставини, зазначені в ст. 182 Сімейного кодексу України і які впливають на визначення розміру аліментів на даний час відсутні.

У судовому засіданні відповідач зазначив, що їх спільна з позивачкою дитина повністю здорова, він сам працездатний, працює водієм в ТОВ «Моноліт-Транс», отримує заробітну плату. Інших дітей або аліментних зобовязань він не має. В даний час матеріальної допомоги дружині він не надає через те що вона перешкоджає бачитися з дитиною.

Наявність матеріального доходу підтверджена довідкою ТОВ «Моноліт-Транс», про нарахування та виплату відповідачу заробітної плати. (а.с.18).

Суд не бере до уваги твердження відповідача, та виписний епікриз № 11137 ОСОБА_4 про перебування на стаціонарному лікування з 16.06.2010 року по 25.06.2010 року як доказ знаходження непрацездатного батька, який хворіє на цукровий діабет, на його утриманні, оскільки знаходження батька на утриманні відповідача не підтверджено належними доказами.

Посилаючись на ст.203 Сімейного кодексу України відповідач не врахував, що обовязок брати участь в додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю, має місце коли повнолітні донька, син вже сплачують за рішенням суду аліменти на утримання батьків і можуть бути залучені до участі в додаткових витратах.

Доказів сплати аліментів за рішенням суду або добровільної участі в додаткових витратах повязаних з хворобою батька відповідачем суду не надано. Крім того з пояснень відповідача встановлено, що і батько і мати його працюють.

Суд не приймає як доказ неможливості сплати аліментів на утримання дружини виписні епікризи № 18 про стаціонарне лікування відповідача в період з 08.01.2009 року по 16.01.2009 року (а.с.16) та № 1222 про стаціонарне лікування з 07.12.2008 року по 16.12.2008 року (а.с.17), оскільки лікування проводилося ще до вступу в шлюб і відповідно до виписного епікризу № 18 від 16.01.2009 року працездатність відповідача була відновлена. (а.с.16).

Таким чином суд вважає безпідставними доводи відповідача про відмову в задоволенні позову в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

Задовольняючи позовні вимоги в частині утримання аліментів на дитину суд виходить з того, що закон прямо передбачає обовязок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей, при цьому суд має враховувати обставини, які можуть вплинути на визначення розміру аліментів. Обставин що впливають на розмір аліментів судом не встановлено. Крім того, відповідач визнав позов в цієї частині.

Що стосується задоволення вимог про стягнення аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що право дружини, з якою проживає дитина, на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років передбачено Сімейним кодексом України. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, яке її матеріальне становище, працює вона або ні, проте за умови що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки працює та отримує заробітну плату.

Визначений позивачкою розмір аліментів не перевищує встановлену законом межу, і не порушує прав відповідача.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову. Згідно зі штампом суду, позивачка звернулось до місцевого суду 19.03.2012 р. Таким чином, з оглядом на вищевказану норму матеріального закону, аліменти потрібно стягувати з відповідача з цього часу.

Згідно з пунктом першим частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 84, 180, 181 ч.3, 182, 183 ч.1, 191Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та своє утримання задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Наманган, Советського району Наманганської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менш 30 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19.03.2012 р.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Наманган, Советського району Наманганської області на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 19.03.2012 року та до досягнення дитиною дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід державного бюджету м. Джанкой судовий збір у розмірі 214 грн.60 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяО. А. Логвінко