Постанова № 22407138, 14.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2011 року справа №2а-9251/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Гайдара А.В. , Ханової Р.Ф.

при секретарі судового засіданняІллінові О.Є.

за участю осіб, які приймали участь у розгляді справи:

представник позивачане зявився

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року по адміністративній справі № 2а-9251/10/1270 за позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Луганська до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

30 листопада 2010 року Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м. Луганська ( далі - позивач) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач) про стягнення штрафних ( фінансових) санкцій у розмірі 52 936,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.02.2010 на підставі направлення від 18.02.2010 № 69 та плану проведення перевірок на лютий 2010 року уповноваженими особами позивача було здійснено перевірку господарської одиниці - магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить Відповідачу та розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонная, 3/25, щодо дотримання вимог законодавства.

При проведені перевірки встановлені порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в частині ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, п. 2.2, п. 2.6 розділу 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою НБ України від 15.12.04 № 637.

У звязку з виявленням порушень складено акт перевірки та винесені рішення про застосування штрафних санкцій.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були направлені поштою на адресу відповідача. Суми штрафних санкцій до цього часу не сплачені, що стало підставою для звернення ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську до суду з цим адміністративним позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року позов задоволений у повному обсязі.

Стягнуто з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52 936 грн. 00 коп. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять шість грн. 00 коп.) на бюджетний рахунок 31119104700004, одержувач ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу: 21080900, одержувач: Державний бюджет у Жовтневому районі, код 24046538.

Суд першої інстанції при прийнятті постанови виходив з того, що факт наявності правопорушень, за які застосовані штрафні (фінансові) санкції відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (із наступними змінами та доповненнями), (надалі Закон України 265/95-ВР) та відповідно до Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 року мало місце, рішення позивача про застосування штрафних санкцій є правомірними, прийняті у відповідності до вимог законодавства та в межах компетенції. Крім того, в обґрунтування підстав задоволення вимог, суд першої інстанції посилається на наявну правомірність прийнятих оскаржуваних рішень про застосування санкцій, які встановлені за судовими рішеннями (а.с.133, 134-137).

В апеляційній скарзі відповідач просить, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, скасувати постанову суду першої інстанції, у задоволені позову відмовити (арк. справи 143-145).В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає на безпідставність з правової точки зору застосування до позивача норм матеріального прав щодо визначення наявності правопорушення та застосування санкцій, як до фізичної особи підприємця, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку.

Представник позивача в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що дає суду право провести розгляд справи у його відсутність, проти чого не заперечував відповідач по справі. До суду апеляційної інстанції надані письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Відповідач підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити у повному обсязі, постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволені позову відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідач ОСОБА_2 (і.к.НОМЕР_1) зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця виконавчим комітетом Луганської міської 21.05.1997 року за місцем проживання: АДРЕСА_1 (а.с.34).

Зазначена адреса визнається сторонами та співпадає з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, а також довідкою адресного бюро (а.с.19,20).

Відповідач зареєстрований у позивача в якості платника єдиного податку (а.с.34, 35).

На підставі дозволу № 2100 від 07.06.2004 року відповідач здійснює роздрібну торгівлю за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 36).

18.02.2010 року співробітниками ДПА в Луганській області, на підставі направлення № 69 від 18.02.2010 року, в термін визначений планом проведення перевірок (а.с.15, 16), здійснено перевірку господарської одиниці магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1”, що належить відповідачу та розташованого за адресою АДРЕСА_2.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.02.2010 року №0067/12/32/НОМЕР_1. На вимогу суду першої інстанції, з метою уникнення різночитання, позивачем надано акт, виготовлений за допомогою машинописного тексту, тотожність якого під час дослідження доказів погоджена сторонами оригіналу. ( а.с.12, 110-111, далі -акт № 67).

Згідно із актом від 19.02.2010 року відповідач відмовилась від підписання акту № 67 (а.с.10).

В судовому засіданні суду першої інстанції відповідач визнавала факт особистої участі в перевірці, в наданні позивачу наявних документів та пояснень, та відмови від підписання акту.

На виконання вимог п.4.8 Наказу Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, яким затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі - Порядок № 327), в акті № 67 зроблена відмітка про відмову від підписання та копія акту направлена на адресу відповідачки, що підтверджується фіскальним чеком та відповідними почтовими відмітками (а.с. 11, 61, 62).

Згідно із довідкою акт повернуто позивачу у звязку із закінченням терміну зберігання 12.04.2010 року (а.с.62). На виконання вимог п.4.10 Порядку № 327 позивачем складено акт неможливості вручення (а.с.68).

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, щодо дотримання позивачем умов та підстав проведення перевірки, складання акту та вручення його відповідачу.

Стосовно застосування штрафних (фінансових) санкцій та підстав для їх стягнення колегія суддів зазначає наступне:

Актом перевірки від 18.02.2010 року встановлений факт порушення позивачем п.12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (із наступними змінами та доповненнями), (надалі Закон України 265) - ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації з порушенням встановленого законодавством порядку;

П.5 Постанови КМУ №1269 від 26.09.2001 року «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат» - відсутні відомості по обліку товарів які заносяться до книги обліку доходів і витрат (далі- Постанова КМУ №1269);

В порушення п.8 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999 року №599 не забезпечення хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій у книзі обліку доходів і витрат.

В порушення п.2.2. та п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2007 року за №637 (далі Постанова НБУ №637) не оприбутковано готівкових коштів у сумі 126 грн. за 17.02.2010 рік;

Встановлені позивачем правопорушення полягають у наступному:

- не здійснення обліку отриманої готівки від продажу товарів за 17.02.10 р. у сумі 126,00 грн. у книзі обліку доходів та витрат приватного підприємця №Н-70С-) торг, від 27.12.07, а саме: відсутні записи про здійсненні господарські фінансові операції за вказану дату. Останній запис у книгу обліку доходів та витрат здійснено за 16.02.10 (стор.№8).

Таким чином, встановлено не оприбуткування готівки на загальну суму 126,00грн за 17.02.10 рік (стовпчик №14).

Також перевіркою встановлено ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, а саме в книзі обліку доходів витрат приватного підприємця №Н-70(-) торг, від 27.12.10 р. на обліковані товари, які надійшли в магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" за період з 09.02.10 р. по 17.02.10 р. на загальну суму 26153,00 грн. згідно накладних від 09.02.10 на суму 6417,00 грн; від 09.02.10 на суму 450,00 грн.; від 11.02.10 р. на суму 3717,00 грн.; від 11.02.10 на суму 2967,00грн.; від 12.02.09 на суму 315.00 грн.; від 12.02.10 на суму 120,00 грн.; від 13.02.09 р. на суму 207,00грн.; від 13.02.09 на суму 207.00 грн.; від 15.02.09 на суму 6707,00грн.; від 16.02.10 на суму 3345,00грн.; від 17.02.09 на суму 1702.00грн.

Товари на загальну суму 26153,0 грн., які надійшли в магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" для реалізації не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, що передбачено Постановою КМУ №1269 від 26.09.01 р. «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів та витрат та п. 8 Порядку видачі свідоцтва про оплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.99 року №599 - відсутнє хронологічне відображення здійснених господарських фінансових операцій по обліку товарів, які надійшли для реалізації за період з 09.02.10 р. по 17.02.2010 р.

На підставі висновків акту перевірки керівником податкового органу 14.04.2010 року прийняті рішення «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій» за №0000872340 на суму 630 грн. за порушення Постанови НБУ №637 відповідно до абз.3 ст.1 згідно Указу Президента України №436/95 та №0000862340 на суму 52306 грн. за порушення Закону №265 п.12 ст.3 застосовано санкцію згідно ст..21 цього Закону.

Абз.3 ст.1 Указу Президента України за №436/95 визначено, що у разі порушення фізичними особами - громадянами України, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. З посиланням на зазначену норму до відповідача застосовано 630 грн. (126*5).

Стосовно висновків акту перевірки про нездійснення обліку отриманої готівки від продажу товарів за 17.02.2010 року у сумі 126 грн. у книзі обліку доходів та витрат приватного підприємця №Н-70(-) торг. від 27.12.2007 року, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення в цієї частині позовних вимог. Висновки податкового органу про наявність допущеного з боку відповідача правопорушення відповідають обставинам справи, прийняті в межах компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Що стосується порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265 колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, що на час перевірки відповідачка була платником єдиного податку, вела Книгу обліку доходів та витрат, реалізацією підакцизних товарів не займалась.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України № 265, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 цього Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством.

З вказаних норм вбачається, що обидві з них норми містять посилання на законодавство, яким для фізичної особи підприємця має бути встановлений порядок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Відповідно до абзацу 8 ст.4 Указу Президента України « Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва від 03.07.98 г. N 727/98 - форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до п. 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1269 від 26 вересня 2001 року - книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).

Згідно з п.5 цього Порядку, суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Форма Книги обліку доходів і витрат передбачена Інструкцією «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженою Наказом Головної державної податкової інспекцією України від 21.04.1993 року №12 та зареєстрованою в Мінюсті України 09.06.1993 року №64. Додатком до даної інструкції є форма №10 - Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року, форма (графи) якої передбачає внесення відомостей про придбаний та проданий товар.

Суд вважає, що наявність затвердженої форми вказаної книги не становить порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Пунктом 8 Порядку «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 року №599, зареєстрованого в Мінюсті України під N 752/4054 від 02.11.99 року передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за N 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".

Виходячи із системного аналізу даних норм, колегія суддів приходить до висновку, що облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації відповідач здійснювати був не повинен. Книга ф.№10 передбачено виключно для обліку доходів та витрат підприємця, а не обліку товарних запасів. З системного аналізу ч. 3 та 4 п. 13 Інструкції, змісту самої книги форми 10, а також ч.2 Додатку №7 до Інструкції, згідно з якою фізична особа - платник податку не має обов'язку вести бухгалтерській облік, вбачається, що метою ведення вказаної книги є облік валових доходів та витрат. Тобто її ведення повязане з визначенням обєкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб, а не веденням обліку товарних запасів.

Та як наслідок, у випадку неправильного її заповнення, застосовувати штрафні санкції за ст..21 Закону №265/95 про РРО у відповідача не було підстав.

Колегія суддів зазначає, що склад правопорушення встановлений пунктом 12 статті 3 з урахуванням статті 6 Закону №265/95 податковим органом не доведений, та застосування штрафу відповідно до статті 21 даного закону є неправомірним, що в свою чергу не дає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення визначеною податковим органом штрафної санкції у розмірі 52306 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач оскаржувала у судовому порядку прийняті рішення позивача від 14.04.2010 року про застосування до неї штрафних санкцій, але ж ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 року, залишену без змін ухвалою Донецьким апеляційним адміністративним судом від 19.04.2011 року про залишення адміністративного позову без розгляду в звязку з пропуском строку звернення до суду. В даному випадку вважати, що по даній справі були встановлені певні обставини, які впливають на правомірність або неправомірність прийнятих податковим органом рішень не має підстав, тому як по суті оцінка зазначеним обставинам не надавалась.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи по суті заявлених вимог, що в свою чергу тягне за собою скасування судового рішення, та як наслідок часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року по адміністративній справі № 2а-9251/10/1270 задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року по адміністративній справі № 2а-9251/10/1270 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Луганська до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52936 гривен задовольнити частково.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 630 гривен 00 коп. на бюджетний рахунок 31119104700004, одержувач ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу: 21080900, одержувач: Державний бюджет у Жовтневому районі, код 24046538. У задоволені іншої частини вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 вересня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 19 вересня 2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: М.М. Яковенко

Судді: Р.Ф. Ханова

А.В.Гайдар