Рішення № 22406341, 05.04.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2012 р. Справа № 9/129-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної екологічної інспекції в Херсонській області м. Херсон

до підприємства Північної виправної колонії № 90 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області м. Херсон

про стягнення 748141грн. 25коп.

за участю представників сторін:

від позивача –уповноважена особа Оржинська Е.І.

від відповідача –юрист Міневич С.І.

Державна екологічна інспекція в Херсонській області (позивач по справі) звернулася з позовом про стягнення з Північної виправної колонії № 90 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області (відповідач) 748141грн. 25коп. збитків спричинених навколишньому природному середовищу у зв'язку з використанням підземної води без дозволу на спецводокористування.

Позивач посилається на те, що 25.05.2010року, під час перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, спеціалістами позивача було встановлено, що в період з 01.04.2009року по 10.05.2010року відповідачем без дозволу на спецводокористування було використано 61,3 тис. куб.м. підземної води, чим порушено вимоги ч.3 ст.38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.9 ст. 44 Водного Кодексу України, в результаті чого спричинено збитки державі в сумі 748141грн. 25коп.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що при розрахунку суми збитків позивачем безпідставно застосовано п.9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства природи України від 20.07.2009року №389.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 29.03.2012року до 05.04.2012року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

в с т а н о в и в:

Відповідно до частин 1, 3 статті 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України - на пільгових умовах.

Згідно з вимогами пунктів 1, 9 ст. 44, ст. 49 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відновлення, поліпшення якості та здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу на спеціальне водокористування, який оформляється державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з відповідними органами. У дозволі визначаються ліміти забору води та скидання забруднюючих речовин.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також іншим спеціальним законодавством, зокрема Водним Кодексом України.

Статтею 19 Водного Кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням і відтворенням водних ресурсів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади. Порядок здійснення державного контролю у галузі використання вод визначається відповідно до закону.

Статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", позивачу, як спеціально уповноваженому органу з питань екології та природних ресурсів, надано право здійснювати контроль за використанням та охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів, територіальних вод, дотриманням норм екологічної безпеки, а також подання позовів про відшкодування збитків, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.12.2006року № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007року за №120/13387, державна екологічна інспекція в Херсонській області здійснює реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, відтворення та охорони природних ресурсів.

Відповідно до частин 1, 3 статті 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України - на пільгових умовах.

Згідно з вимогами пунктів 1, 9 ст. 44, ст. 49 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відновлення, поліпшення якості та здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу на спецводокористування, який оформляється державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Видача дозволу на спецводокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з відповідними органами. У дозволі визначаються ліміти забору води та скидання забруднюючих речовин.

Матеріалами справи підтверджується, що державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції в Херсонській області Бочевською О.І., Кузнецовою Г.В., в присутності капітана вн. служби інспектора ВІГЗ Соловей О.В., за участю ст. помічника Херсонського спецпрокурора Свєтенко І.І., з відома начальника Північної виправної колонії №90 УДДУ ПВП в Херсонській області Луговського О.Л., здійснена перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства. За результатами цієї перевірки складено акт №05-12/140 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25 травня 2010року.

Вищезазначеним актом, зокрема, встановлено, що в період з 01.04.2009року по 24.08.2009року відповідач не мав дозволу на спеціальне водокористування, однак в цей період ним було самовільно видобута та використано 25,5 тис. куб. м. води із підземних джерел, чим порушено вимоги пунктів 1, 9 ст. 44, ст. 49 Водного Кодексу України.

Наданою до матеріалів справи довідкою відповідача від 22.06.2010року №28/7/2/2-4885 також підтверджується факт забору відповідачем в період з 01.04.2009року по 24.08.2009року 25,5 тис. куб.м. підземної води.

Документального підтвердження отримання дозволу на спецводокористування в зазначений вище період відповідачем не надано і станом на день судового засідання.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, виконаним на підставі Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України 18.05.1995р. №37 яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.06.1995р. за №162/698 із змінами, внесеними Мінекоресурсів України від 31.01.2002року №48 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.02.2002року за № 155/6443, за забір підземної води без дозволу в період з 01.04.2009року по 24.08.2009року відповідачем спричинено збитки в сумі 5291грн.25коп.

Відповідно до вимог статей 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та статей 110, 111 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення вимог водного законодавства щодо спеціального водокористування.

Оскільки в засідання суду відповідач не надав доказів існування дозволу на спецводокористування в період з 01.04.2009року по 24.08.2009року за який нараховані збитки, позовні вимоги про стягнення 5291грн.25коп. підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення збитків нарахованих за період з 25.08.2009року по 10.05.2010року в сумі 742850грн.00коп., суд виходить із наступного.

Розрахунок збитків за період з 25.08.2009року по 10.05.2010року в сумі 742850грн.00коп. позивачем здійснено на підставі пункту 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009року №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009року за № 767/16783 (далі Методика №389), яка була чинною на момент здійснення відповідачем забору води із підземних джерел.

Зазначена Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

забруднення водних об’єктів, в тому числі пов’язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об’єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ), твердих побутових та промислових відходів;

та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

Таким чином, обов’язковими передумовами для застосування позивачем Методики №389 при визначені розміру збитків від самовільного водокористування визначено факти забруднення підземних вод водокористувачем та самовільне використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності.

Відповідно до пункту 4.1 Методики №389 факт забруднення підземних вод встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки суб’єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю, на основі візуальних спостережень чи встановлених розслідуваннями або оцінених в результаті еколого-геологічних вишукувань.

З матеріалів справи не вбачається, а позивачем не доведено, факту забруднення відповідачем поверхневих та підземних вод внаслідок самовільного водокористування. Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.05.2010року №05-12/140 факт забруднення не встановлено.

Таким чином, виявлене позивачем правопорушення щодо самовільного водокористування в період з 25.08.2009року по 10.05.2010року, тобто використанні підземної води в цей період без дозволу на спеціальне водокористування, не містить таких кваліфікуючих ознак, як забруднення водних об’єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, наявності яких вимагає Методика №389, в редакції чинній на момент виявлення правопорушення, яка застосована позивачем при розрахунку суми збитків за цей період, оскільки здійсненою позивачем перевіркою не встановлено факту забруднення Північною виправною колонією № 90 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області поверхневих та підземних вод внаслідок самовільного водокористування, що в свою чергу є підставою відмови у задоволенні позову в частині стягнення збитків в сумі 742850грн.00коп, розрахунок яких позивачем здійснено на підставі Методики №389.

При цьому наведена правова позиція викладена і Вищим господарським судом України при здійснені ним касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків, завданих внаслідок самовільного водокористування в постановах Вищого господарського суду України від 08.11.2011року по справі №5024/966/2011, від 10.01.2012року по справі №5013/337/11, від 29.11.2011року по справі №4/169-10, від 15.11.2011року по справі №5021/971/2011 та інших.

Крім того, згідно з положеннями п.9.1 Методики №389, в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009року №389, яка була чинною в період здійснення відповідачем забору підземної води без дозволу на спецводокористування та на момент здійснення перевірки, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним водокористуванням та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування застосовується за наведеною позивачем в розрахунку формулою, але розрахунок збитків за цією формулою не здійснюється у разі користування підземними водами, які знаходяться на глибині більше 20м.

Разом з тим, наявний у справі акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства свідчить про те, що відповідач здійснював забір прісної води для господарсько-побутових потреб з 4 артезіанських свердловин глибиною від 60м. до 160м.

Отже, оскільки наявні у відповідача свердловини мають глибину більше 20 метрів, то з огляду на дію нормативного застереження, передбаченого пунктом 9.1 Методики №389, виключається можливість застосованої позивачем закріпленої цим пунктом формули при визначені розміру збитків за період з 25.08.2009року по 10.05.2010року.

При цьому посилання позивача на те, що вода, яка видобувається позивачем із свердловин не підпадає під ознаки прісних підземних вод, судом відхиляється як неналежний доказ по справі в розумінні ст. 32, 34 ГПК України, оскільки підставою нарахування збитків є саме акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.05.2010року, який не містить вказівок про те, що видобута із артезіанських свердловин вода не є прісною, а копії паспортів на артезіанські свердловини суду не надані. В будь-якому разі, як зазначено в акті перевірки, вода видобувалася із свердловин глибиною більш ніж 20м, тому зазначена в п.9.1 Методики формула при розрахунку збитків не підлягала застосуванню.

Судом також враховується, що Північна виправна колонія № 90 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області використовує воду із свердловин для господарсько-побутових потреб, в тому числі для забезпечення водопостачання населення та спецконтингенту і об'єктивно не могла зупинити господарську діяльність у зв'язку з несвоєчасним отриманням дозволу на спецводокористування.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, суд не знаходить законних підстав для повного задоволення позовних вимог, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 5291грн.25коп. В задоволені позовних вимог в частині стягнення 742850грн.00коп. суд відмовляє.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд –

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Північної виправної колонії № 90 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області м. Херсон, вул. Некрасова №234, ідентифікаційний код 08564699:

а) на користь держави в особі державної екологічної інспекції в Херсонській області м. Херсон, пров.Казацький №10, ідентифікаційний код 38044149 до спеціального державного фонду охорони навколишнього природного середовища Херсонської міської ради р/р № 33116331700002 банк ГУДКСУ у Херсонській області код ККД 24062100, МФО 852010 –5291грн.25коп.;

б) в доход спеціального фонду державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 37959779 одержувач УДКСУ у місті Херсоні, призначення платежу: судовий збір код 03500045 - 52 грн.91коп. судового збору.

в) в доход державного бюджету на рахунок р/р 31218264700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22050003 символ звітності банку 264 – 1грн.67коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 742850грн.00коп. відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 06.04.2012р.