Рішення № 22406241, 02.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.12 р. Справа № 5006/24/33/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Гудковій К.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Донецької філії ПАТ«Українська страхова компанія «Гарант-Авто», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 24812547

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Механізована колона №28», м. Авдіївка, код ЄДРПОУ 30350240

про: стягнення 7340,48 грн.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за дов. № 212-1-4/06 від 19.12.2011 р.

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Донецької філії ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Механізована колона №28» про стягнення завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 7 340,48 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 993, 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст.228 Господарського кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування».

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду: копію посвідчення водія ОСОБА_2, копію довідки №9/6-8688 від 28.11.2008р. відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Горлівка та автомобільно-технічної інспекції, копію постанови Авдіївського міського суду Донецької області від 17.12.2008р. відносно Арбузова О.І., копію договору №06/0015966/0506/08 добровільного страхування наземного транспорту від 25.04.2008р., копію регресної вимоги №230 від 03.02.2011р., копію висновку експерта (експертного авто товарознавчого дослідження) №1243 від 26.11.2008р., копію протоколу огляду транспортного засобу, копію страхового акту №0501/06/0677/12634 від 02.02.2009р., копії платіжних доручень, копію розрахунку №119910 від 09.03.2011р. вартості відновлювального ремонту автомобіля DACIA LOGAN, копію полісу №ВВ/3152347 від 26.12.2007р., копію страхового акту №1020763(119910) від 16.03.2011р., копії статутних документів.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач в жодне судове засідання не з»явився, письмового відзиву не надав, 02.04.2012р. до канцелярії суду надав заяву, в якій просив суд розглянути справу в його відсутність за наявними матеріалами справи, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

11.11.2008р. в м. Горлівка Донецької області на перехресті вул. Інтернаціональна та вул. Горлівської Дивізії сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Дачіа Логан» держномер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 та під його ж керуванням, та автомобіля «Камаз» держномер НОМЕР_2, що належить ТОВ «Механізована колона №28», під керуванням Арбузова Олександра Івановича.

Згідно довідки ДАІ про обставини ДТП №9/6-8688 від 28.11.2008р. автомобілю марки «Дача Логан» держномер НОМЕР_1 спричинені механічні пошкодження (а.с.8). Згідно розрахунку №119910 від 09.03.2011р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Дача Логан» склала 7340,48 грн. (вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля).

25.04.2008 р. між ЗАТ СК «Провідна» та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу №06/0015966/0506/08 відповідно до якого був застрахований автомобіль «Дача Логан» д/н НОМЕР_1. (а.с.10)

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «КАМАЗ» д/н НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, застрахований Українською страховою компанією «Дженералі Гарант», правонаступником якого є позивач - ПАТ УСК «Гарант Авто», на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс №ВВ/3152347 (а.с.26)

Постановою Авдіївського міського суду Донецької області від 17.12.2008р. громадянина Арбузова О.І. визнано винним у скоєнні ДТП та за ст.124 КУпАП притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави. (а.с. 9)

04.02.2009р. ЗАТ СК «Провідна» перерахувала ОСОБА_2 платіжним дорученням №0004227 суму відшкодування в розмірі 8711,46 грн.

ЗАТ СК «Провідна» звернулось до ВАТ УСК «Дженералі Гарант» з регресною вимогою №230 від 03.02.2011р., в якій просила в порядку регресу задовольнити вимоги, сплативши суму в розмірі 8711,46 грн. (а.с.11)

На підставі страхового акту №1020763 (119910) від 16.03.2009р. позивачем виплачено страхувальнику ПрАТ СК «Провідна» (правонаступнику ЗАТ СК «Провідна») суму страхового відшкодування у розмірі 7340,48 грн. за платіжним дорученням №722 від 25.05.2011р. (а.с. 24)

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача в порядку регресу 7340,48 грн. страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст.1187 Цивільного кодексу України закріплюють, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною1 ст.1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пункт 1 частини 1 ст.1188 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

За приписами статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України «Про страхування». Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Пунктом 37.4 статті 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги повязані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 названого Закону учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Вказана норма не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно договору майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум в межах передбачених договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Статтею 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону. Тобто зазначена стаття передбачає наявність права у страховика на предявлення регресного позову, а не відсутність такого права.

З матеріалів справи вбачається, що сума виплаченого позивачем страхового відшкодування не перевищує ліміту відповідальності за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до статті 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Господарський суд враховує, що за рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002року №15-рп/2002, встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист,а ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» зазначено, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

З огляду на те, що транспортний засіб «КАМАЗ», яким керував ОСОБА_3 (винна особа у ДТП) належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Механізована колона №28», що встановлено постановою Авдієвського міського суду Донецької області від 17.12.2008р., в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем у встановлений законом строк про настання страхового випадку (а.с.27), господарський суд дійшов висновку, що позивач набув право вимоги сплати відповідачем в порядку регресу здійсненого страхового відшкодування в сумі 7340,48 грн.

На час прийняття рішення у цій справі матеріали справи не містять доказів відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 7340,48 грн. з боку відповідача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги ПАТ УСК «Гарант Авто» підлягають задоволенню, відповідач протилежного належними доказами не довів.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант авто», м. Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант авто», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Механізована колона №28», м. Донецьк про стягнення завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 7340,48 грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Механізована колона №28»(86060, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд. 102, ЄДРПОУ 30350240) на користь Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант авто», м. Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант авто» (83086, м. Донецьк, вул. Челюскінців, №55-в, код ЄДРПОУ 24812547, р/р 26503717195704 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 7340,48 грн. завданої матеріальної шкоди в порядку регресу, 1609,50 судовий збір.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили через десять днів з моменту проголошення (підписання) і може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 05.04.2012р.

Суддя Величко Н.В.