Рішення № 22406203, 05.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.04.12 р. Справа № 5006/4/35/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 03.01.2012р.,

від відповідача ОСОБА_2 довіреність від 28.02.2012р. (не явився),

за позовом - Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДО-Інтернешнл" м. Донецьк

про стягнення 301102,84грн. заборгованості, інфляційних, 3%річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 301102,84грн., з яких: 286298,04грн. заборгованість за послуги з теплопостачання та користування питною водою, які надані за період з листопада 2008р. по грудень 2011р., 4331,11грн. інфляційні, нараховані за період з 26.07.2011р. по 13.02.2012р., 2670,79грн. - 3%річних.

Позивачем надано клопотання про зміну назви відповідача з Закритого акціонерного товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю. Крім цього вказує на іншу юридичну адресу відповідачаё ніж вказана у позові з посиланням на довідку ЄДРПОУ: м.Донецьк 83045, Ленінський район, вул.Нарпітовська, буд.10.

Відповідач копію позову з додатками отримав, надав суду відзив на позов, в якому висловив свою незгоду з вимогами позову, вважаючи їх недоведеними у зв»язку з перерахуванням суми на рахунок позивача в розмірі 105528,02грн. платіжним дорученням № 174 від 23.02.2012р..

Господарський суд оголошував перерви в судових засіданнях для звіряння сторонами наданих послуг з відокремленням поставки гарячої, холодної води та теплопостачання за період, який вказаний позивачем у позові на підставі ст.77 ГПК України.

04.04.2012р. позивачем надана суду заява про уточнення позовних вимог, яка за своїм змістом являється зміною підстав, так як позивач змінив термін, за який нараховуються річні проценти, інфляційні витрати та пеня за прострочку виконання грошових зобов»зань.

Оскільки після початку розгляду спору по суті законодавець не дозволяє змінювати підставу позову відповідно до абзацу четвертого ст.22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не приймає заяву про уточнення позовних вимог від позивача до розгляду по суті як таке, що не відповідає вимогами діючого законодавства. Крім цього, позивачем не надано й доказів направлення стороні заяву про змінення підстав, що є порушенням принципу змагальності і права на захист порушених прав і інтересів сторони відповідача.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання та користування питною водою, надані позивачем на підставі договору №58 від 01.04.2004р., а також річних, інфляційних, пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання по оплаті послуг.

2

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір №58 на користування тепловою енергією та питною водою від 01.04.2004р.

Згідно умовами цього договору абонент (позивач) надає субабоненту (відповідачу) можливість користуватися комунальними послугами з теплопостачання та подачі питної води, при цьому абонент не є постачальником теплової енергії і води.

Відповідно до п.1.2 договору строк початку та закінчення надання послуг з теплопостачання початок та закінчення опалювального сезону встановлюється підприємством "Донецьктепломережа".

Пунктом 1.3 договору встановлено, що субабонент є споживачем комунальних послуг.

Відповідальність між абонентом та субабонентом за стан та обслуговування внутрішніх систем опалення, холодного та гарячого водопостачання визначається з балансової приналежності. Межа розподілу обріз займаємих приміщень. Власником внутрішніх систем є субабонет в межах балансової приналежності (п.п.1.4, 1.5 договору).

Розділом 3 договору сторони узгодили порядок розрахунків, а саме: оплата за послуги, які надаються абонентом, здійснюються субабонентом щомісячно до 20 числа поточного місяця шляхом передплати в розмірі 100% суми нарахованої згідно рахунку. Кінцевий розрахунок буде здійснюватися: за опалення на підставі показань приборів обліку витрат теплової енергії, встановленого на абонентському вводі; за гаряче водопостачання та холодне водопостачання за приборами обліку.

Сума оплати змінюється в залежності від зміни тарифів, які підтверджуються рахунком на оплату за надані послуги в кінці поточного місяця. Тарифи на момент укладання договору складають: 5,64грн. без ПДВ за 1 куб. м. гарячої води; 84,94грн. без ПДВ за 1 Гкал; 2,70грн. без ПДВ з 1 м водопостачання; 2,70грн. без ПДВ за 1 м водовідведення.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що договір укладається на один рік та вступає в закону силу з 01.04.2004р. по 01.04.2005р. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку договору не буде заяви від однієї із сторін про відмову від договору або про його перегляд (п.5.2 договору).

Таким чином, договір вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення обєктів відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать акти на включення опалення, акт на відключення опалення та акти витрат холодної та гарячої води, які підписані представниками сторін без зауважень та заперечень.

3

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені рахунки на загальну суму 359589,67грн., які отримані відповідачем.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно умов п. 3.3 договору оплата за послуги, які надаються абонентом, здійснюються субабонентом щомісячно до 20 числа поточного місяця шляхом передплати в розмірі 100% суми нарахованої згідно рахунку.

Відповідач, в порушення умов договору, частково сплатив отримані послуги, що підтверджено витягами з банківських рахунків і складеним сторонами актом звіряння.

З акту, підписаного повноважними представниками сторін, вбачається, що за період з 01.11.2008р. по 31.12.2011р. у відповідача утворилась заборгованість за поставлену позивачем гарячу воду в сумі 16913,77грн., за холодну воду 12528,76грн., за теплопостачання за період з 19.11.2008р.ю по 31.12.2011р. 251657,60грн. Сума загального боргу за надані в указаний період послуг складає 281100,13грн., яка залишилась до наступного часу не сплаченою.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу щодо стягнення 281100,13грн. заборгованості.

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути 4331,11грн. інфляційних витрат, які нараховані за період з 26.07.2011р. по 13.02.2012р. та 2670,79грн. 3%річних, нараховані за періоди з 26.07.2010р. по 04.10.2011р., з 27.08.2010р. по 04.10.2011р., з 26.09.2010р. по 04.10.2011р., з 18.10.2010р. по 04.10.2011р., 19.11.2010р. по 04.10.2011р., з 21.12.2010р. по 13.02.2012р., з 24.01.2011р. по 04.10.2011р., з 27.02.2011р. по 13.02.2012р., з 23.03.2011р. по 13.02.2012р., з 26.04.2011р. по 04.10.2011р., з 24.05.2011р. по 04.10.2011р., з 19.06.2011р. по 04.10.2011р., з 17.07.2011р. по 13.02.2012р., з 21.08.2011р. по 13.02.2012р., з 02.10.2011р. по 13.02.2012р., з 24.10.2011р. по 13.02.2012р., з 22.11.2011р. по 13.02.2012р., з 23.12.2011р. по 13.02.2012р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги сплачені частково, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, нарахування річних та інфляційних проведене позивачем з дотриманням термінів оплати, встановлених сторонами в договорі, господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 2670,79грн. 3%річних частково в розмірі 2666,32грн., оскільки позивач при здійсненні розрахунку не врахував, що у 2012році 366 календарних днів.

Що стосується нарахування інфляційних витрат, господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги в цій частині частково в розмірі 3020,98грн., оскільки збільшення боргу за період за липень-серпень 2011р., який визначений позивачем як період за який нараховуються інфляційні, згідно коефіцієнтів інфляції не відбулося.

4

Також позивач просить стягнути з відповідача 7802,90грн. пені, яка нарахована по кожному рахунку окремо відповідно до п. 3.5 договору за період з липня 2010р. по листопад 2011рік.

Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від

форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Згідно п. 3.5 договору субабонент несе матеріальну відповідальність перед абонентом у випадку несплати пред'явлених рахунків через 10 днів після їх пред'явлення за будь-якої причини. На суму заборгованості нараховується пеня в розмірі 1% у добу по день фактичної несплати рахунків, але не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги споживачі - субєкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 7802,90грн. пені у повному обсязі, оскільки розмір пені розрахований позивачем не перевищує розміру пені, розрахованого господарським судом відповідно до вимог діючого законодавства.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 5995,77грн, оскільки позов задоволений частково.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, ст.ст.525,526,530,549-551,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства "МІДО-Інтернешнл" м. Донецьк про стягнення 301102,84грн., з яких: 286298,04грн. заборгованість, 4331,11грн. інфляційні, 2670,79грн. - 3%річних, 7802,90грн. пеня частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "МІДО-Інтернешнл" м. Донецьк-83086, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 31377571 на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк-83086, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119 суму заборгованості в розмірі 286298,04грн., 3020,98грн. інфляційних, 2666,32грн. - 3%річних, 7802,90грн. пені, 5995,77грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 05.04.2012р., може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.