Ухвала суду № 22403929, 02.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2011 року справа №2а-3215/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів <Суддя учасник колегії >

Горбенко К.П. та Лях О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Стахановської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі № 2а-3215/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвугілляінвест» до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2011 року № 0000212301/0,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2011 року № 0000212301/0, яким йому визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 130801 гривня, в тому числі за основним платежем 130800 гривень та штрафними (фінансовими) санкціями 1 гривня. В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами документальної невиїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту у січні 2011 року по взаємовідносинах з ПП «Альянсмашагротранс» відповідачем був складений акт, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Вважав, що у відповідача не було жодних законних правових підстав для проведення такої перевірки, останній також порушив порядок проведення перевірки, позбавив позивача права на надання заперечень та документів, які підтверджують безпідставність висновків відповідача. Реальний характер господарських операцій між позивачем та ПП «Альянсмашагротранс» підтверджується первинними документами, а саме, видатковими та податковими накладними, договорами купівлі-продажу, використанням придбаного товару у господарській діяльності позивача, у звязку з чим позивач вважав, що податковий кредит за січень 2011 року ним був сформований правомірно.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. При прийнятті постанови суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведений реальний характер відносин за господарськими операціями з ПП «Альянсмашагротранс», а тому він правомірно сформував податковий кредит за січень 2011 року. Крім того, суд дійшов висновку про незаконність дій відповідача при проведенні перевірки та застосуванні наслідків висновків останньої, порушивши право позивача на надання заперечень та копій документів, які підтверджують безпідставність висновків відповідача.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що наявність порушень порядку проведення перевірки та складання акту перевірки не спростовує факт наявності порушень позивачем норм діючого законодавства. Також зазначив, що суд першої інстанції, вирішивши справу на користь платника податків, виходив лише з наявності у останнього первинних документів. При цьому судом взагалі не встановлено, за якими саме господарськими операціями було сформовано спірний податковий кредит, не надано правової оцінки таким операціям, враховуючи їх специфіку, характер угод, не зясовано правомірність та реальність здійснення угод, не встановлено факти транспортування товару, не враховано факт часткової, а ні повної сплати за товар. Відповідач зазначив, що у разі безтоварності здійснених операцій визначення податкового кредиту було б безпідставним і як наслідок не підлягав би відшкодуванню з бюджету ПДВ, незважаючи на наявність у позивача податкових накладних за формою, що відповідає вимогам законодавства. Також відповідач послався на відсутність у ПП «Альянсмашагротранс» матеріальної бази для здійснення господарських операцій, що робить фактичне виконання угод неможливим.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та ПП «Альянсмашагротранс» було укладено договір на постачання товарів від 1 січня 2011 року № 585. Договір підписано посадовими особами директором ТОВ «Донбасвугілляінвест» Жулинським В.А. та ПП «Альянсмашагротранс» Лиховитом К.Г. і скріплено печатками. Згідно договору продавець ПП «Альянсмашагротранс» зобовязався поставити і передати у власність, а покупець ТОВ «Донбасвугілляінвест» прийняти та сплатити товар, зазначений в розділі 4 Договору, а саме, лебідку ЛВ-25 2 шт., лебідку ЛВ-34 1 шт.; лебідку ЛС-17 2 шт.; трансформатор 250 ТМ 1 шт.; арочну креп 11,2 = 200 шт., всього на суму 784800,00 грн. в т.ч. ПДВ 130800,00 грн. \ а.с. 31-32\.

На виконання умов договору, ПП «Альянсмашагротранс» передав, а позивач отримав згідно видаткової накладної від 24.01.2011 року № 24014 вказаний в договорі товар на суму 784800 грн., у тому числі ПДВ 130800 грн. \ а.с. 33/

Податкова накладна № 24014 від 24.01.2010 року складена та видана ПП «Альянсмашагротранс», скріплена його печаткою та підписана директором підприємства Лиховит К.Г. \ а.с. 34\

Зазначена податкова накладна оформлена належним чином, що відповідачем не оспорюється.

Надходження до позивача та оприбуткування вказаного товару підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів ТОВ «Донбасвугілляінвест» . \ а.с. 75-85\.

Згідно зазначеної податкової накладної позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту за за січень 2011 року та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість. \ а.с. 37-38\.

Відповідно до розшифровок податкового кредиту (додаток 5) наданих до декларації з ПДВ за січень 2011 року, сума ПДВ 130800 грн. по отриманій податковій накладній від ПП «Альянсмашагротранс» за № 24014 від 24.01.2011 року позивачем включена до складу податкового кредиту. \ а.с. 39\.

Оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ПП «Альянсмашагротранс».

Згідно п. 3.2. Договору поставки № 585 Постачання товару здійснюється транспортом покупця, таким чином фактично товари доставлялись Покупцю автотранспортом ТОВ «Донбасвугілляінвест», вони є оприбуткованими на склад, і використані у підприємницькій діяльності.

Доставка товару на склад позивача саме його автомобільним транспортом підтверджується товарно-транспортними накладними та копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів. \ а.с. 50-53\.

В подальшому позивач використовував придбаний за вищевказаними договорами товар у господарській діяльності, що відповідачем жодними доказами не спростовано.

25 березня 2011 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Донбасвугілляінвест» щодо підтвердження відомостей, отриманих від ПП «Альянсмашагротранс» за період з 1 по 31 січня 2011 року, за результатами якої складно акт № 100/23-32449950. За висновками даного акту відповідачем встановлені порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, а саме заниження ПДВ за січень 2011 р. на суму 130 800,00 грн; а також порушення ч. 1, 3, 5 ст. 203, ч. 1 та 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент виникнення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Донбасвігілляінвест» при придбанні та продажу товарів (послуг). \ а.с. 25-28\.

За наслідками Акту перевірки № 100 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000212301/0 від 29.03.2011 року, згідно якого позивачу збільшено податкове зобовязання з ПДВ за січень 2011 р. на суму 130 800,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 1,00 грн. \ а.с. 23\.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушень з боку відповідача порядку проведення перевірки, за наслідками якої прийнято спірне повідомлення-рішення, з огляду на наступне.

Так, згідно підпункту 75.1.2 статті 75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 79.1. статті 79 Податкового Кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Стаття 78 Податкового Кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок, згідно якої така перевірки проводиться у разі наявності хоча б однієї з таких обставин, що визначені у статтях 78.1.1. по 78.1.13. Податкового Кодексу України.

Згідно ст. 78.1.1. ПК України, на яку посилається Відповідач, як на підставу для проведення документальної невиїзної перевірки, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом першої інстанції встановлено, що обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби від відповідача не надходило. Доводи апеляційної скарги, що 22.03.2011 року такий запит на адресу було направлено, жодними належними доказами не підтверджені, оскільки надана суду копія запиту ( а.с. 65) не свідчить про його отримання позивачем. Більше того, всупереч вимогам підпункту 78.1.1 ПК України вже 25 березня 2011 року, тобто через два робочих дні (!) після нібито його відправки, начальником Стахановської ОДПІ прийнято наказ про проведення документальної невиїзної перевірки, хоча законодавство передбачає, що цей термін повинен бути не менше ніж 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зазначені обставини свідчать про відсутність у відповідача підстав для призначення та здійснення документальної невиїзної перевірки.

Посилання відповідача, що такі підстави згідно пункту 200.11 ПК України передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238, судом не приймаються, оскільки вказаними нормами передбачені підстави для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, тоді як стаття 79 Податкового Кодексу України підставами для проведення документальної невиїзної перевірки передбачає лише наявність обставин, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу і не передбачає в якості таких підстав. Зазначені в статті 200 ПК України.

Крім того, відповідно до п. 79.2 та 79.3 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

З аналізу вказаних положень законодавства вбачається, що платник податків має право знати про дату початку і місце проведення перевірки, а також бути присутнім при її проведенні, тобто платник податків податковим органом повинен бути завчасно до початку проведення перевірки повідомлений про її призначення.

Всупереч вказаним вимогам законодавства копія наказу про дату початку і місце проведення перевірки та повідомлення були направлені позивачу 25 березня 2011 року і в той же день вказана перевірка була проведена та складений відповідний акт. Позивачем копія даного наказу отримана лише 28 березня 2011 року, тобто вже після її закінчення. Вказаними діями відповідач порушив передбачене пунктами 79.2 та 79.3 Податкового Кодексу України право позивача знати про дату початку і місце проведення перевірки, а також бути присутнім при її проведенні.

За таким обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність встановлених чинним податковим законодавством України (а саме вимогами статей 77 та 78 Податкового Кодексу України) чітко визначених правових підстав для проведення документальної невиїзної перевірки Позивача, що є порушенням норм статей 77, 78, 79.1. Податкового Кодексу України та статті 19 Конституції України, тобто відповідач при призначенні і проведенні перевірки діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Податковим Кодексом України.

Пунктом 86.4 статті 86 Податкового Кодексу України визначено, що акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Статтею 86.7. Податкового Кодексу України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) при чому, визначено, що платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Згідно пункту 86.8 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що після складення акту документальної невиїзної перевірки податковий орган повинен вручити його особисто платнику податків, після чого останній протягом пяти днів має право подати на нього свої заперечення і лише після розгляду заперечень протягом трьох днів може бути прийнято податкове повідомлення-рішення.

Всупереч всім зазначеним вимогам Податкового Кодексу України податковий орган 29 березня 2011 року надіслав позивачу одразу і акт перевірки і податкове повідомлення-рішення ( а.с. 63), позбавивши таким чином платника податків можливості подати свої заперечення та копії документів, які підтверджують безпідставність висновків акту перевірки, оскільки сама перевірка проводилась без відома позивача і він був також позбавлений права надати такі документи і при її проведенні.

При цьому у звязку з численними порушеннями при призначенні, проведенні перевірки та застосуванні її наслідків відповідачем не витребувано у позивача та не досліджено всупереч пп. 75.1.2 ПК України наявні у позивача первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому облікуі повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів і які підтверджують правомірність формування податкового кредиту.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що будь-які первинні документи відповідачем не досліджувались, всі висновки акту збудовані на акті перевірки ПП «Альянсмашагротранс» і носять характер припущень.

Висновки акту перевірки, що позивачем не надані документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують господарську діяльність за січень 2011 року, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки як зазначалось вище судом, вперше про проведення такої перевірки позивач дізнався 28 березня 2011 року, тобто вже після складання акту, у звязку з чим позивач саме податковим органом був позбавлений можливості надати такі документи.

Разом з тим, відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" було розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за N 34/18772 (далі Порядок).

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 розділу І Порядку передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому, у підпункті 5.2 пункту 5 розділу ІІ Порядку містяться вимоги до змісту описової частини акту документальної перевірки у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства. Зокрема, за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Всупереч зазначеними приписам відповідачем в акті перевірки взагалі не викладено зміст порушення позивачем п. 198.2, 198.3 та 198.6 Податкового Кодексу України при укладенні та виконанні договору постачання від 1 січня 2011 року № 585 з ПП «Альянсмашагротранс», а також не зазначені первинні документи та регістри бухгалтерського обліку за вказаними господарськими операціями. Більше того, в акті навіть не зазначено, який же саме договір між позивачем та ПП «Альянсмашагротранс», за наслідками виконання якого позивачем сформовано податковий кредит, відповідач вважає нікчемним. Відповідно в акті спірна господарська операція взагалі не досліджена та не проаналізована.

Замість цього в апеляційній скарзі відповідач всупереч положенням частини 2 статті 71 КАС України пропонує суду самостійно дослідити та проаналізувати, чи носили господарські операції між ТОВ «Донбасвугілляінвест» та ПП «Альянсмашагротранс» реальний характер чи ні.

З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити, що саме на відповідача як субєкта владних повноважень діючим процесуальним законодавством покладені обовязки доведення правомірності своїх дій, а не на суд, і не на відповідача.

При цьому посилання Відповідача на негативні наслідки за результатами проведення перевірки підприємства-контрагента за конкретними угодами Позивача не є належними доказами безпідставності заявленого до відшкодування податку на додану вартість з огляду на наступне.

Посилання Стахановської ОДПІ на той факт, що у ЧП «Альянсмашагротранс» відсутні основні фонди та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, є безпідставними та недоведеними. Так, спірним договором не передбачено, що товари, які продало ПП «Альянсмашагротранс», мали бути виготовлені саме на його виробничих потужностях. Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару вимагав від ПП «Альянсмашагротранс» наявності виробничих потужностей та певних основних засобів.

Так само відповідачем не доведено, що виконання спірної господарської операції вимагало наявності певної кількості працівників у штаті ПП «Альянсмашагротранс» або, що наявна кількість працюючих у чотири особи є недостатньою для здійснення господарської операції з позивачем.

Крім цього, на момент укладення договорів, що викликають сумнів у відповідача щодо реальності їх виконання, ЧП «Альянсмашагротранс» та ТОВ «Донбасвігілляінвест» значились платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених ЧП «Альянсмашагротранс», є правомірним.

Реальність господарських операцій між позивачем та ЧП «Альянсмашагротранс» підтверджується вищезазначеними первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, які відповідачем безпідставно не витребовувались у позивача та не досліджувались при проведенні перевірки, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, договорами купівлі-продажу, придбаний товар використано у господарській діяльності ТОВ «Донбасвігілляінвест», вищезазначена угода виконана в повному обсязі, відповідно до умов договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, а отже, підстави для визнання правочинів нікчемними між вказаними суб'єктами господарювання відсутні.

Таким чином, з вищенаведених підстав колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги щодо фіктивності договорів між позивачем та ЧП «Альянсмашагротранс» та як наслідок неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, отриманими від ЧП «Альянсмашагротранс» на виконання договорів поставки.

Посилання відповідача на нікчемність даного договору з підстав ст. 228 Цивільного Кодексу України суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним і податковий орган не наділений законодавством в односторонньому порядку вирішувати чи є правочин нікчемним, чи ні. Якщо ж податковий орган вважає зазначений договір таким, що вчинений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, останній може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до розяснень, викладених в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними правочинами в сенсі статті 228 ЦК України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Договір між позивачем та ПП «Альянсмашагротранс» від 01.01.2011 року № 585 не підпадає під вищезазначені категорії і вимоги частин 1 та 2 статті 228 ЦК України на нього розповсюджуватись не можуть, оскільки він є звичайним господарським договором, а не таким, що спрямований на порушення публічного порядку.

За таких обставин його безтоварність повинна доводитись відповідачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України.

Згідно пункту 198.3 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду, зокрема, у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За вимогами пункту 198.6 ПК України в редакції на час виникнення спірних відносин не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Вимоги щодо оформлення податкової накладної викладені в статті 201 Податкового Кодексу України і відповідачем не заперечується, що податкова накладана від 24.01.2011 року № 24014 цим вимогам відповідає.

За таких обставин, враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних від ЧП «Альянсмашагротранс» на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум передбачених цими документами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач правомірно розрахував суми податку на додану вартість за січень 2011 року та сформував податковий кредит, суму якого зазначив в декларації за січень 2011 року.

Крім того, відповідач підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення зазначив пп. 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України, згідно якого контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Аналогічні вимоги містяться в підпункті «б» пункту 2.1 розділу ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 985, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за N 1440/18735.

Оскільки дані перевірки результатів діяльності ТОВ «Донбасвугілляінвест», викладені в акті перевірки від 25.03.2011 № 1006/23-32449950, у звязку з вищезазначеними обставинами не свідчать про заниження його податкових зобов'язань з податку на прибуток, заявлених у податковій декларації за січень 2011 року, по господарській операції з постачання товарів від ПП «Альянсмашагротранс», суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у відповідача були відсутні підстави для донарахування податкового зобовязання в цій частині та відповідного нарахування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтованою, апеляційна скарга позивача, не грунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Стахановської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі № 2а-3215/11/1270 залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: К.П.Горбенко

О.П.Лях