Ухвала суду № 22403104, 09.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2011 року справа №2а/0570/9301/2011

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Лях О.П.

суддів Горбенко К.П. , Попова В.В.

при секретарі Турко І.Б.

за участю:

представника позивача - Косякової Д.І.

представника відповідача - Сулімова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року у справі № 2а/0570/9301/2011 за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року у справі №2а/0570/9301/2011 задоволено адміністративний позов Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2011 року № 0000521510 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 2527,66 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін

Представник відповідача під час апеляційного розгляду справи доводи апеляційної скарги підтримав.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 02 лютого 2009 року Державною податковою інспекцією у м. Торезі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012310/0, яким позивачу донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 51934,65 грн., з яких за основним платежем - 25319,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26615,65 грн. Рішенням № 17/24-014-18 від 12 лютого 2009 року податковою інспекцією була розстрочена сплата податкового зобов'язання в сумі 30000,00 грн. (3384,35 грн. - за основним платежем, 26615,65 грн. - за штрафними санкціями), визначеного податковим повідомленням рішенням № 0000012310/0 від 02 лютого 2009 року в період з 12 лютого по 30 серпня 2009 року.

13 квітня 2011 року податковою інспекцією було проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасної сплати податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення від 02 лютого 2009 року № 0000012310 по терміну сплати 12 лютого 2009 року, з питання своєчасності сплати земельного податку по терміну сплати 30 серпня 2010 року, 30 вересня 2010 року, з питання своєчасної сплати податку на додану вартість по терміну сплати 28 листопада 2008 року, 16 жовтня 2008 року, 26 листопада 2008 року. За наслідками проведення перевірки був складений акт № 248/150/00180338 від 13 квітня 2011 року (арк. справи 15-19). 28 квітня. 2011 року на підставі викладених в акті перевірки висновків податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000521510 (арк. справи 21), яким до позивача за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 5055,32 грн. були застосовані штрафні санкції в розмірі 50% в сумі 2527,66 грн.

Згідно викладеного в акті № 248/150/00180338 від 13 квітня 2011 року при проведенні перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем пункту 16.4. статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: позивачем несвоєчасно сплачений податок на прибуток в сумі 5055,32 грн. згідно повідомлення-рішення № 0000012310 від 02 лютого 2009 року. Згідно викладеного в акті перевірки в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток за рішенням відповідачем зараховані кошти в сумі 3499,08 грн. за платіжним дорученням № 92 від 12 серпня 2009 року (із простроченням сплати 181 день), кошти в сумі 2,93 грн., сплачені за платіжним дорученням № @2РL275583 від 29 січня 2010 року (із простроченням сплати 351 день), кошти в сумі 1553,30 за платіжним дорученням № 221 від 13 вересня 2010 року (із простроченням сплати 578 день).

Обов'язки щодо подання платниками податків до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів, декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів та відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплати належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни встановлені статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Спеціальним законом з питань оподаткування, яким були встановлені на момент виникнення спірних правовідносин порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно статті 7 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами " погашення податкових зобов'язань може бути самостійним або за рішенням органу стягнення. За приписами підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. При цьому, кошти є майном у розумінні частини 1 статті 139 Господарського кодексу України. Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є суб'єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ". Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 17.1 зазначеного вище Закону, форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Згідно з пунктом 3.8 постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976), якою затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, обов'язковим реквізитом платіжного доручення є "призначення платежу", який заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті " Призначення платежу " цього документу.

Наведене вище свідчить про те, що при здійснені податковим органом обліку надходжень від платника податків в рахунок погашення податкових зобов'язань, він має дотримуватися визначеного платником податків призначення платежу.

Відповідно до вимог пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилався відповідач як на обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми в рахунок погашення зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у календарній черговості виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

Проте, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючи органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов'язань. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дії податкового органу щодо зарахування коштів в сумі 5052,38 грн. за платіжними дорученнями № 92 від 12 серпня 2009 року та № 221 від 13 вересня 2010 року в рахунок погашення податкових зобов'язань без врахування визначеного позивачем призначення платежу, є протиправними, застосування до позивача фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобов'язань в сумі 2526,19 грн. внаслідок зміни самостійно визначеного платником податку призначення платежу за податковим повідомленням-рішенням від 28 квітня 2011 року № 0000521510 не відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, розмір застосованих позивачем штрафних (фінансових) санкцій був визначений відповідачем на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який втратив чинність з 1 січня 2011 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року у справі № 2а/0570/9301/2011 за позовом Державного Відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року у справі № 2а/0570/9301/2011 за позовом Державного Відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 10.08.2011 року.

Колегія суддів : О.П. Лях

К.П. Горбенко

В.В. Попов