Ухвала суду № 22402617, 11.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 року справа №2а-18264/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ястребової Л.В.

суддів Чумака С.Ю. , Міронової Г.М.

при секретарі Копиці С.В.

за участю:

представника позивача Песурової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року по справі №2а-18264/10/0570 за позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» про зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2010 року Державна податкова інспекція в Калінінському районі м. Донецька звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ «Агросервіс» про зобовязання відповідача сплатити суми податкових зобов'язань за рішеннями про визначення податкових зобовзань із застосуванням звичайних цін від 07.07.2010 року № 1/0/23980432, яким визначено суму податкових зобовязань у розмірі 487024 грн., у тому числі за основним платежем 243512 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 243512 грн. та № 2/0/23980432 від 07.07.2010 року, яким визнасченосуму податкових зобовязань у розмірі 203944 грн., у тому числі за основним платежем 101972 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 101972 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року у задоволенні адміністративного позову ДПІ у Калінінському районі м. Донецька відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі, посилаючись на порушення норм діючого законодавства.

Представники Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька під час апеляційного розгляду підтримала доводи апеляційної скарги. Представник відповідача до суду не прибув.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» зареєстровано як юридична особа 14.11.1995 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 23980432, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 309989, довідкою Управління статистики у м. Донецьку серії АБ № 206361 від 12.08.2009. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 08.10.1997, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 07551008 від 08.10.1997. Позивач перебуває на обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька з 14.11.1995 за № 2936.

Постановою ст. слідчого по ОВС СВ ВРКС ПМ ДПА у Донецькій області від 31.05.2010 було призначено позапланову документальну перевірку ТОВ «Агросервіс» з питань дотримання податкового і валютного законодавства за період з 01.01.2008 по 01.04.2010, проведення якої було доручено ДПІ у Калінінському районі м. Донецька.

На підставі зазначеної постанови та направлення на перевірку, посадовими особами ДПІ у Калінінському районі м. Донецька у період з 07.06.2010 по 18.06.2010 була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агросервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2010, за результатами якої було складено акт від 25.06.2010 № 5435/23-313/23980432.

Згідно з висновком акту перевірки, ТОВ «Агросервіс» було допущено порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.1.1 п. 6.1, п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 3.1.1 акту перевірки, перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2008 по 31.03.2010 було встановлено заниження валового доходу за три квартали 2008 р. у сумі 300000,00 грн. (у т.ч. у 3 кварталі 2008 р. у сумі 300000,00 грн., що відображено в акті перевірки №7642-23-1/23980432 від 31.12.2009 р.) та в сумі 974049,00 грн. за 4 квартал 2008 р., а саме:

-у порушення п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Агросервіс» поставило підприємству Compani Kulberg Finances INS сільськогосподарську продукцію (соняшник) за цінами, що не відповідають рівню ринкових цін, відповідно збитки від реалізації нижче ринкових цін у 4 кварталі 2008 р. склали 974049,00 грн.;

-у порушення п. 4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р., із змінами та доповненнями, ТОВ «Агросервіс» реалізувало підприємству «Compani Kulberg Finances INS» насіння соняшника за ціною, що менш рівня звичайних (ринкових) цін, внаслідок чого занижено податкові зобовязання на суму 101972,34 грн. за листопад 2008 року.

За наслідками проведеної перевірки, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0041921542/0 від 07.07.2010 на суму 17452686,00грн., №0041931542/0 від 07.07.2010 на суму 50438227,27грн., № 0041941542/0 від 07.07.2010 на суму 10228443,00грн., а також рішення про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін:

- від 07.07.2010 №№ 1/0/23980432, яким визначено суму податкових зобовязань з податку на прибуток у розмірі 487024 грн., у т.ч. за основним платежем 243512 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 243512 грн. ,

- від 07.07.2010 2/0/23980432, яким визначено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 203944 грн., у т.ч. за основним платежем 101972 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 101972 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення № 0041921542/0 від 07.07.2010 на суму 17452686,00грн., №0041931542/0 від 07.07.2010 на суму 50438227,27грн., № 0041941542/0 від 07.07.2010 на суму 10228443,00грн. ТОВ «Агросервіс» оскаржило до Донецького окружного адміністративного суду (справа № 2а-18291/10/0570).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2011 позов ТОВ «Агросервіс» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 07.07.2010року № 0041921542/0, № 0041931542/0 та № 0041941542/0 був задоволений. Постанова набрала законної сили 20.05.2011 після її перегляду в апеляційному порядку відповідно до приписів ч.ч. 3, 5 ст. 254 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Судом першої інстанції в межах розгляду справи була призначена судово-економічна експертиза, на вирішення якої було поставлене, у тому числі, питання щодо документальної обґрунтованості висновків акту перевірки від 25.06.2010 № 5435/23-313/23980432.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 135, висновки акту перевірки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 25.06.2010 р. №5435/23-313/23980432 про порушення ТОВ «Агросервіс» п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого ТОВ «Агросервіс» занижено валовий дохід за 4 квартал 2008 р. на суму 974049,00 грн., п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ТОВ «Агросервіс» занизило податкові зобовязання з ПДВ за листопад 2008 р. на суму 101972,34 грн., які ґрунтуються на визначенні звичайної (ринкової) ціни насіння соняшника на підставі листа ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМУ від 10.11.2008 р. №8/864 не підтверджуються у повному обсязі, тобто є документально необґрунтованими.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що суд першої інстанції, оцінюючи докази, надав перевагу висновку експерту, який не носить обовязковий характер, при цьому взагалі не взяв до уваги лист Держзовнішінформ, з чим колегія суддів не погоджується.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що визначаючи валовий дохід та податкові зобовязання з ПДВ по вищезазначеним господарським операціям у якості обґрунтування розміру звичайної ціни, ДПІ взяла до уваги ринкову ціну соняшника, яка становить відповідно до вищенаведеного листа ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМУ 280-290 USD за тону, або 1728,00 грн.-1790 грн. за тону за курсом USD 6,1717 грн.

Відповідно до п.1.20.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. із змінами і доповненнями випливає, що звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін, тобто цін, за якими товари передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари, а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари, а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності однорідних) товарів.

Для визначення звичайної ціни товару відповідно до п.1.20.2 Закону використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована, зокрема, враховуються такі умови договорів, як: кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); строки виконання зобов'язань; умови платежів, звичайних для такої операції; інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

При визначенні звичайної ціни товару враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані: з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари; втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до висновку Держзовнішінформ від 10.11.2008 №8/864 рівень експортних цін на насіння соняшника у розмірі 280-290 USD за тону склався на ринку товару, який експортується на умовах поставки порти FОВ порти Азовського моря (відповідно до правил «Інкотермс-2000»). При цьому відсутня будь-яка інформація щодо інших умов Контрактів, за наявності яких вони визнаються співставними та які суттєво впливають на ціну, як то кількість (обсяг) товарів, що експортуються, строки виконання зобов'язань, умови платежів, якість товарів, інше. Зазначена довідка не містить інформацію щодо рівня експортних цін на насіння соняшника, які склалися на ринку товарів за Контрактами, умови яких є співставними з умовами Контрактів № KF 29/10 від 29.10.08 р., № KF 30/10 від 30.10.08 р., за якими ТОВ «Агросервіс» реалізувало товар Company "Кulberg Finances INC." Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки акту перевірки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 25.06.2010 р. №5435/23-313/23980432 про порушення ТОВ «Агросервіс» п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р., із змінами і доповненнями, внаслідок чого ТОВ «Агросервіс» занижено валовий дохід за 4 квартал 2008 р. на суму 974049,00 грн., п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р., із змінами та доповненнями, внаслідок чого ТОВ «Агросервіс» занизило податкові зобовязання з ПДВ за листопад 2008р. на суму 101972,34 грн., які ґрунтуються на визначенні звичайної (ринкової) ціни насіння соняшника на підставі листа Держзовнішінформ від 10.11.2008 року №8/864 не підтверджуються у повному обсязі, тобто є документально необґрунтованими.

Відповідно до ст.. 86 Кодексу адміністративного судочинства суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги висновок експертизи в якості доказу, при повному та обєктивному дослідженні, про що зазначив в постанові суду.

Судом першої інстанції також вірно зазначено, що у відповідності до приписів п.п. 7.4.1-7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання. Положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками».

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Пунктом 1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п. 1.20.1 п.1.20. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно з п.п. 1.20.8. п.1.20. ст. 1 цього Закону, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Підпунктом 1.20.9 п. 1.20. ст. 1 цього Закону передбачено, що додатково до правил визначення звичайної ціни, встановлених цим пунктом, Кабінет Міністрів України має право встановити методологію визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг), які продаються (надаються) платниками податку, визначеними як природні монополісти відповідно до закону. На теперішній час, методики визначення звичайних цін Кабінетом Міністрів України не затверджено.

Відповідачем при визначенні звичайної ціни на товар не проведено детального та обґрунтованого аналізу цін, які існували на ринку, не здійснено аналізу договорів з ідентичними (однорідними) товарами у співставних економічних умовах, не проаналізовано та не дана оцінка наявності або відсутності будь-яких інших обєктивних умов, що існували на ринку ідентичних (однорідних) товарів та могли вплинути на ціну, що є порушенням п.п. 1.20.2 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було направлено відповідних запитів до Державної інспекції з контролю за цінами, органу статистики або іншого державного органу, який би міг надати інформацію щодо цін, встановлених на даний вид товару.

П.п. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що донарахування податкових зобовязань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобовязань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Визначення податкових зобовязань за непрямими методами встановлено пунктом 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За змістом п.п. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 цього Закону методика визначення суми податкових зобовязань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків.

Станом на момент проведення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька перевірки методика визначення суми податкових зобовязань за непрямими методами, затверджена законом, в Україні відсутня. Отже, у податкового органу були відсутні правові підстави визначати податкові зобовязання за непрямими методами.

Підпунктом 4.3.4 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.

Вичерпний перелік підстав для застосування непрямих методів визначено п.п. 4.3.1 п. 4.3 статті 4 Закону № 2181, серед яких відсутня така правова підстава для застосування непрямих методів як невідповідність ціни договору рівню звичайних цін.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив обставини справи та судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст.200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року по справі №2а-18624/10/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 12.08.2011 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Л.В.Ястребова

Судді С.Ю.Чумак

Г. М.Міронова