Ухвала суду № 22402332, 05.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2011 року справа №2а/0570/6438/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрко І.В.

суддів Міронової Г.М. , Блохіна А.А.

при секретарі судового засідання Діденко О.С.,

за участю представника позивача Земцова П.А.,

представника відповідача Східної митниці - Костиркіної Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року по справі №2а/0570/6438/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арєка» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсними рішення про визначення митної вартості, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, зобовязання вчинити певні дії, стягнення надмірно сплачених митних платежів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арєка» звернулось до суду 21.04.2011 року з позовом до Східної митниці та Головного управління державного казначейства у Донецькій області про визнання недійсними рішення про визначення митної вартості, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, зобовязання вчинити певні дії, стягнення надмірно сплачених митних платежів.

Позов мотивовано безпідставним незастосуванням Східною митницею заявленої позивачем митної вартості за ВМД №700000012/2011/003361 від 17.03.2011 року, та необґрунтованим застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів № 700000006/2011/000246/1 від 22.02.2011 року.

Визнано протиправною картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/1/20141 від 22.03.2011 року, прийняту Східною митницею.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арєка» надмірно сплачені митні платежі в розмірі 52400 грн..

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідач Східна митниця не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову, як прийняту з порушення норм матеріального права та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості товару позивач не надав всіх потрібних документів внаслідок чого Східною митницею було прийнято правомірне рішення про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, та митну вартість визначено на підставі інформації цінової бази даних ЄАІС ДМСУ за резервним методом.

Представник відповідача-апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаної особи не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне в задоволенні апеляційної скарги відмовити, виходячи з наступних підстав.

ТОВ «Арєка» зареєстроване Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області у якості юридичної особи з 13.12.2000 р., про що зазначено у Свідоцтві Серія А00 № 722745, ідентифікаційний код 31219083, місцезнаходження: 86196, Донецька область, м. Макіївка, вул. Маяковського, б.12.

Відповідач Східна митниця у відповідності до ст. 14 Митного кодексу України є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Відповідач Головне управління Державного казначейства України в Донецької області у відповідності до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 р., веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

17.03.2011 р. декларантом ТОВ «РЕМ» на підставі договору доручення № 14 від 14.03.2011 року (а.с.72-73) була подана до Східної митниці вантажна митна декларація №700000012/2011/003361 на вантаж олії моторні (а.с. 89-91). Разом з вантажною митної декларацією декларантом до митного органу були подані декларація митної вартості № 700000012/2011/003361 (а.с. 86-88), попередня митна декларація, CМR № 073202 від 11.03.2011 р., книжка МДП, рахунок-фактура (інвойс) № 10302397 від 11.03.2011 р., зовнішньоекономічний договір, доповнення до нього від 15.02.2011 р., довідка про декларування валютних цінностей, сертифікат відповідності та інші документи, необхідні для митного оформлення вантажу, який надійшов на адресу позивача за зазначеним вище договором. В декларації митної вартості та у вантажній митній декларації позивачем була визначена митна вартість товару за першим методом визначення митної вартості. Загальна вартість придбаного товару склала 313016,37 грн.

Митна вартість зазначеного товару в розмірі 313016,37 грн. була визначена позивачем, виходячи з ціни договору, тобто, за основним (першим) методом, встановленим ст. 266 Митного кодексу України.

Виходячи з вказаної митної вартості, з боку позивача підлягали сплаті до бюджету митні платежі, в тому числі податок на додану вартість в розмірі 73660,35 грн

Зазначений товар придбаний за договором поставки № 6 UK від 05.01.2010 року (специфікація №1 до зазначеного договору), укладеного між фірмою «Дюран Продюксьон» (Франція) у якості продавця, та ТОВ «Арєка», в якості покупця, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує згідно специфікацій, на загальну суму контракту 1975125,00 ЄВРО. Умови поставки EXW Harnes, France.

Відповідно до доповнення №1 до зазначеного договору сторони визначили загальну суму договору у розмірі 2181704,00 ЄВРО із внесення відповідних змін до специфікації.

Для підтвердження митної вартості товару митному органу були надані документи, передбачені ст. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2006 року № 1766, а саме, вантажна митна декларація, декларація митної вартості № 700000012/2011/003361, попередня митна декларація, CМR № 073202 від 11.03.2011 року, книжка МДП, рахунок-фактура (інвойс) № 10302397 від 11.03.2011 року, зовнішньоекономічний договір, доповнення до нього від 15.02.2011 року, довідка про декларування валютних цінностей, сертифікат відповідності тощо.

Відповідачем -Східною митницею були витребувані у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме, переклад пакувального листа, переклад документу «Tarif OOO «ARECA», переклад листа постачальника від 01.03.2011 року, переклад ВМД № 19020543 від 11.03.2011 року, переклад ВМД № 11 FRC535035212276 від 11.03.2011 року, заявка на перевезення, банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, відповідно до виставленого рахунку-фактури (якщо рахунок сплачено), договір між фірмою-експедитором ТОВ «Компанія «Лугатранс» та безпосереднім перевізником фірмою ТОВ «ЛАА Транс», калькуляція транспортних витрат безпосередньо від перевізника, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру товару за 1 кілометр маршруту, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформація зовнішньоторговельних організацій про вартість товару.

Декларантом на вимогу митного органу додатково були надані переклад пакувального листа, переклад документу «Tarif OOO «ARECA», переклад листа постачальника від 01.03.2011 року, переклад ВМД № 19020543 від 11.03.2011 року, переклад ВМД № 11 FRC535035212276 від 11.03.2011 року, заявка на перевезення, договір між ТОВ «ЛАА Транс» та ТОВ «Компанія «Лугатранс» № 29.01.03-ЛТ від 02.01.2003 року, калькуляція транспортних витрат № 1803 від 18.03.2011 року, висновок ТОВ «Консалтингова фірма «Грата», інформація зовнішньоторговельних організацій про вартість товару (прайс-листи фірми «Хаммер», ТОВ «Арланда», фірми «Мастол», фірми «Дніпр Юг-Сервис», фірми «YACCO»).

Із додатково витребуваних документів декларантом не були надані митному органу документи про оплату транспортно-експедиційних послуг, оскільки на час митного оформлення такі послуги не були оплачені.

Східною митницею 22.03.2011 року було прийняте рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/2011/000246/1, в якому митна вартість товару визначена за методом № 6 (а.с. 83-85).

22.03.2011 р. Східною митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/1/20141, з якої вбачається, що товари не підлягають митному оформленню з таких причин: оформлення митним органом рішення про визначення митної вартості товару №700000006/2011/000246/1 від 22.03.2011 р., невиконання вимог ст. 88 Митного кодексу України; неподання митному органу в повному обсязі додаткових документів згідно вимог п.8 та п. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 року.

У звязку із зазначеним, позивачем було прийняте рішення про здійснення митного оформлення товару не за ціною договору, а за ціною, яка була визначена митним органом. Позивачем ТОВ «Арєка» була подана нова вантажна митна декларація із зазначенням митної вартості в розмірі 537355,39 грн. та сплачені митні платежі (в тому числі податок на додану вартість) в сумі 126087,82 грн., що на 52427,47 грн. перевищує суму митних платежів, в тому числі податку на додану вартість, які підлягали сплаті до бюджету позивачем у разі здійснення митного оформлення за митною вартістю, визначеною за першим методом, що не спростовується сторонами.

Суд першої інстанції вірно зробив висновок, що митним органом при здійсненні митного оформлення товару, який був ввезений на митну територію України позивачем, були допущені порушення вимог діючого законодавства, а тому дії митного органу про визначення митної вартості товару є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, з чим погоджується колегія суддів.

Стаття 261 Митного кодексу України встановлює, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обовязкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Згідно статті 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Стаття 266 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну. Так, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

·за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

·за ціною договору щодо ідентичних товарів;

·за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

·на основі віднімання вартості;

·на основі додавання вартості (обчислена вартість);

·резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Отже, фактично митним органом обовязкові консультації з декларантом проведені не були, що дає суду підстави для висновку, що митним органом були порушені вимоги митного законодавства щодо проведення обовязкових консультацій з декларантом.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не повязаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на повязаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не повязані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі обєктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Використані декларантом відомості повинні бути обєктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що декларантом та позивачем ТОВ «Арєка» були надані митному органі усі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості, в тому числі, вантажна митна декларація, декларація митної вартості № 700000012/2011/003361, попередня митна декларація, CМR № 073202 від 11.03.2011 р., книжка МДП, рахунок-фактура (інвойс) № 10302397 від 11.03.2011 р., зовнішньоекономічний договір, доповнення до нього від 15.02.2011 р., довідка про декларування валютних цінностей, сертифікат відповідності тощо, а також додатково витребувані митним органом переклад пакувального листа, переклад документу «Tarif OOO «ARECA», переклад листа постачальника від 01.03.2011 р., переклад ВМД № 19020543 від 11.03.2011 р., переклад ВМД № 11 FRC535035212276 від 11.03.2011 р., заявка на перевезення, договір між фірмою ТОВ «ЛАА Транс» та ТОВ «Компанія «Лугатранс» № 29.01.03-ЛТ від 02.01.2003 р., калькуляція транспортних витрат № 1803 від 18.03.2011 р., висновок ТОВ «Консалтингова фірма «Грата», інформація зовнішньоторговельних організацій про вартість товару (прайс-листи фірми «Хаммер», ТОВ «Арланда», фірми «Мастол», фірми «Дніпр Юг-Сервис», фірми «YACCO»).

Таким чином, відомості про заявлену позивачем митну вартість є обєктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Митні органи у відповідності до ст. 41 МК України повинні здійснювати митний контроль, який включає в себе контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості.

Пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України і подачі відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

На виконання зазначених вимог митним органом були запитані у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості, про що був зроблений запис у декларації митної вартості. Майже усі документи, які вимагав надати митний орган, декларантом були надані.

Згідно п. 14 Порядку, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що такі положення Порядку зовсім не передбачають, що митний орган у разі неповного подання документів зобовязаний визначити митну вартість не за тим методом, який застосував декларант.

Суд не приймає до уваги доводи митного органу, що декларантом не надані банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури.

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000116, виставленої ТОВ «Компанія «Лугатранс» ТОВ «Арєка» 14.03.2011 р. вартість транспортних послуг складає 39344 грн., в тому числі податок на додану вартість 182 грн. При цьому транспортні послуги по маршруту Франція - п/п Ягодин складають 25438 грн. (а.с. 130-131).

На час здійснення митного оформлення ввезеного товару ТОВ «Арєка» не був сплачений зазначений рахунок-фактура, а тому позивач був позбавлений можливості надати митному органу банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг. Оплата рахунку була здійснена позивачем платіжними дорученнями № 159 від 31.03.2011 р. на суму 15000 грн., № 157 від 30.03.2011 р. на суму 10000 грн., № 177 від 07.04.2011 р. на суму 14344 грн. (а.с. 127-129).

Проте, митний орган мав можливість перевірити митну вартість за документами, наданими позивачем рахунком-фактурою, калькуляцією транспортних витрат, заявкою на перевезення, довідкою про вартість перевезення (а.с. 130-134).

Що стосується доводів відповідача щодо наявності розбіжностей у документах про вартість транспортно-експедиційних витрат, то суд першої інстанції дійшов вірного, що в документах, наданих позивачем до вантажної митної декларації, та наданих додатково на вимогу митного органу, містилась достатня інформація про товар, його ціну. На підставі первинних та додатково наданих документів посадова особа митного органу мала можливість перевірити митну вартість товару, з чим погоджується колегія суддів.

Як зазначалось вище, законодавець в ст. 266 Митного кодексу України встановлює, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідачем не надано суду доказів щодо неможливості послідовного застосування перших (з 1 по 5) методів визначення митної вартості товарів та проведення відповідних консультацій між митним органом та декларантом, що є прямим порушенням порядку визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідачем в судовому засіданні не доведена правомірність своїх дій щодо визначення митної вартості товарів, не доведена законність, обґрунтованість своїх рішень.

Крім того, як пояснив в судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача митницею приймалися у грудні 2010 року та приймаються на теперішній час від ТОВ «Арєка» митні декларації та оформлюється пропуск товару через митний кордон за цим самим договором, того ж самого товару з зазначенням коду товару та ціни, визначених дговором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Східна митниця, приймаючі рішення про визначення митної вартості товарів та картку відмови у митному оформленні товарів, діяла на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяла не у спосіб, що передбачений законами, без урахування усіх обставин, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд визнає протиправними рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів № 700000006/2011/000246/1 від 22.03.2011 р. та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/1/20141 від 22.03.2011 р.

Судом встановлено, що позивачем здійснено митне оформлення товару зі сплатою митних платежів, виходячи з їх митної вартості, встановленої митним органом.

Оскільки судом визнані протиправними рішення про визначення митної вартості товару за шостим методом та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, суд вважає, що позивачу підлягає поверненню сума надмірно сплачених митних платежів.

Сума митних платежів, які мав сплатити позивач, виходячи з митної вартості товару, визначених за методом № 1, складає 73660,35 грн. Внаслідок порушення відповідачем Східною митницею порядку визначення митної вартості позивач вимушений був сплатити суму митних платежів в розмірі 126087,82 грн., виходячи з митної вартості, визначеної митним органом. Отже, сума надмірно сплачених митних платежів складає 52427,47 грн.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 11 КАС України, з урахуванням того, що позивачем заявлені вимоги щодо стягнення надмірно сплачених митних платежів в розмірі 52400 грн., суд вважає, що саме ця сума підлягає повернення позивачу.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України 24.01.2006 за № 25/44 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 р. за № 64/11938, надміру сплачені митні та інші платежі це сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України 20.07.2007 року за № 618 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1097/14364, встановлено, що суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства за шостим методом, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за ціною договору, ТОВ «Арєка» сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством, а тому належать поверненню позивачу, з чим погоджується колегія суддів.

Східною митницею не надано суду належних доказів щодо неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів та проведення відповідних консультацій між митним органом та декларантом, що є прямим порушенням порядку визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 20 червня 2011 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 184, 195, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року по справі №2а/0570/6438/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року по справі №2а/0570/6438/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арєка» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсними рішення про визначення митної вартості, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, зобовязання вчинити певні дії, стягнення надмірно сплачених митних платежів - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвалу складено 10 серпня 2011 року.

Головуючий суддя І.В.Юрко

Судді:Г.М.Міронова

А.А.Блохін