Ухвала суду № 22385631, 05.04.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2012 року м. Івано-Франківськ Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі: головуючого Меленко О.Є., суддів Горблянського Я.Д., Горейко М.Д. секретаря Балагури М.О. з участю: апелянта ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тисменицького районного суду від 05 березня 2012 року,- в с т а н о в и л а: Ухвалою Тисменицького районного суду від 05 березня 2012 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. На погоджуючись з даною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не було враховано той факт, що в заяві про забезпечення позову позивач чітко обґрунтовує необхідність вжиття таких заходів. На думку апелянта, незаконні дії відповідача ПАТ «Прикарпаттяобленерго» в особі відокремленого підрозділу Лисецького РЕМ призводять до порушення його права та законних інтересів. Судом дані обставини не враховано, а тому безпідставно відмовлено йому у забезпеченні позову. З цих підстав ухвалу Тисменицького районного суду від 05 березня 2012 року ОСОБА_1 просив скасувати та вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони для ПАТ «Прикарпаттяобленерго» в особі відокремленого підрозділу Лисецького РЕМ на припинення постачання електроенергії до житлового будинку _______________ Справа №2/0915/596/2012 Головуючий в 1 інстанції Хоминець М.М. Провадження № 22ц/0990/738/2012 Суддя-доповідач Меленко О.Є. Категорія 24 ОСОБА_1, що по АДРЕСА_1. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник доводи апеляційної скарги підтримали з наведених у ній мотивів. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ст.ст. 151,152,153 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому позов майнового характеру забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, про що зазначено в абзаці 1 п. 4 Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову». Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Прикарпатттяобленерго» в особі відокремленого підрозділу Лисецького РЕМ про визнання незаконною зміни номеру особового рахунку оплати за електропостачання, зобовязання прийняти оплату за використану електроенергію за попереднім особовим рахунком, стягнення матеріальної та моральної шкоди. З наданих апеляційному суду матеріалів справи також вбачається, що звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, заявник ОСОБА_1 всупереч вимогам ст..151 ЦПК України не зазначив жодних обєктивних доказів на підтвердження своїх вимог, та не вказав яким чином неприйняття заходів забезпечення позову може вплинути на майбутнє виконання рішення суду. Отже, відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов, до правильного висновку про відсутність підстав та достатнього обгрунтування припущення про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Ухвала суду постановлена з дотриманням вимог процесуального закону, підстав для її скасування з мотивів, наведених ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить. Зважаючи на те, що ухвалою судді апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 березня 2012 року на підставі заяви ОСОБА_1 та відповідно д ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» сплату судового збору було відстрочено до ухвалення судового рішення, слід вирішити питання судових витрат відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, - у х в а л и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Ухвалу Тисменицького районного суду від 05 березня 2012 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 107грн. 30коп. за наступними реквізитами: отримувач Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ отримувача 37952250, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, рахунок отримувача 31212206780002, код класифікації доходів бюджету 22030001. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий: О.Є. Меленко Судді: Я.Д. Горблянський М.Д. Горейко