Рішення № 22384062, 26.03.2012, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/316/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2012 року                                                                                          м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді           Дем'яненко І.В.,

за участю:

секретаря                               Нескоромної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні при попередньому розгляді в залі суду м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна», інтереси якого представляє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна», інтереси якого представляє ОСОБА_1 звернулось до Люботинського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування.

В своїй позовній заяві товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» просить відшкодувати в порядку регресу, та стягнути з відповідача ОСОБА_2 витрати, пов’язані з виплатою страхового відшкодування в сумі 6831,91 грн. (шість тисяч вісімсот тридцять одна гривня 91 копійка) на користь позивача, а також стягнути з відповідача витрати, понесені позивачем при зверненні із позовом до суду у виді судового збору у розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 копійок).

          Позивач в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» визнав повністю, проти задоволення позову не заперечував.

Суд, заслухавши думку відповідача – ОСОБА_2, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України та ЦПК України.

У судовому засіданні встановлено, що 28 липня 2008 року ТДВ «Альянс Україна» та ОСОБА_3 уклали Договір добровільного страхування транспортного засобу № НОМЕР_1, за яким був застрахований транспортний засіб Suzuki Grand Vitara, державний реєстраційний № НОМЕР_2, що підтверджується копією полісу добровільного комплексного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземного транспорту №2000117029 від 28 липня 2008 року (а.с.5).

На вул. Жовтневої революції в місті Харкові 19 лютого 2009 року сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля Suzuki Grand Vitara, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля АЗЛК-2140, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2, що підтверджується копією звіту про результати огляду місця ДТП (а.с.11-14).

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 березня 2009 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується копією постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 березня 2009 року по справі №3-394 (а.с.15).

З огляду на наведене, у суду не виникає сумніву, що винуватцем ДТП є саме відповідач, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач, у своїй позовній заяві зазначив, що з метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок ДТП, позивачем замовлено проведення незалежної експертизи. Згідно висновку спеціаліста, складеного 27 лютого 2009 року ФО-П ОСОБА_4 вартість матеріального збитку завданого автомобілю Suzuki Grand Vitara, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті зазначеної ДТП, складає 30054,85 грн.

У відповідності з умовами договору страхування наземного транспорту № НОМЕР_1 від 28 липня 2008 року (а.с.5) та страхового акту № 200-7124-0 від 03 квітня 2009 року (а.с.20) ТДВ «Альянс Україна» здійснило виплату страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_3, шляхом перерахування коштів на СТО «ЗАТ АККО-ІНВЕСТ» у сумі 30275,00 грн. (тридцять тисяч двісті сімдесят п'ять гривень 00 копійок), що підтверджується платіжним дорученням №4289 від 10 квітня 2009 року (а.с.25) та 270,00 грн. (двісті сімдесят гривень 00 копійок) страхувальнику ОСОБА_3 за дефектовку автомобіля, шляхом перерахування по системі Аваль-експрес, що підтверджується відомістю 93 платіжного доручення №4295 від 10 квітня 2009 року (а.с.24) та копією акту виконаних робіт до Наряд-замовлення «ХН1-022086 від 24 лютого 2009 року на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобіля та копією відповідного фіскального чека (а.с.16).

Таким чином, розрахунок страхового відшкодування має наступний вигляд:

33900,00 грн. (сума матеріального збитку по рахункам-фактурам СТО (а.с.17-18)) – 2146,00 грн.(акт розбіжностей (а.с.19)) + 270,00 грн. (фіскальний чек за дефектовку (а.с.16)) = 30545,00 грн. (виплата страхового відшкодування).

Після виплати страхового відшкодування, позивачем встановлено, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля АЗЛК-2140, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент ДТП було застраховано в страховій компанії «Еталон».

У зв'язку з чим, як стверджує позивач, 07 жовтня 2009 року ТДВ «Альянс Україна» направило претензію СК «Еталон» про відшкодування збитків у порядку регресу.

СК «Еталон» 18 червня 2010 року частково сплатила на рахунок позивача страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності, а саме 23713,09 грн. (двадцять три тисячі сімсот тринадцять гривень 09 копійок), згідно умов полісу обов'язкового страхування № ВА/7443837.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тобто, відповідач повинен відшкодувати на користь позивача залишок страхового відшкодування, а саме: якщо виплата страхового відшкодування, фактично сплаченого позивачем дорівнює 30545 грн., а відшкодування в порядку регресу, сплачене СК «Еталон» складає 23713,09 грн., то зазначений залишок страхового відшкодування, який повинен сплатити відповідач складає 6831,91 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою виплатити позивачу залишок страхового відшкодування у розмірі 6831,91 грн., що підтверджується копією повідомлення про залишок боргу від 06 липня 2010 року №Н-1087/07 (а.с.26) та копією претензії про сплату 6831,91 грн. від 10 січня 2012 року №Н-68/01 (а.с.27).

Однак до теперішнього часу зазначена вимога відповідачем не виконана.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про страхування» страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

У відповідності до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика (ТДВ "Альянс Україна"), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Диспозиція ст. 1187 Цивільного кодексу України вказує, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом ст. 10 та ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідачем не доведено, що він сплатив позивачу залишок страхового відшкодування у розмірі 6831,91 грн.

Таким чином, вимога, щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 6831,91 грн. (шість тисяч вісімсот тридцять одна гривня 91 копійка) є законною та обґрунтованою і, як наслідок – підлягає задоволенню.

На підставі аналізу зібраних по справі доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

          Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 копійок).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, ст. ст. 16, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, положеннями Законом України «Про страхування», суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» у цивільній справі за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна», інтереси якого представляє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: вул. Заводська, 20, м. Люботин, Харківська область та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» залишок страхового відшкодування у розмірі 6831,91 грн. (шість тисяч вісімсот тридцять одна гривня 91 копійка), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок – 26501227 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль», ЄДРПОУ 32253696, МФО 300335.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: вул. Заводська, 20, м. Люботин, Харківська область та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» витрати по сплаті судового збору у розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 копійок), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок – 26501227 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль», ЄДРПОУ 32253696, МФО 300335.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          Суддя:                                                                                          І. В. Дем`яненко