Постанова № 22382716, 26.03.2012, Марківський районний суд Луганської області

Марківський районний суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1216/10/12

26.03.2012 суддя Марківського районного суду Луганської області Логвіненко Т. Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнання дії управління неправомірними та зобов'язання призначити пенсію за віком згідно ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення",-

в с т а н о в и в:

31.01.2012р. позивач звернулася до суду з позовом про визнання дії управління неправомірними та зобов'язання призначити пенсію за віком згідно ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та 03.03.2012р. позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду в яких зазначила, що являється вдовою померлого інваліда війни 2 групи, віднесеного до першої категорії постраждалих, який помер від захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989-1990 р.р., що підтверджується висновком Луганської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороби (інвалідності) з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 17.08.1995 року №270.

01.06.2011р. вона звернулася із заявою до відповідача про призначення їй пенсії за віком відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому як досягла віку 50 років та має трудовий стаж не менше 20 років.

Відповідач відповідно до закону не прийняв рішення про призначення пенсії або про відмову в призначенні, а надав лист-повідомлення, що вона права на пенсію не має. В зв'язку з цим вона звернулася до Марківського районного суду із адміністративним позовом до відповідача з вимогою про призначення пенсії. 05.10.2011р. судом були частково задоволені її вимоги і відповідача було зобов'язано прийняти рішення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». На виконання постанови Марківського районного суду УПФ було видано позивачу рішення, але воно датоване 06.06.2011р., тобто прийняте ще до розгляду її заяви в суді. В зв'язку з чим вважає поважною причину пропущення строку звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надала заяву в котрій прохала розглянути справу без її присутності.

Відповідач надав письмове заперечення, в якому позов не визнав, посилаючись на те, що ОСОБА_2 був призваний на військові збори, тому він відноситься до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і у зв,язку з цим права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку у вдов померлих учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС немає.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення»дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію; чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1. помер чоловік позивача, ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть /а.с.8/.

Згідно висновку міжвідомчої експертної комісії /а.с. 12/ захворювання ОСОБА_2, яке привело до смерті, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідаціцї наслідків аварії на ЧАЕС. Позивачу 03.07.2002р. видано посвідчення дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів № НОМЕР_1.

01.06.2011р. позивач звернулася з письмовою заявою до відповідача про призначення пенсії відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року №1788-Х11. Відповідач відповідно до закону не прийняв рішення про призначення пенсії або про відмову в призначенні, а надав лист-повідомлення, що позивач права на пенсію не має /а.с.36/. В зв'язку з цим позивач звернулася до Марківського районного суду із адміністративним позовом до відповідача з вимогою про призначення пенсії.

Згідно копії рішення суду /а.с.35/, 05.10.2011р. судом частково задоволені вимоги позивача та УПФ було зобов'язано прийняти рішення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На виконання постанови Марківського районного суду УПФ було видано позивачу рішення, але воно датоване 06.06.2011р., тобто прийняте ще до розгляду її заяви в суді.

Таким чином рішення Марківського районного суду від 05.10.2011р. є доказом того факту, що позивач раніше не знала про існування рішення УПФ від 06.06.2011.

Враховуючи викладені обставини суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк для звернення до суду з цим позовом з поважних причин.

Разом з тим суд вважає, що відповідач, відмовляючи в призначенні пенсії позивачу із зазначеної підстави, не врахував, що згідно ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а в 1988-1990 роках -не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців.

Цим законом визначено, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори.

Чоловік позивача як військовозобов'язаний був призваний на військові збори, що підтверджується довідкою /а.с.15/. Крім того, в експертному висновку Луганської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 17.08.1995р. вказано, що захворювання, яке привело до смерті ОСОБА_2, пов'зане з виконанням обов'яків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

На день звернення з заявою про призначення пенсії позивач досягла віку 50 років, має трудовий стаж не менше 20 років, після смерті чоловіка не взяла повторний шлюб, що підтверджується паспортом та трудовою книжкою, тому вона має право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Керуючись ст. ст. 2, 6,9,12,17, 18, 71, 99,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати причину пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважною та поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з цим позовом.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р. №1788 -ХХ11 (зі змінами та доповненнями).

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р. №1788-ХХ11 (зі змінами та доповненнями) з 01.06.2011р.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Марківський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .

Суддя Марківського районного суду: Т.Г.Логвіненко