Рішення № 22380322, 05.04.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/706/2012.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі:головуючої судді Стоілової Т.В.,

при секретарі Івановій В.О.,

представника відповідача ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»Відокремлений підрозділ «Вуглепостач» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

02.03. 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»Відокремлений підрозділ «Вуглепостач»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 3596,51 грн.

14.03.2012 року, до розгляду справи по суті спору, позивач уточнив свої вимоги та надав суду заяву(а.с.20) , в якій крім середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 3596,51 грн. просить стягнути моральну шкоду в розмірі 3000 гривень.В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказав, що з 01.11.2010 року по 07.12.2011 року він знаходився в трудових відносинах з відповідачем, працював електрогазозварником 4 розряду. Наказом по підприємству від 07.12. 2011 року №82/к його було звільнено з роботи за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.

Трудова книжка йому була вручена в день звільнення, тобто 07.12.2011 року, але порушуючи вимоги ст. 116 КЗпП України, відповідач надав йому повний розрахунок лише 31.01.2012 року.

Позивач вважає, що оскільки на час звільнення, тобто 07.12.2011 року відповідач не провів з ним остаточний розрахунок, то, посилаючись на ст. 117 КЗпП України, просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 3596,51 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірів 3000 грн., яка полягає в моральних стражданнях, викликаних тим, що тривалий час він не отримував заробітну плату, змушений був звертатись до друзів та своєї родини за допомогою на придбання ліків, оскільки звільнившись з підприємства, він тривалий час знаходився на лікуванні, що порушило його звичний спосіб життя.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав свої уточнені вимоги повністю.

Представник відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»- ОСОБА_1., що діє за дорученням, позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні визнав частково, а саме в розмірі 3087,65 грн., оскільки вважає, що розрахунок позивачем середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зроблено не вірно, крім того, представник відповідача вважає, що позивач не надав доказів спричинення йому моральної шкоди, а тому в задоволенні вимог, в цій частині, просить суд відмовити.

Суд вислухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи та дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ст.116 КЗпП України та ст.24 Закону України “Про оплату праці” від 24 березня 1995 року при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст..117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначені в цій статті відшкодування, в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 01.11.2010 року по 07.12.2011 року знаходився в трудових відносинах з відповідачем ДП «Красноармійськвугілля», працював електрогазозварником 4 розряду. Наказом по підприємству від 07.12. 2011 року №82/к його було звільнено з роботи за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.(а.с.10-11).

Із матеріалів справи , зокрема платіжних доручень № 184 від 20.01.2012 року та №198 від 31 січня 2012 року( а.с. 23-26) вбачається, що остаточний розрахунок з позивачем ОСОБА_2 при звільненні було проведено підприємством 31 січня 2012 року, що не оспорює сам позивач, тобто фактично термін розрахунку з позивачем було порушено і у відповідності зі ст. 117, 237-1 КЗпП України він має право на відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Відповідно до довідки, наданої суду відповідачем за №04/1-40 від 12.03.2012р., середньоденна заробітна плата позивача ОСОБА_2 за останні два місяці перед звільненням складає 83 грн.45 коп. (а.с.12) і позивач в своїй заяві ( а.с.22) погодився з цією сумою. Зважаючи на ту обставину, що відповідач не провів розрахунок з позивачем в день звільнення, суд вважає, що право позивачки було порушене, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 3087,65 грн,. із розрахунку: 83,45 грн. середньоденний заробіток х на 37 робочих днів за період з 08.12.2011 року по 31.01.2012 року, що відповідає вимогам ст.117 КЗпП України.

В частині стягнення моральної шкоди суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, оскільки встановлено, що з дня звільнення і до 31.01.2012 року підприємство не провело розрахунок з позивачем та не виплатило йому заборгованість з заробітної плати, чим порушені законні права позивача, звичний уклад його життя, йому спричинена моральна шкода. Однак з врахуванням глибини фізичних та душевних страждань позивача, ступеню вини відповідача, принципу розумності та справедливості при встановленні розміру моральної шкоди, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 500 грн. В іншій частині позовних вимог позивачеві слід відмовити, як необґрунтованих.

Крім того, у відповідності зі ст.88 ЦПК України на користь держави з відповідача належить стягнути судовий збір в розмірі 214,60 грн.

Керуючись ст.ст.116, 117, 237-1 КЗпТ України, ст.24, 25, Закону України «Про оплату праці», Постановою Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999р. “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, ст. 3, 4, 5, 6,10, 14, 57-64, 67, 72, 73, 208, 212, 213-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»Відокремлений підрозділ «Вуглепостач» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»Відокремлений підрозділ «Вуглепостач»р/р 2603301326 в Красноармійському відділенні Ощадбанку 2863 м. Красноармійська, МФО 394233, код ОКПО 37155607 на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 3087 ( три тисячі вісімдесят сім) грн.65 коп. та моральну шкоду 500 (п»ятсот) грн., а всього 3587 (три тисячі п»ятсот вісімдесят сім) грн.65 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити як необгрунтованих.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»Відокремлений підрозділ «Вуглепостач»на користь держави судовий збір в розмірі 214, 60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення , апеляційної скарги.

Суддя.

05 квітня 2012 року