Ухвала суду № 22377618, 22.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2011 року справа №2а/0570/5590/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Радіонової О.О.

суддів Нікуліна О.А. , Жаботинської С.В.

при секретарі судового засідання Левченко Г.О.

за участю представників:

позивача ОСОБА_2, представник за дов. від 19.04.2011р.

відповідача ОСОБА_3, представник за дов. від 28.01.11р.

розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою відповідальністю

судовому засіданні апеляційну скаргу «Торгівельно-виробниче підприємство

«Укпромпродукт»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від03 червня 2011 року

по адміністративній справі № 2а/0570/5590/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Торгівельно-виробниче підприємство

«Укпромпродукт»

до Державної податкової інспекції

у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20 вересня 2010 року №0003592340/0,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Укпромпродукт» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20 вересня 2010 року №0003592340/0 (арк. спр. 4-10).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року у задоволені позову відмовлено (арк. спр. 217-225).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем порушено вимоги статті 228 Цивільного кодексу України щодо укладання правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння дохідної частини держави шляхом штучного формування податкового кредиту.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Укпромпродукт» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (арк. спр. 227-223).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що придбаний ним товар був проданий та з цієї операції було сплачено податок на додану вартість.

Також апелянт зазначає, що діючий на той момент Закон України «Про податок на додану вартість» та інші нормативні документи не містили в собі норми, які б забороняли включати суму до податкового кредиту у звязку з тим, що рахунок-фактура та акт приймання-передачі виконаних робіт не мають посилання на номер договору.

На думку апелянта, жодним нормативним актом України не передбачені такі суттєві умови договору поставки як місце постачання та умови транспортування.

Крім того, скаржник вказує на те, що незалежно від факту укладання договору, якщо відбулася одна з подій, передбачених підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону №168, у продавця товару виникає податкове зобовязання, а у покупця податковий кредит.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Відповідач заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВП «Укрпромпродукт» зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області 24 вересня 2008 року за №1266102 0000 031447 та знаходиться за адресою: 83086, м. Донецьк, пр-т Лагутенка, б. 1.

Позивач знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції Ворошиловського району м. Донецька з 25 вересня 2008 року за № 20675 та є платником податку на додану вартість.

05 травня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тотал Олімпус» (постачальник) уклало договір за № 13 із Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВП «Укрпромпродукт» (покупець), відповідно до якого продавець передає у власність покупця товар, а покупець зобовязаний прийняти та сплатити товар. Згідно із умовами договору асортимент, кількість, ціна товару, обєм постачання оговорюється специфікаціями. Загальна сума договору складає 588416,71 грн., ПДВ 20% - 117683,34 грн. (загальна сума складає 706100,05 грн.), постачання товару здійснюється автотранспортом покупця на умовах самовивозу. При відвантаженні товару постачальник зобовязується надати покупцю або його представнику оригінали та копії рахунків-фактур на товар, копії видаткових накладних або інших товарно-транспортних документів.

Додатковою угодою № 1 від 01 вересня 2009 року до договору № 13 від 05 травня 2009 року були внесені зміни до п. 2.3 договору, а саме сторонами було узгоджено, що можлива сплата векселем, а також залік зустрічних однорідних вимог, шляхом складання відповідної угоди.

В підтвердження виконання умов зазначеного договору, позивачем були надані суду замовні специфікації № 1, 2 від 05.05.2009 року, № 3 від 20.05.2009 року, № 4 від 01.06.2009 року; рахунки-фактури № 0000013, № 0000014 від 05.05.2009 року, № 0000029 від 20.05.2009 року; видаткові накладні № 0000001, № 0000002 від 05.05.2009 року, № 0000003 від 20.05.2009 року, податкові накладні за № 3 від 05.05.2009 року на загальну суму з ПДВ 371872,21 грн., № 4 від 05.05.2009 року на загальну суму з ПДВ 1479,07 грн., № 12 від 20.05.2009 року на загальну суму з ПДВ 330262,46 грн., оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за жовтень 2009 року.

Окрім того позивачем були надані платіжні доручення із зазначенням одержувача ТОВ «Тотал Олімпус» від 27.05.2009 року за № 65 на суму 125125,00 грн. із призначенням платежу «оплата за ГШО, відповідно до договору б/н від 30.04.2009», від 28.05.2009 року за № 66 на суму 348848,50 грн. із призначенням платежу «оплата за ГШО, відповідно до договору б/н від 30.04.2009», від 05.06.2009 року за № 68 на суму 2675,00 грн. із призначенням платежу - «оплата за ГШО, відповідно до договору б/н від 30.04.2009», але листами ТОВ «ТВП «Укрпромпродукт» на адресу ТОВ «Тотал Олімпус» від 27.05.2009 року, 28.05.2009 року, 05.06.2009 року було повідомлено про невірне формулювання призначення платежу, тобто вірним є у платіжному дорученні № 65 від 27.05.2009 року сплата за ГШО, відповідно рахунку 0000013 від 05.05.2009 року; у платіжному дорученні № 66 від 28.05.2009 року сплата за ГШО відповідно рахунку 0000029 від 20.05.2009 року та рахунку 0000013 від 05.05.2009 року; у платіжному дорученні № 68 від 05.06.2009 року сплата за фарбу, майстер-плівка і канцтовари, відповідно рахунку 0000014 від 05.05.2009 року, рахунку № 0000049 від 01.06.2009 року.

Також були надані платіжні доручення із зазначенням отримувача ТОВ «Тотал Олімпус» за № 2 від 28.10.2009 року на суму 15800,00 грн. із призначенням платежу «оплата за ГШО відповідно рахунку № 0000013 від 06.05.2009 року», № 1 від 29.10.2009 року на суму 1840,00 грн. із призначенням платежу «оплата за ГШО відповідно рахунку № 0000013 від 05.05.2009 року», № 13 від 08.02.2010 року на суму 200,00 грн. із призначенням платежу «сплата за канцелярські товари відповідно рахунку 0000049 від 01.06.2009 року», № 29 від 03.03.2010 року на суму 35700,00 грн. із призначенням платежу «сплата за ГШО відповідно рахунку 0000013 від 05.05.2009 року», № 30 від 04.03.2010 року на суму 8060,00 грн. із призначенням платежу «сплата за ГШО відповідно рахунку 0000013 від 05.05.2009 року», № 31 від 04.03.2010 року на суму12000,00 грн. із призначенням платежу «сплата за ГШО відповідно рахунку 0000013 від 05.05.2009 року».

25 червня 2009 року ТОВ «Тотал Олімпус» (виконавець) уклало договір за № 67 із ТОВ «ТВП «Укрпромпродукт» (замовник), де останній доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання по розміщенню рекламних банерів в мережі Інтернет на спеціалізованих пошукових системах в період з 01.07.2009 року по 31.10.2009 року кількістю 314000,00 рекламних банерів. Після завершення робіт у повному обсязі, виконавець надає замовнику акт виконаних робіт у 2-х екземплярах. Вартість виконаних робіт за даним договором повинна складати 12500,00 грн., ПДВ 20% - 2500,00 грн.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем були надані суду рахунок-фактура № СФ 00067/1 на загальну суму з ПДВ 15062,50 грн., акт здачі-приймання (надання послуг) по рахунку № СФ 00067/1 від 25.06.2009 року, зворотно-сальдова відомість по рахунку 631.

Між позивачем та його контрагентом була узгоджена сітка розміщення банерів на інформаційних порталах та виконавцем видана податкова накладна від 31.10.2009 року за № 00311000, що відображено в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних в період з 01.10.2009 року по 31.10.2009 року.

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем були надані суду платіжні доручення із зазначенням отримувача ТОВ «Тотал Олімпус» за № 9 від 28.01.2010 року на суму 6800,00 грн. із призначенням платежу «сплата за рекламу в мережі Інтернет відповідно рахунку 00067/1 від 25.06.2009 року», № 10 від 28.01.2010 року на суму 15000,00 грн. , за № 125 від 21.06.2010 року на суму 37347,00 грн. із призначенням платежу «сплата за рекламу відповідно акту 3697 від 30.04.2010 року».

01 вересня 2010 року між позивачем та його контрагентом було складено угоду про залік зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої ТОВ «ТВП «Укрпромпродукт» погашає заборгованість ТОВ «Тотал Олімпус» відповідно до договору № 13 від 05.05.2009 року, ТМЦ в сумі 20000,00 грн. в тому числі накладна за № 0000001 від 05.05.2009 року на загальну суму 371872,21 грн. в сумі 20000,00 грн., а ТОВ «Тотал Олімпус» погашає заборгованість ТОВ «ТВП «Укрпромпродукт» за надані ТМЦ відповідно рахунку-фактури № 9019 від 01.09.2009 року в сумі 20000,00 грн. в тому числі накладна № 9011 від 01.09.2009 року на загальну суму 20000,00 грн. в сумі 20000,00 грн.

Актом про предявлення векселю до платежу від 16.06.2010 року ТОВ «Компанія Тонаго» предявило ТОВ «ТВП «Укрпромпродукт» до оплати простий вексель за № АА1836792 від 01.03.2010 року на суму 129114,08 грн., право власності якого підтверджується іменним індосаментом.

Платіжними дорученням № 124 на суму 129114,08 грн. позивачем було здійснено перерахування коштів на розрахункові рахунки ТОВ «Компанія Тонаго» із призначенням платежу «перерахування коштів в оплату за простий вексель АА1836792 іменним індосаментом відповідно до акту предявлення векселя до платежу б/н від 16.06.2010 року без ПДВ».

Суми податку на додану вартість за вищезазначеними податковими накладними були включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року, червень 2009 року, жовтень 2009 року.

В підтвердження формування податкового кредиту, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька на імя керівника ТОВ «Торгівельно-Виробниче Підприємство «Укрпромпродукт» листом від 14.06.2010 року за № 2497/10/23-213-4 було повідомлено, що для проведення невиїзної документальної перевірки податковому органу в десятиденний термін необхідно надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження (завірені копії первинних документів) щодо фінансово-господарських правовідносин з підприємством ТОВ «Тотал Олімпус» і відповідності із наданим переліком.

Листом від 01 липня 2010 року за вих. № 10 позивачем на адресу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька було надіслано вичерпні пояснення та наявні документи.

На підставі службового посвідчення серія УДО № 006242, виданого в ДПІ у Ворошиловському району м. Донецька, згідно із частиною п. 5 ч. 6 ст. 11.1 Закону України від 04 грудня № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» податковим органом було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Виробниче Підприємство «Укрпромпродукт» з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДВ при здійсненні правових відносин з платником податків ТОВ «Тотал Олімпус» за період з 01.02.2009 року по 30.06.2010 року, про що складено акт перевірки від 07.09.2010 року за № 1521/23-2/36167648.

Супровідним листом від 07 вересня 2010 року за № 39481/10/23-213-4 на адресу ТОВ «ТВП «Укрпромпродукт» податковим органом було направлено матеріали невиїзної документальної перевірки.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька прийнято податкове повідомлення - рішення від 20 вересня 2010 року за № 0003592340/0 яким згідно із пп. 6 пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно із пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі акту перевірки від 07.09.2010 року за № 1521/23-2/36167648 встановлено порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР у звязку із чим визначено суму податкового зобовязання (з урахування штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 180274,5 грн. (за основним платежем 120183,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 60091,5 грн.). Вказане податкове повідомлення рішення від 20 вересня 2010 року за № 0003592340/0 було направлене позивачу супровідним листом за № 56918/10/23-213-4 від 22.12.2010 року та отримано їм 23.12.2010 року.

Не погодившись із податковим повідомленням рішенням, позивач скористався своїм правом на оскарження та подав до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька скаргу, на яку рішенням про результати розгляду первинної скарги податковим органом було надано відповідь від 29.12.2010 року за № 58019/10/25-012 , а саме залишено без змін податкове повідомлення рішення від 20 вересня 2010 року за № 0003592340/0, а скаргу - без задоволення.

Позивач звернувся до Державної податкової адміністрації у Донецькій області з повторною скаргою, на яку Державна податкова адміністрація у Донецькій області рішення від 20.01.2011 року № 1053/10/25-113-1 про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення рішення було залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 15 березня 2011 року №5903/6/25-0115 подану позивачем скаргу також було залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення, прийняте Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі без змін.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При чому відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до листа від 07 червня 2010 року за № 7594/7/23 213-4 Ясинуватською ОДПІ повідомлено про неможливість проведення перевірки ТОВ «Тотал Олімпус» у звязку із тим, що вказане підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а відповідно до постанови Господарського суду в Донецькій області за № 45/945 від 29.04.2010 року ТОВ «Тотал Олімпус» визнано банкрутом. Окрім того було встановлено, що у вказаного контрагента позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Враховуючи те, що у ТОВ «Тотал Олімпус» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, відповідні дозволи та ліцензії Ясинуватською ОДПІ було зроблено висновок, що зазначена угода має ознаки нікчемності.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, при чому відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

За умовами частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Отже, доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування. Тобто, наявність доказів, на які посилаються податкові органи під час проведення перевірок, повинні міститися в актах перевірки, а тому може бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину та звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів, отриманих за нікчемними угодами, але документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та ін.), зокрема: наявність контрактів (договорів), повязаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів, тощо та додатки до них; документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обовязковою згідно змісту контракту (договору) (наприклад акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт, рахунки-фактури, тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо); Реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Стаття 532 Цивільного кодексу України передбачає, що місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, за місцем здавання товару (майна) перевізникові; за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання.

У разі коли сторони не визначають у договорі поставки порядок приймання передачі продукції, застосовуються положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджені постановами Державного арбітражного Союзу РСР від 15.06.1965 року № П-6 і від 25.04.1996 року № П-7, пунктом 5 якої передбачено, що при прийманні товарів як передбачено правилами, що діють на транспорт (перевезення), одержувач зобовязаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акта при доставці вантажу автомобільним транспортом) та відповідно до п. 12 якої приймання продукції по кількості проводиться відповідно транспортним і супровідним документам (рахунки-фактури, специфікації, описи, упаковані ярлики та ін.) відправника (виробника).

В матеріалах справи відсутні будь-які документи відносно здавання товару перевізникові, або щодо місця виготовлення або зберігання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання ТОВ «Тотал Олімпус» та ТОВ «ТВП Укрпромпродукт», також факт фактичного отримання товарів спростовує відсутність у позивача копій транспортних та супроводжувальних документів, які передбачено вимогами діючого законодавства.

Відповідно до частини 1 статі 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні документи в підтвердження здійснення господарської операції, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 2, 24, 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП «Укрпромпродукт» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/5590/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/5590/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Укпромпродукт» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20 вересня 2010 року №0003592340/0 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 22 липня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена та підписана колегією суддів 25 липня 2011 року.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська