Ухвала суду № 22376261, 07.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2012 р.справа № 2а/0470/6000/11 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.

при секретарі судового засідання:Бембінек Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саббіа Груп»до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Саббіа Груп»звернулось з вищевказаним позовом до в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправними дії щодо складання акту перевірки ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська позапланової виїзної перевірки від 18.02.2011 року № 271/23-4/35935358 з питань встановлення правовідносин з TOB «Будтехнологія»протягом 2010 року; визнати протиправними дії щодо складання акту перевірки ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська позапланової виїзної перевірки від 18.02.2011 року № 272/23-4/35935358 з питань встановлення правовідносин з TOB «Солярис-ДМ»протягом 2010 року; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011р. № 0000202304 ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на підставі акту перевірки № 271/23-4/35935358 від 18.02.2011р.; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011р. № 000192304 ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на підставі акту перевірки №272/23-4/35935358 від 18.03.2011р.; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011р. № 0000012304 ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на підставі акту перевірки № 272/23-4/35935358 від 18.03.2011р.; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011р. № 0000022304 ДПІ Амур-Нижньодніпровського районі м. Дніпропетровська на підставі акту перевірки № 271/23-4/35935358 від 18.02.2011р.; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011 р. № 00000042304/5714/ ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафної санкції; визнати незаконними та скасувати висновки Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, що викладені в рішенні від 12.05.2011р. № 14316/10/25-008, за результатом розгляду первинної скарги від 12.03.2011р. № 12/03-11-ск.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки викладені податковим органом в акті перевірки про допущенні порушення, зроблені з тих міркувань, що господарські операції з ТОВ «Солірис-ДП»та ТОВ «Будтехноглогія»в яких приймало участь ТОВ «Саббіа Груп», носять фіктивний характер.

Вважає, що такі рішення податкового органу є безпідставним, оскільки всі зобовязання між ТОВ «Саббіа Груп»та його контрагентами виконані у повному обсязі та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року позов задоволений частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 20.05.2011р. № 0000202304, № 000192304, № 0000012304,№ 0000022304 та від 04.03.2011 р. № 00000042304/5714. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що правочини укладені ТОВ «Саббіа Груп»з ТОВ «Будтехнологія»і ТОВ «Солярис-ДМ»є нікчемними - в силу припису закону, тобто правочин, укладений з вказаними контрагентами порушує публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Саббіа Груп» просить відмовити у її задоволенні, та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених в ній підстав, представник позивача просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.02.2011р. державною податковою інспекцією у АНД районі м. Дніпропетровська за результатами планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Саббіа Груп»з питань встановлення відносин з ТОВ «Будтехнологія та ТОВ «Солярис-ДМ»протягом 2010 року були складені акти № 271/23-4/35935358 та №272/23-4/35935358.

Вказана перевірка проводилась відповідно до постанови слідчого слідчої групи з розслідувань кримінальної справи № 99106210 ст. слідчого ПМ ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська лейтенанта податкової міліції Лещенка Д.А. від 25.01.11 р. та відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області майора податкової міліції Зубка Н.Н. від 25.01.2011 р.

За актом перевірки № 271/23-4/35935358 встановлено порушення:

- п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині завищення податкового кредиту за серпень 2010 року в сумі 219770,08 грн., який проведено на підставі нікчемних правочинів;

- п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено податкове зобов'язання за ставкою 20 %: за липень 2010 року у сумі 60006,4 грн., за серпень 2010 року у сумі 53570,18 грн., за вересень 2010 року у сумі 125 332,27 грн.; за ставкою 0 % за жовтень 2010 року у сумі 295 762,50 грн.;

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні у серпні 2010 року та продажу товарів (послуг) у липні, серпні та вересні 2010 року, які підпадають під визначення ст. ст. З, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні у серпні 2010 року та продажу товарів (послуг) у липні, серпні та вересні 2010 року, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- ч.3 ст.203, ст. ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

- зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду по декларації з ПДВ за серпень 2010 року у розмірі 62 742,00 грн.

За актом перевірки №272/23-4/35935358 встановлено порушення:

- ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у 4 кварталі на суму 29286,50 грн.

- п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині завищення податкового кредиту за серпень 2010 року в сумі 367700,00 грн., який проведено на підставі нікчемних правочинів;

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні у серпні 2010 року товарів у серпні 2010 року, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- порушення TOB «Саббіа Груп»ч. 3 ст. 203, ст. ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, через що, укладений в наступному договір оренди з TOB «КЕРАМБРОК», визнано не спрямованим на реальне настання правових наслідків, нікчемними.

- зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду по декларації з ПДВ за серпень 2010 року у розмірі 162157,00 грн., за вересень 2010 року у розмірі 205 543,0 грн.

Завищення податкового кредиту обґрунтовує нікчемністю правочину, укладеного з TOB «Саббіа Груп», наданням йому неправомірних податкових вигід.

04.03.2011 року TOB «Саббіа Груп»отримано податкове повідомлення - рішення від 04.03.2011 року № 0000042304/5714/23-4 про встановлення порушення податкового законодавства та визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 36 608,13 грн. з податку на прибуток та застосування штрафної санкції.

12.05.2011р. Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області було надане рішення № 14316/10/25-008 про результати розгляду скарг позивача, згідно якого було залишено в силі оскаржуване податкове повідомлення-рішення та додатково донараховані зобов'язання по податку на прибуток в сумі 459625,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 114906,25 грн. з підстав неправомірно зробленого висновку про завищення TOB «Саббіа Груп»суми валового доходу на вартість товару, що був реалізований за межі митної території України, та матеріалами перевірки не спростований факт експорту, який підтверджено ВМД - відповідно до акту № 272/23-4/35935358, та встановлено, що TOB «Саббіа Груп»занижено валовий дохід в III кварталі 2010р. на 690162,00 грн. (313710,00 грн. - вартість отриманого товару, який реалізовано на експорт, 376452,00 грн. - вартість безоплатно отриманого товару) і 1838500,00 грн. (вартість переданого в оренду обладнання), порушено норми підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідно до акту № 271/23-4/35935358.

На підставі актів перевірки від 18.02.2010 року № 271/23-4/35935358 та №272/23-4/35935358 ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.05.2011р. № 0000202304, № 0000192304, № 0000012304, № 0000022304 в яких зазначено невірно дати вказаних актів, а саме 18.03.2011 р.

Податковим повідомленням рішенням № 0000022304 встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та зменшено позивачу розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 62742 грн.

Податковим повідомленням рішенням № 0000012304 встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та зменшено позивачу розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 280075 грн.

Податковим повідомленням рішенням № 0000202304 встановлено порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та зменшено позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток у сумі 172540 грн. 50 коп. та застосовано штрафні санкції у розмірі 43135 грн. 13 коп.

Податковим повідомленням рішенням № 0000192304 встановлено порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та зменшено позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток у сумі 459625 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 114906 грн. 25 коп.

Податкове повідомлення-рішення 04.03.2011 р. № 0000042304/5714/23-4 прийнято лише відносно податку на прибуток приватних підприємств в сумі 36 608,13 грн., за основаним платежем 29 286,5 грн. та штрафна санкція у розмірі 7321,63 грн..

Висновки акту позапланової перевірки щодо нікчемності правочинів, укладених TOB «Саббіа Груп»з TOB «Будтехнологія», базуються на висновках:

- довідки податкової міліції про встановлення фактичного місцезнаходження TOB «Будтехнологія»від 15.12.2010 року № 2748/26-205;

- матеріалів перевірки ДПІ Печерському районі м. Києва від 14.10.2010 року № 821/23-10/33743908, складених за результатами документальної виїзної перевірки TOB «Ельфа Дисплей»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2008 року по 01.09.2010 року;

- матеріалів перевірки ДПІ Печерському районі м. Києва від 14.10.2010 року № 820/23-10/34478763 документальної виїзної перевірки TOB «Е-Восток Україна»;

- акту документальної невиїзної перевірки, складеного ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська за результатами невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року TOB «Будтехнологія»від 26.10.2010 року № 8199/152/32495881 та податкового повідомлення рішення ДПІ від 02.11.2010 року № 0066811502/0 про сплату податку на додану вартість в сумі 4866667,00 грн. і застосованої штрафної санкції в сумі 1460000,00 грн.

Висновки акту позапланової перевірки щодо нікчемності правочинів, укладених TOB «Саббіа Груп»з TOB «Солярис-ДМ», базуються на висновках:

- матеріалів перевірки ДПІ Печерському районі м. Києва від 14.10.2010 року № 821/23-10/33743908, складених за результатами документальної виїзної перевірки TOB «Ельфа Дисплей»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2008 року по 01.09.2010 року;

- матеріалів перевірки ДПІ Печерському районі м. Києва від 14.10.2010 року № 820/23-10/34478763 документальної виїзної перевірки TOB «Е-Восток Україна»;

- акту документальної перевірки, складеного ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровськ за результатами невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року TOB «Солярис-ДМ»від 01.02.2011 року № 102/23-3/34514476.

Зазначається, що TOB «Е-Восток Україна»та TOB «Ельфа Дисплей», TOB «Солярис-ДМ», TOB «Будтехнологія»здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, відсутні у цих підприємств валові витрати, не підтверджено податковий кредит з ПДВ, відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товару підприємствам - покупцям.

В актах перевірки від 18.02.2011 року та відповіді на заперечення від 03.03.2011 року не зазначено чи існує правовий зв'язок між TOB «Солярис-ДМ», TOB «Будтехнологія», TOB «Саббіа Груп»та TOB «Е-Восток Україна»та TOB «Ельфа Дисплей»саме з придбання товару, власником якого є TOB «Саббіа Груп». Таким чином, не зазначається взагалі про участь TOB «Е-Восток Україна»та TOB «Ельфа Дисплей»в ланцюгу продажу товару, який в подальшому був переданий TOB «Саббіа Груп»в оренду та концентрату дистен-силлиманітовий, який в подальшому був проданий також TOB «Саббіа Груп»11 підприємствами.

Вказана перевірка TOB «Саббіа Груп»проведена шляхом аналізу інформації з баз даних ДПС. Зі змісту акту вбачається, що порушення законодавства виявлені шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість.

Податковим органом не заперечується, а матеріалами перевірки додатково підтверджено факт укладання між TOB «Будтехнологія»та TOB «Саббіа Груп»договору від 01.08.2010р. № 01089К, предметом якого є поставка концентратів, та договору між TOB «Солярис-ДМ»та TOB «Саббіа Груп»від 01.08.2010 року № 108Б, предметом якого є продаж ТМЦ.

В актах перевірки від 18.02.2011 року №№ 271/23-4/35935358 та 272/23-4/35935358 засвідчено факт виконання TOB «Саббіа Груп»зобов'язань по оплаті вартості товарів за зазначеним вище правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.5.1 пунктом 7.5 статті 7 цього Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2. ст.10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Факт виникнення у контрагентів ТОВ «Саббіа Груп»відповідної суми податкових зобов'язань з ПДВ, яка кореспондується з сумою податкового кредиту, підтверджується даними податкових декларацій наданих позивачу, на які є посилання безпосередньо в акті перевірки. Факт придбання позивачем товару та розрахунки підтверджені належним чином первинними документами.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обовязку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобовязань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого податковий орган посилається як на підставу позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України. В звязку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за обставин, які склалися визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

На момент здійснення господарських операцій, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за якими не визнала податкова інспекція, продавці знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Чинним на момент розгляду справи Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»було встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч.1, ч.2 ст.18 Закону).

Податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами те, що усі первинні документи складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності, те, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обовязків та те, що договір укладено з метою безпідставного збільшення валових витрат позивача та безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Ці обставини могли бути підтверджені, зокрема вироком суду про визнання осіб, які уклали договір та склали первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, винними у скоєнні відповідних злочинів.

Також колегія суддів вважає за правильне погодитися з позицією суду першої інстанції, що фіктивність діяльності постачальників TOB «Саббіа Груп», у разі підтвердження її в судовому порядку під час розгляду саме кримінальної справи, порушення ними податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої TOB «Саббіа Груп»податкової вигоди, якщо податковим органом не доведено, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Відповідно до п.79.1. ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77, 78 цього Кодексу.

Згідно з п.78.1.ст.78 Податкового кодексу України: «Документальна позапланова перевірка здійснюється зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого прокурора, винесену ними відповідно до закону в кримінальних справах, що перебувають в їх провадженні.

Відповідно до п.86.9.ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 10 лютого 2012 року.

Головуючий:Д.В. Чепурнов

Суддя:С.В. Сафронова

Суддя:В.Ю. Поплавський